Терміни документознавства в тлумаченні різних авторів

Термін

Визначення

Джерело

Архівний документ

— документ, що припинив виконувати функцію, задля якої був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на його цінність для особи, суспільства чи держави, а також для власника, зокрема і як рухоме майно.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Архівні документи

— носії ретроспективної інформації, що посідають проміжне місце в динамічній структурі соціальної документальної інформації.

Плешкевич Е.А. О понятии "документ" в документоведении и других науках об информации // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 4. — С. 12.

Діахронний документ

— документ, що містить інформацію вищого по-рядку (інформацію — знання), що має постійну цінність, за-фіксовану на матері-альному носії (мате-ріалізовану) і вклю-чену за допомогою сис-теми метаінформації-реквізитів, що мають форму вихідних відомос-тей, у діахронну інфор-маційно-документаційну систему.

Плешкевич Е.А. Диахронный документ — новое понятие информационно-документационной концепции // Библиотековедение. — 2006. — № 2. — С. 43.

Діловодство; справочинство (records management)

— сукупність процесів, що забезпечують доку-ментування упрвлінської інформації та організу-вання роботи зі службо-вими документами.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Документалістика

— прикладна галузь кібернетики, що здій-снює оптимизацію уп-равління документи-ми системами всіх типів; вивчає структуру і властивості матричних документів, методи і засоби їх автоматич-ного оброблення, зберігання, пошуку та використання.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 150.

Документалістичний

— той, що достовірно відображає дійсні факти, події.

Столяров Ю.Н. Развитие документо-логической терми-нологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документальна інформація

— інформація, побудована на підставі документа (-ів), що підтверджується документом (-ами).

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 48.

Документальна система

— система, що має документ у своїй структурі поряд з іншими елементами.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документальний

— той, що має документ у своїй структурі поряд з іншими елементами.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документальний масив

— сукупність документ-тів, нагромаджених в суспільстві впродовж тривалого проміжку часу.

Кулешов С.Г. Докумен-тознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 70.

Документальний потік

— сукупність документів, що були створені і функціонували у певний проміжок часу.

Кулешов С.Г. Докумен-тознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 70.

Документальний фонд

— упорядкована сукупність документів, що зберігаються в архіві, бібліотеці, інформаційному органі, діловодній службі тощо.

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 70.

Документаризований (документизований)

— оснащений, укомплектований документом (ами).

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документарний

— той, що існує у формі документа.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документарний запит

— запит, що існує у формі документа.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документарність

— властивість, здатність інформації бути закріпленою на матеріальному носії; властивість об’єкта з’явитися у ролі документа.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 8.

Документативний (документивний)

— той, що відображає сутність процесу чи явища [пов’язаного з документом].

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документаторський

— той, що перетворює розрізнені дані в цілісну програму.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документаційна наука

— наука, предметом якої була документаційна діяльність, що охоплює процеси збирання, систематизації, зберігання, пошуку та розповсюдження (а з середини 1940-х років — і створення) документів у всіх сферах суспільного життя; попередниця сучасного документознавства.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 149; Соляник А., Кушнаренко Н. Концептуальні засади викладання дисциплін документознавчого циклу // Вісник Кн. палати. — 2001. — № 1. — С. 25.

Документаційна система

— інформаційна система, яка містить службові документи, керує документаційними процесами та забезпечує доступ до службових документів у часі.

ДСТУ 4423-1:2005. Керування докумен-таційними процесами. Ч. 1. Основні положен-ня (ISO 15489-1:2001, MOD). — Вид. офіц. — К. : Держспоживстан-дарт України, 2007. — С. 3.

Документаційний

— пов’язаний з документацією як великою кількістю ділових документів.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документаційний фонд

— упорядкована сукуп-ність неопублікованих документів, що утворилася в результаті діяльності фізичних та юридичних осіб.

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 70.

Документація

— сукупність неопублі-кованих документів, що утворилися в результаті діяльності установи, організації, підприємства або особи.

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 68.

Документація

— сукупність службових документів, об’єднаних за ознакою належності до певної галузі, сфери, напряму діяльності установи чи її підрозділу.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Документація

— множина документів, підібраних зі спеціальною метою з певного предмету.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 134.

Документація (за П. Отле)

— наука про сукупність документів і галузь практичної діяльності.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 26.

Документація

— група документів, що охоплює організаційно-розпорядчі та службові документи, які відображають результати праці установи, її підрозділів, її працівників і є об’єктом діловодного процесу.

Слободяник М.С. Уточнення поняття "документ" в контексті розвитку понятійного апарату документознав-ства // Документознав-ство. Бібліотекознав-ство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20—22 трав. 2008. — К., 2008. — С. 78—79.

Документизація (документистика, документаризація)

— 1) процес створення документа або

2) оснащення, супроводження, підтримка документами всіх соціальних процесів

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 8.

Документизаційний (документистичний)

— той, що створює документ, забезпечує його обіг всередині документальних систем і між ними.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документика

— наука про електронний документ.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документист

— специаліст-практик з документовиробництва та документообігу.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документна діяльність

— практична діяльність, яка охоплює документу-вання, оброблення, розповсюдження, збері-гання, використання, утілізацію документа.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 135—136.

Документна інформація

— інформація, закріплена на речовинному носії …, спеціально призначеному для її зберігання та передачі в просторі та часі; інформація, що міститься в документі.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 23, 47, 48.

Документна інформація

— це текст документа.

Кулешов С.Г. Докумен-тознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 65—66.

Документна інформація

— уся інформація документа (зміст, відбитки печаток, штампів, реєстраційні номери, резолюції, підписи, інші реквізити та службові познаки, а також маргіналії, філіграні, елементи бланка та захисту).

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Документна комунікація

— комунікація, опосеред-кована документом, побудована на обміні документами між двома або більше людьми.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 119.

Документна система

— система, що складається з документів, має відношення до документів.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 131.

Документний

— той, що складається з документів.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документний масив

— визначена множина документів, що не змінюється в часі.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 133.

Документний потік

— організована множина документів, які функці-онують (створюються, розповсюджуються та використовуються) у соціальному середовищі.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 133.

Документний фонд

— сукупність документ-тів, накопичених в біб-ліотеках, інформаційних центрах, архівах, музеях і т. п.; які в силу суспіль-ної значимості охоплю-ють документи всіх галу-зей діяльності суспільс-тва, зберігаються і вико-ристовуються в бібліоте-ці, архіві, музеї, інформа-ційному центрі і т. п.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 134, 138.

Документні ресурси

— відносно упорядкована множина документів, що слугує засобом або об’єктом документоообігу (руху документів) чи поповнення документного фонду.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 134.

Документностний

— той, що виходить із визнання базисності документа при розгляді відповідних явищ і процесів.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документований

— оснований на документах, підкріплений документами.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документовий

— призначений для виготовлення чи обслуговування документа.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документознавство

— наука про документ і документно-комуніка-ційну діяльність; наукова дисципліна, яка вивчає закономірності створення і функціонування доку-ментів, розробляє прин-ципи побудови документ-но-комунікаційних систем і методи їхньої діяльності. Д. — узагалі-нююча, інтегративна наукова дисципліна по відношенню до інших наукових дисциплін до-кументознавчого циклу.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 148, 158.

Документознавство

— комплексна наука про документ і процеси його функціонування в суспільстві.

Соляник А., Кушнаренко Н. Кон-цептуальні засади вик-ладання дисциплін до-кументознавчого циклу // Вісник Кн. палати. — 2001. — № 1. — С. 25.

Документознавство

— наука про документ у значенні документації (управлінська, адміністративна й інші).

Кушнаренко Н. Новий етап інституалізації науки про документ // Сту­дії з архів. справи та документознавства. — 2004. — Т. 12. — С. 128.

Документознавство

— комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різ-номанітних утворень документів, що форму-ють документну інфра-структуру суспільства.

Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Кн. палати. — 2003. — № 4. — С. 18—21.

Документоїдний

— документовидний, документоподібний.

Столяров Ю.Н. Развитие документоло-гической терминологии // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 8. — С. 9.

Документологія

— теоретичне докумен-тознавство; теорія доку-мента — ядро документо-знавства; вивчає загаль-нотеоретичну проблема-тику, пов’язану з поняті-йним апаратом, функці-ональним аналізом до-кументів, виченням їхніх характеристик як матері-альних об’єктів та зафік-сованої у них інформації, питання типологізації та класифікації документів, їхніх параметрів та властивостей як засобів комунікації та елемента документних фондів.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 20, 153—154.

Документологія

— теорія та методологія документознавства.

Соляник А., Кушнаренко Н. Кон-цептуальні засади вик-ладання дисциплін до-кументознавчого циклу // Вісник Кн. Па-лати. — 2001. — № 1. — С. 26.

Документологія

— інтегрована (узагаль-нююча) наукова дисцип-ліна, яка б синтезувала загальні знання про доку-мент; наука про документ у широкому значенні.

Кушнаренко Н. Новий етап інституалізації науки про документ // Сту­дії з архів. справи та документознавства. — 2004. — Т. 12. — С. 127, 128.

Документологія

— це і є загальне доку-ментознавство, яке роз-робляє питання теорії документа, вивчає зако-номірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми функціонуван-ня документів, практики їхнього створення і роботи з ними

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 46.

Документологія

— інтегруюча наукова дисципліна, що має відчутний метанауковий характер як для докумен-тозначих дисциплін, так і для споріднених і суміж-них наук, що також вив-чають документ як одну із складових власного об’єкта.

Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Кн. палати. — 2003. — № 4. — С. 18—21.

Документування

— створення документа з використанням різних методів, способів і засо-бів фіксування інформа-ції на матеріальному носії. Мета документу-вання — створення пев-ного змістового повідом-лення, що складається з двох частин: інтелекту-альної (творчої) — скла-дання документа і техніч-ної — його виготовлення.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 69, 135.

Документування

— включення соціальної інформації в інформаційну систему.

Плешкевич Е.А. О понятии "документ" в документоведении и других науках об информации // Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 4. — С. 14.

Документування

— процес фіксації інформації згідно з діючими у суспільстві, на час створення документа, правилами, вимогами, стандартами.

Слободяник М.С. Уточнення поняття "документ" в контексті розвитку понятійного апарату документознав-ства. // Документознав-ство. Бібліотекознав-ство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20—22 трав. 2008. — К., 2008. — С. 78—79.

Документування управлінської інформації

Створювання службових документів, змістом яких є управлінська інформація.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Загальне документознавство (документологія)

— певна метанаука щодо дисциплін, об’єктом (або одним з об’єктів) вивчен-ня яких виступає документ.

Кулешов С.Г. Докумен-тознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 45.

Інформаційно-документологічна наука

— нова наукова галузь, яка об’єднає документо-знавство, книгознавство, архівознавство, інформа-тику, науково-інформаці-йну діяльність та ін. дис-ципліни, що вивчають різні форми і аспекти до-кументованої інформації.

Плешкевич Е.А. Традиционное и нетрадиционное документоведение: о чистоте идей, а может быть, и рядов // Науч. и техн. б-ки. — 2005. — № 6. — С. 69.

Інформаційно-документологічна наука

— нова наукова галузь, що вивчає феномен інформації у всьому його різноманітті.

Плешкевич Е.А. Современные проблемы науки о документе // Науч. и техн. б-ки. — 2006. — № 10. — С. 26.

Інформація

— найрізноманітніші дані, відомості, повідомлення, знання, призначені для передачі в процесі комунікації.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 22.

Інформація документа

— уся інформація, яку можна отримати від до-кумента. Має три складо-ві: а) документна інфор-мація, б) інформація на документі, в) інформація про носій і способи її закріплення на ньому.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 47.

Інформація документа

— документна інформа-ція разом з позатекстови-ми елементами — відбит-ками печаток, штампів, інвентарними номерами, резолюціями, підписами та іншими службовими позначками, а також фі-ліграні, елементи бланку.

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 66.

Інформація на документі

— автографи, різні поміт-ки авторів або видатних осіб на документі, резо-люції, підписи, печатки, штемпелі бібліотек, архі-вів, музеїв, інформацій-них центрів тощо, що свідчать про особливі об-ставини побутування до-кумента у часі та просторі.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 48.

Інформація на документі

— написи на берегах, обкладинці та інших частинах документа (власницькі маргіналії, правки тексту), написи на оправі, зроблені після видання, екслібриси.

Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. — К., 2000. — С. 66.

Керування документаційними процесами (records management)

— галузь керування, яка відповідає за ефективний та систематичний конт-роль за створенням, прий-манням, зберіганням, використанням, переда-ванням до архіву та вилу-ченням для знищення службових документів, охоплюючи процеси відбирання та зберігання в документальній формі свідчень та інформації про ділову діяльність.

ДСТУ 4423-1:2005. Керування документаційними процесами. Ч. 1. Основні положення (ISO 15489-1:2001, MOD). — Вид. офіц. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — С. 3.

Керування документацією (records management)

— комплекс заходів, спрямованих на здійсню-вання процесів створю-вання та функціонування службових документів.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Метадані

— дані, які описують контекст, зміст і структуру службових документів та керування ними протягом певного часу.

ДСТУ 4423-1:2005. Керування документа-ційними процесами. Ч. 1. Основні положення (ISO 15489-1:2001, MOD). — Вид. офіц. — К. : Держспоживстан-дарт України, 2007. — С. 3.

Метаінформація

— інформація, що не несе змісту повідомлен-ня; це інформація про інформацію; інформація про організацію інформа-ційної системи, яка в документах фіксується у формі реквізитів.

Плешкевич Е.А. О понятии "документ" в документоведении и других науках об информации / Науч.-техн. информ. Сер. 1, Орг. и методика информ. работы. — 2004. — № 4. — С. 14.

Реквізит (службового документа)

— інформація, зафіксова-на в службовому доку-менті для його ідентифі-кування, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили.

ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.

Реквізити документа

— сукупність обов’язко-вих даних про документ, що встановлюються стан-дартом чи положенням; дозволяють ідентифіку-вати об’єкт у соціальній комунікації; допоміжний апарат документа, що допомогає споживачу орієнтуватися в потоці документної інформації, а професіоналу — правильно її відбирати, обробляти, зберігати, рекламувати.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение : учебник. — 2-е изд. , перераб. и доп. — К., Знання, 2000. — С. 63, 67.