- •1.Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет і методологія мікроекономіки.
- •3. Корисність в економічній теорії та проблема ії виміру. Кардиналістський та ординалістський підхід.
- •4. Закон спадної граничної корисності блага. Перший закон Госсена. Рівновага споживача з кардиналістських позицій. Другий закон Госсена.
- •5. Вибір споживача з ординалістських позицій. Аксіоми ординалістської теорії.
- •6. Криві байдужості, їх властивості.
- •7. Бюджетне обмеження. Рівновага споживача в ординалістській теорії.
- •8. Реакція споживача на зміну його доходу. Лінія «дохід-споживання». Крива Енгеля. Функції Торнквіста.
- •10. Використання ефекту доходу і ефекту заміщення. Зв'язок між нормальними товарами, н.С.Ц., звичайними, Гіффена.
- •11. Попит і закон попиту. Фактори, що впливають на попит. Ринковий попит.
- •9. Реакція споживача на зміну цін товару. Лінія «ціна-споживання». Побудова кривої індивідуального попиту.
- •12. Пропозиція і закон пропозиції. Фактори, що впливають на пропозицію. Ринкова пропозиція.
- •16. Перехресна еластичність попиту. Еластичність попиту за доходом. Ринкова пропозиція.
- •17. Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •18. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція.
- •19. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі фактора.
- •23. Витрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •24. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- •25. Характеристика ринку досконалої конкуренції. Криві попиту на продукт конкурентної фірми та її пропозиції.
- •26. Максимізація прибутку конкурентної фірми через сукупні, середні, граничні величини.
- •28. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
16. Перехресна еластичність попиту. Еластичність попиту за доходом. Ринкова пропозиція.
Перехресна еластичність попиту показує як змінюється попит на один товар із зміною ціни на інший.
Еластичність попиту за доходом показує як змінюється попит на товар із зміною доходу споживача.
Еластичність пропозиції показує як змінюється пропозиція із зміною ціни.
Фактори, що впливають на еластичність пропозиції:
- можливість заміщення факторів виробництва;- рівень досягнутого використання ресурсів;
- фактор часу. Чим триваліший період часу, що може бути використаний для зміни обсягу пропозиції, тим більше її еластичність;
- технологічні особливості налагодження виробництва (суднобудування, хлібопечення);
- ступінь монополізованості галузі.
17. Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система.
Виробництво в мікросистемі розглядається як процес перетворення ресурсів на готову продукцію.
До факторів виробництва відносяться: праця (L), заряд (М) – природні ресурси, що використовуються у виробництві без попередньої обробки; капітал (К) – товари, виготовлені людиною, які використовуються у виробництві як засоби виробництва; підприємницькі здібності.
Умови виробництва:
1.наявність комбінації факторів виробництва даного обсягу продукції.
2.Аналіз структури витрат певного обсягу продукції.
3.урахування обмежень.
Виробництво більш гнучке в тривалому періоді, коли є можливість зміни факторів виробництва.
Основна мета підприємця – максимізація прибутку. Це досягається за рахунок ефективного виробництва. На макрорівні основними виробничими відносинами є відносини технології.
Технологічно-ефективне виробництво – це таке виробництво, коли певний обсяг продукції досягається використанням меншої кількості факторів.
Економічно-ефективний процес виробництва певної кількості продукції – це такий процес, який супроводжується меншими альтернативними витратами.
18. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція.
Для організації виробничого процесу необхідні фактори виробництва повинні бути присутніми у певній кількості. Виробнича функція показує залежність між максимально можливою кількістю продукції і витратами використовуваних факторів. Q=f(K,L,M), к-капітал, L-праця, м- матеріали.
Для укрупненого аналізу і прогнозування використовується виробнича функція, названа функцією Кобба-Дугласа:
Q = k*Кα LβMγ,де Q – максимальний обсяг продукції при заданих факторах виробництва, k - коефіцієнт пропорційності (масштабу); α,β,γ - коефіцієнти еластичності обсягу виробництва по K,L,M (коефіцієнт приросту обсягу виробництва, що припадає на 1% приросту відповідного фактора), α+β+γ=1.
Властивості виробничої функції:
1. фактори виробництва є взаємодоповнюючі. K=0→Q(K,L)=0; L=0→Q(K,L)=0
2. взаємозамінність факторів. Q(K+∆K,L)=Q(K,L+∆L)
3. різні комбінації факторів, дають різні обсяги випуску.
4. Властивість монотонності: збільшення фактора призводить до збільшення обсягу випуску. K'>K→Q (K',L)>Q(K,L); L'>L→Q (K,L')>Q(K,L)
Для характеристики виробничої функції використовують такі категорії:
Сукупний продукт (TР) – кількість продукції, що виробляється при використанні певної кількості одного фактора (L) і незмінності іншого.
Середній
продукт (AP) – це відношення сукупного
продукту до кількості використованого
виробничого фактору.
Граничний
продукт (MP) – додаткова кількість
продукту, отримана від використання
додаткової одиниці змінного фактору.
При виготовленні продукції підприємство має такі витрати:
Сукупні (TC) – витрати виробництва на певний обсяг продукту.
Середні витрати (AC) – витрати виробництва на одиницю витрати в середньому.
Граничні витрати (MC) додаткові витрати на виготовлення додаткової одиниці продукції.
В результаті реалізації продукції підприємство отримує доходи:
Сукупний дохід (TR) – дохід від реалізації всього обсягу продукції. TR = P * Q, де Р – ціна.
Середній дохід (AR) – дохід від реалізації одиниці продукції в середньому. АR = TR / Q.
Граничний дохід (MR) – додатковий дохід від реалізації додаткової одиниці продукції. МR = ΔTR / ΔQ.
Метою підприємця є максимальний прибуток. TPr = TR – TC.
