Висновки

Одним з найпоширеніших і найважливіших видів суспільних відносин в більшості країн, особливо європейських, безперечно вважаються цивільні відносини, адже саме ними охоплюється врегулювання питань підприємництва, права власності, укладання договорів, спадкування тощо. Цим пояснюється неабияка зацікавленість держави до створення такого правового поля, де ці відносини могли б розвиватися вільно та гармонічно. Україна не є виключенням з цього правила.

Часи переходу від планово-централізованої системи економіки до побудови ринково-капіталістичних відносин вимагали від уряду оновлення цивільного законодавства, яке вже не тільки не відповідало вимогам часу, а й гальмувало розвиток бізнесу. Не випадково початок 2004 року охарактеризувався набранням чинності нового Цивільного кодексу України, прийнятого 16 січня 2004 року. В порівнянні зі старим, цей документ не лише виглядає значно більшим і об'ємним, а й містить досить нових положень і правил.

В Цивільному кодексі України знайшли втілення оновлені, хоча і не цілком досконалі, погляди на те, як мають складатися і регулюватися в нашому суспільстві майнові та особисті (немайнові) відносини. Білих плям у цивільному законодавстві, безперечно, стало менше.

Укладач:

доцент кафедри цивільного

права і процесу НАВС

кандидат юридичних наук О.С. Бурлака