F20.6 Проста форма
Це розлад, при якому відзначається поступовий, але прогресуючий розвиток дивнот у поведінці, незадовільність відповідно вимог суспільства, зниження загальної продуктивності.
Характерно: ранній початок, безперервне протікання, резистентність до терапії, важкість кінцевих стадій.
Діагностичний критерії
Повільний р-ток на протязі не менше 1 р. 3 признаків:
А) чітка зміна особистості, яка проявляється втратою потягів та інтересів, бездіяльністю, безцільною поведінкою, соціальною аутизацією, поступове наростання апатії, байдужості, відгородженні, заглиблені у хворобливі переживання;
Б) поступово з’являються і поглиблюються негативні симптоми, такі як апатія, збіднення мови, гіпоактивність,емоційна згладженність, пасивність, відсутність ініціативи, бідність спілкування.
В) чітке зниження соціальної, навчальної і професійної продуктивності.
Починається зазвичай у юнаків, які добре вчаться. До 14-15 р це «здорові діти». Тоді з’являються розлади особистості, які спочатку співпадають з пубертатним періодом і часто розглядаються як патологічний підлітковий криз. У хворих відмічається зниження енергетичного потенціалу: зниження успішності, зниження продуктивності в заняттях, при збільшенні часу на їх підготовку. Вони дублюють класи і не завершують шкільне навчання, непродуктивна і фізична праця.
Такі хворі можуть цікавитись: окультизмом, східними філософськими вченнями, містикою. Іноді їх діяльність набуває характеру стереотипності (іде в бібліотеку в один і той же час, сідає на одне й теж саме місце, бере одні і ті ж книги і до вечора їх дивиться).
Паралельно наростає емоціональна дефіцитність: погіршується відношення з батьками, стають уразливими,злобним,агресивними.
Зміни особистості поступово наступають: порушується пристосування до навколишнього, стають замкнені. Характерний сімплекс синдром: аутизм, редукція енергетичного потенціалу, емоційна дефіцитарність, апато-абулічний дефект формується швидко.
F20.1 Гебефренна
Ця форма була виділена у 1871 р. Кальбаумом і Геккером. Маніфестує у підлітковому або юнацькому віці. Має тенденцію бо безперервного протікання. Діагностичні критерії:
А) чітка емоційна сплощеність, яка спостерігається на протязі тривалого часу, неадекватність емоційних реакцій, які спостерігається тривалий час;
Б) поведінка характеризується безцільністю і непослідовністю, розлади мислення, розірваність мислення і мови;
В) галюцинації або маячення не домінують в клінічній картині, хоча можуть бути або відмічатись в легкій формі.
У підлітковому віці на протязі1-2 років відмічаються психопатоподібні порушення у вигляді грубості, клоунаду, гримасування, манірності, вичурності в одежі, дромоманія, непередбачуваності, яке розцінюється неповнолітніми як хуліганство.
Відмічається періодичне збудження, дурашливість, фрагментарні маячні ідеї, нестійкі галюцинаторні переживання, мислення безв`язне, знепослідоване.
Тріада гебефренічного синдрому:
«гімнастичні» скорочення лицевої мускулатури, гримасування;
Безмотивні вчинки, дії;
Непродуктивна ейфорія, безмістовний веселий настрій.
«За гебефренічною дурашливістю відчувається пустота і відчуженість радості життя, вона нагадує «юмор вісельника» - людей,яким більше вже немає чого втрачати в житті». (А. Кемнінскі)
Часто спостерігається резистентність до терапії.