Лікування:
Традиційно лікування передбачало позбавлення пацієнтів від галюцинаторних переживань та маячних переконань.
Інвалідизація, незворотні зміни особисті, недоумство є проявами дефіцитарної симптоматики. Ключовим чинником у симптоматизації вважається когнітивні порушення: дисфункція уваги, пам’яті, порушення сенсорних, мовних і моторних функцій, зниження інтелекту.
Нейрокогнітивний дефіцит спричиений генералізованим ураженням коркових та підкоркових мозкових структур призводить до того, що хворі залишаються без «фундаменту» когнітивних функцій. Хворий втрачає можливість до виконання професійних обов’язків, соціалізації, побутового самообслуговування, здатності до самостійного життя. Сучасне дослідження МРТ головного мозку чітко показує нам наявність змін у хворого на шизофренію.
Ціль терапії сьогодні є відновлення соціального і професійного функціонування хворих. Зараз лише 7% хворих госпіталізують, а 93% знаходяться у соціумі.
Оскільки ставлення до життя хворого на шизофренії часто має характер втечі, першим завданням є прагнення до того щоб хворий у лікарняному середовищі почувався добре, щоб не відчував у ньому загрози.
Лікування шизофренії полягає у поєднанні кількох методів:
Медикаментозне
Інсулінокоматозне
Електрошокове
Психотерапія
Після купування психозу яке проводиться в межах психіатричного відділення продовжується амбулаторно-підтримуюча лікування на протязі 2-3 років. Медикаментозна терапія полягає у призначенні моно-терапії. Перевагу надають антипсихотикам:
Амісульприд – соліан, солерон 200 мг – 2-3 рази на день.
Оланзепін – Зіпрекса 5-10 мг на добу.
Рісполепт, Рісперидон, Ріссет, Ріспетрил, Нейриспін 2-8 мг на день.
Зняття психозу:
Р-н аміназин 2,5% - 2-6 мл в/м
Р-н Клопіксол Акуфаз 1мл в/м (1-3 дн), з подальшим введенням Р-н Клопіксол Депо.
Р-н Зіпрекса
Призначення режиму А, м’яка фіксація.
Хворі які відмовляються від таблетованого прийому ліків, кататонічна форма шизофренії показано лікування нейролептиками пролонгованої дії:
Р-н Клопіксол депо,
Р-н Флюанксол депо,
Р-н Модітен депо
Р-н Галоперідол деканат
Це масляні розчини, тому введення їх тільки в/м. Частота введення – раз на 2-3 тижні.
Незважаючи на прогрес сучасної психофармакології проблема ефективної терапії важких психотичних розладів лишається повністю не розв’язаною. Електросудомна терапія як лікувальний метод була запропонована у 1938р італійським психіатром У.Черлетті та нейрофізіологом Л.Біні.
ЕСТ – це безпечна індукція серії генералізованих епілептичних пароксизмів для досягнення терапевтичної мети з використанням техніки коротко-імпульсивної стимуляції під впливом анестезії та міорелаксації.
Електрошоки застосовуються насамперед при кататонічних станах (ступорі, збудженні), там де перебіг психозу має злоякісний варіант, резистентність до терапії, існують життєві показання до їх застосування. Оскільки електрошоки найшвидше обривають кататонічні стани. Також при шизофренії з вираженим депресивним компонентом серія електрошоків може викликати поліпшення настрою та підвищує активність хворого, його ставлення до оточення стає більш позитивним.
Показання:
депресія з суїцидальною поведінкою;
Фебрильна кататонія;
Злоякісний нейролептичний синдром;
Важкі псих стани з відмовою від їжі та води.
Планові показання:
Параноїдна шизофренія з тривогою, страхом, депресією, збудженням, гострим афективним маренням – кататонічний онейроїдний і фебрильний варіант шизофренії. Різні варіанти кататонічного синдрому.
Усі форми шизоафективних психозів з гострим маніакальним синдромом, затяжними депресивно-маревними станами.
Депресивні стани в рамках уніполярної і біполярної депресії.
Маніакальін стани в рамках БАР з швидкою зміною фаз
Неможливість проведення особі психофармакологічного лікування внаслідок:
непереносимості хімічних препаратів через їх виражену побічну дію або ускладнення ; наявність у хворого супотньої соматичної паталогії яка унеможливлює лікування відповідно до чинних протоколів;
Формування у пацієнта терапевтичної резистентності.
Психотичні і важкі депресивні розлади у вагітних.
Психози післяродового періоду
Цей метод практично не шкідливий для жінок і плоду. Виражені переваги у першому триместрі вагітності. Після сеансу виникає підвищенйи викид пролактину у кров, що підсилює лактацію.
Серія електрошоків не перевищує 8-10 процедур. Зазвичай 2-3 процедури на тиждень.
Інсулінокоматозна терапія – один курс складається з 20-30 ком. Лікування розпочинається з малих доз інсуліну (10 – 20 ОД) , які щоденно підвищують на 10 одиниць, поки через 1-2 год з часу введення інсуліну у хворого не виникала втрата свідомості. У такому стані хворий перебуває від кілько хвилин до кількох десятків хвилин. Виводять з коми вводячи в/в 40% р-н глюкози. З наступного дня доза інсуліну знижуються вдвічі. Кома гіпоклікімічна. Інсулін використовується простий.
Покази:
Гострі стани, часті рецедиви, важкі депресивні стани.
Також широко використовується психотерапія: індивідуальна, сімейна, групова.
У хворих часто присутній є аутизм, у паталогічному світі хворий не може себе реалізувати. Тому особливо важливою є терапія зайнятістю – психоарттерапія (музика, малювання, ліпнина з глини, перегляд фільмів, участь у театрі).