1.3 Техногенна катастрофа

Пройшло майже 20 років з того часу, як вибухнув 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС, випустивши смертоносні радіоактивні хмари, які розповсюдилися над Європою, та викликавши шквал протестів серед світової громадськості проти використання атома як джерела електроенергії.

Вибух призвів до викиду близько 300 млн. Сі радіонуклідів в оточуюче середовище з активної зони станції, та спричинив радіоактивне зараження 53.4 тис. кв. м території України. 189 тис. га орних земель та 157 тис. га лісів стали непридатними для обробки через високий рівень радіоактивного забруднення. Лише прямі втрати, в тому числі вартість основних виробничих активів та оперативних фондів, а також інфраструктури та природних ресурсів, вилучених з використання, складають 10 млрд. $.

1.4 Людська трагедія

Чорнобиль - не лише технологічна катастрофа. Це і людська катастрофа, вплив якої відчутний і сьогодні. Навіть тепер, коли останній працюючий реактор №3 зачинений, відлуння Чорнобиля стихне ще не скоро.

Від аварії постраждало 7% населення України, що становить 3 361 870 осіб. Медичної допомоги потребують у першу чергу 700 тисяч дітей, які мешкали на заражених територіях, які з того часу були евакуйовані і поселені в інших місцях, і у яких щитовидні залози піддалися впливу радіоактивного йоду. Постраждалих розподіляють на наступні чотири категорії:

• особи, безпосередньо задіяні в ліквідації аварії - 86 775 осіб;

• особи, евакуйовані з уражених районів, в тому числі дорослі, діти та підлітки - 307 982 осіб;

• особи, які і досі проживають на територіях, що знаходяться під посиленим радіаційним контролем - 549 649 осіб;

• діти - 1 264 329 осіб.

Очікується зростання чисельності населення, яке піддалося впливу аварії, внаслідок збільшення кількості дітей, визнаних постраждалими через отримання надлишкової дози опромінення щитовидної залози, а також народжених у евакуйованих батьків та ліквідаторів. Окрім наслідків впливу радіації, виникли ще й психічні та психосоматичні хвороби; чисельність постраждалих від них важче оцінити; ці хвороби погіршені страхом та непевністю, які заволоділи населенням в цілому.

1.5 Позитивні зрушення у розв'язанні проблем

Критерії, за якими можна судити про позитивні зрушення у розв'язанні проблем, можна окреслити наступним чином:

• безпека забороненої зони як такої та споруд, що знаходяться всередині;

• рівень безпеки проживання на заражених територіях;

• рівень захворювань та смертності серед населення, яке постраждало від аварії;

• рівень зайнятості у нових поселеннях та на заражених територіях;

• рівень соціально-психологічної напруги серед населення, яке зазнало впливу аварії;

• рівень соціального тиску на територіях, що піддалися впливу Чорнобильської катастрофи;

Державна Програма Заходів з Мінімізації Наслідків Чорнобильської Катастрофи визначила спеціальні показники ефективності впровадження програми у сферах охорони здоров'я та соціального захисту:

• медична підтримка та медичне обстеження постраждалих;

• запровадження нових методів діагностики та лікування захворювань щитовидної залози, ранньої діагностики захворювань крові, нервових та психічних порушень, реабілітації та аналізу її ефективності, діагностики захворювань ендокринної, імунної та серцево-судинної систем; розробка нових ліків, до складу яких входять компоненти, що забезпечують протирадіаційний захист;

• розширення інформаційної бази щодо динаміки захворювань та смертності серед населення, яке піддалося впливу аварії.

Програма Заходів також передбачає придатні з наукової точки зору запобіжні дії, спрямовані на зменшення індивідуальної та колективної доз опромінення людей; розробку посібників для ведення сільськогосподарських робіт на заражених територіях; зниження рівня радіоактивного забруднення угідь та приведення їх у придатний для використання стан; виробництво продуктів для лікувального та профілактичного харчування; створення системи захисту продуктів харчування для осіб, які працюють на заражених територіях і т. п.

Життя не зупинилося після найбільшої у світі ядерної катастрофи: триває будівництво, вирощується хліб, народжуються діти.

Світова спільнота з кожним роком, що минає від аварії на Чорнобильській АЕС, все більше усвідомлює необхідність своєї участі у вирішенні глобального завдання - порятунку від наслідків ядерного лиха.