9. Реакція споживача на зміну цін товару. Лінія «ціна-споживання». Побудова кривої індивідуального попиту.

Зміна ціни товару при фіксованому доході призводить до зміни кута бюджетної лінії. Зниження ціни на товар х призводить до повороту бюджетної лінії праворуч. Кожній бюджетній лінії відповідає своя крива байдужості. З'єднаємо всі точки рівноваги і отримаємо криву «ціна-споживання». (РЕР

Спочатку крива має від'ємний нахил (Е₁:Е₂). Збільшення споживчого товару х супроводжується зменшенням споживчого товару у, в подальшому крива набуває додатний нахил (Е₂:Е₃). Споживач може придбати більше товарів.

На підставі кривої «ціна-споживання» можна побудувати криву індивідуального попиту як функції від його ціни (I Маршал).

10. Використання ефекту доходу і ефекту заміщення. Зв'язок між нормальними товарами, н.С.Ц., звичайними, Гіффена.

Розглянемо реакцію споживача на зниження ціни товару за незмінності цін інших товарів і доходу споживача. Набір - хурма й апельсини; ціна хурми знижується. Це призведе:

1)До зростання реального доходу споживача. Він зможе придбати колишній набір товарів і збільшити придбання обох видів благ;

2)До заміщення товаром, ціна на який знизилась, товар який відносно подорожчав.

Ці 2 ефекти діють одночасно. Ефект доходу – зміна попиту виключно внаслідок зміни реального доходу через зміну ціни.

Ефект заміни – зміна попиту виключно внаслідок зміни реальної ціни (відносних цін).

Загальний ефект зміни ціни розклав на складові Слуцький і Хікс. Поділ ефекту заміни і еф. доходу, при вивченні впливу зниження ціни на споживання товарів дає можливість встановити зв'язок між нормальними товарами, низької споживної цінності, звичайними і товарами Гіффена.

Нормальні товари - споживання яких збільшується із зростанням доходів. Товари низької споживної цінності - споживання яких зменшується із зростанням доходів. Звичайні товари – для яких діє закон попиту.

Для нормальних товарів: І↑(↓)→С↑(↓), для товарів низької споживної цінності: І↑(↓)→С↓(↑), для звичайних товарів: Р↓(↑)→С↑(↓), для товарів Гіффена: Р↓(↑)→С↓(↑).

З огляду на ефект заміни і ефект доходу можна деталізувати ці залежності. Будемо вважати, що ефект заміщення збільшує споживання при зниженні ціни.

Р↓(↑)→еф. заміщення→С↑, еф. доходу→С↑(нормальні)С↓(н.с.ц.)

Для нормальних товарів ефект доходу і ефект заміщення діють в одному напрямку.

Всі нормальні товари є звичайними. Якщо для товарів н.с.ц. ефект заміни>ефекту доходу, вони є звичайними. Якщо для благ н.с.ц. ефект доходу>ефекту заміни, то вони є товарами Гіффена. Всі товари Гіффена – товари н.с.ц.

11. Попит і закон попиту. Фактори, що впливають на попит. Ринковий попит.

Обсяг попиту – це максимальна кількість товару, яку покупець згодний придбати за певних умов в певний період часу.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту: QD=f(P),де QD – обсяг попиту на товар, D – попит, P– ціна товару.

Лінійна функція попиту описується рівнянням: QD=a–b•P

Крива попиту показує як споживач пристосовується до зміни ціни, показує зміну обсягу попиту. Ринковий попит визначається як сума індивідуальних попитів при кожному значенні ціни. Для індивідуального покупця крива попиту d₂ опукла.

Нецінові фактори попиту:

1)Смаки і уподобання споживачів; 2) специфічні фактори(мода, погода); 3) доходи споживачів; 4) очікування споживачів; 5) місткість ринку; 6) ціна і доступність товарів-субститутів і комплементарних товарів. Дія нецінових факторів зсуває криву попиту праворуч нагору або ліворуч вниз. Зсув кривої попиту характеризує зміну попиту вцілому.