10. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою

Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою

При­чиною відхилень у здоров'ї користувача переважно є недостатнє дотримання принципів ергономіки та санітарно-гігієнічних ви­мог до умов праці. Враховуючи масовість застосування ПК, ця проблема є дуже важливою та актуальною.

Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача е неза­довільні ергономічні характеристики монітора, неправильна ор­ганізація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення низки захворювань: пору­шень зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, пов'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням (див. табл.).

Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які постійно працюють за ПК відповідно до своїх професійних обов'язків, періодично (наприклад, учні, студенти) та час від часу.

Робота користувача персонального комп'ютера виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової акти­вності при рухливості кистей рук, великому напруженні зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного поля; еле­ктромагнітних випромінювань у наднизькочастотному, низько­частотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц-400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; неза­довільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.

Порушення зору

Особливе місце серед профзахворювань займають порушення зору, що спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною спе­цифікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різнорідністю об'єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації і клавіатури, розташованих у різних зонах спостереження, що ви­магає багаторазового переміщення лінії зору від одного до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі у горизон­тальній площині на відстані оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), об'єкти розрізнення мають негативний кон­траст - темні об'єкти на світлому фоні. Об'єкти на клавіатурі відзначаються більшим розміром і розташовані у похилій пло­щині. Яскраві знаки на темному фоні майже вертикально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що потребує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Це не­свідомо асоціюється з поглядом у далечінь, коли м'язові механізми ока розслаблені, хоча для якісного розрізнення знаків вони ма­ють інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об'єктів з по­зитивним контрастом на темні з негативним контрастом. За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає приблизно 30000 поглядів на екран, око працює з перевантажен­ням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м'язового та світло-сприймаючого апарату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломить у надбрівній ділянці, розпливчастість контурів, нечіткість зображення).

Постійний погляд на матове скло екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викрив­лення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сікка).

Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обмежен­ня пульсації (блимання), викликає дискомфорт і втому (загальну і зорову).

Робота з дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на якій з'являються численні відбиті відблиски, призводить до виникнення у користувача астенопічних явищ та функціональних змін ока.

На робочому місці досить часто є несприятливо розподіленою яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору — темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знака­ми екран монітора. Такий розподіл яскравості у полі зору при­зводить до порушення основних зорових функцій ока.

Засліплююча дія світильників у приміщенні, на робочому місці з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користувача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до змен­шення захисного кута дії різних засліплюючих джерел світильники, вікна тощо). Це викликає не тільки астенопічні яви­ща, але й функціональні порушення очей користувача.

Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки складові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі-на різній віддалі. Око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.

Кістково-м'язові порушення

Робота користувача вимагає тривалого статичного напруження м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Ушкодження хребта є результатом недостатнього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто крісло непра­вильно підтримує згин хребта. Плечі і шия напружуються і затікають унаслідок неприродного положення і виникають болі в ділянці шиї, спини і голови. В середньому працівник, який використовує ПК, просиджує в такому положенні за все своє жит­тя до 80000 годин (8 років).

Неправильне положення рук при введенні даних за допомогою клавіатури (зап'ястя при наборі підняті вверх) призводить до перетискання нервів у вузьких місцях зап'ястя (тунель Карпаля).

Синдром RSI (хронічне розтягнення зв'язок) - це пошко­дження, що виникає в результаті постійного напруження м'язів кистей рук як результат неправильно обладнаного з погляду ергономіки робочого місця при використанні ПК. Це хронічне захворювання може непомітно розвиватися протягом декількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м'язової системи людини. Найбільш небезцечним є те, що внаслідок концентрації уваги на екрані монітора притуплюється своєчасне попередження про болі, які є тривожним сигналом для тіла. Захворювання рук,і кистей рук спостерігається у працюю­чих за ПК у 7-12 разів частіше, ніж у інших, і досить часто помилково діагностується як запалення сухожиль.

Порушення, пов'язані зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням

Робота за ПК — це робота з особливо відчутною монотонністю: більше ніж 600 однакових дій упродовж 75% робочого часу за 1 годину. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електромагнітні випромінювання призводять до захворювань за-гальноневротичного характеру у вигляді підвищеної загальної втоми, головного болю, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні порушення у вигляді підвищеної роздратованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), де­пресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швид­кості реакцій (гальмівний тип), ймовірно, викликані електро­магнітними хвилями, які випромінює ПК і монітор. Вплив елект­ромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм людини вивчено недостатньо, і дослідження в цьому напрямку тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об'єкти, особливо мозок, вже відома - вона може викликати утворення пухлин.

Захворювання шкіри

Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутливою шкірою, висипки та запалення шкіри.

Отруєння організму

Треба відзначити ще такі шкідливі чинники впливу на користува­ча, як отрути від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (дДоксини і фуран) і виділення озону при роботі з лазерним принтером,

Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцероге­нами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для ко­рпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але є докази того, що ці шкідливі речовини присутні в атмосфері і при звичайній робочій температурі в незначних кількостях.

Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І, хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінити. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцерогенна речовина.

2.10.2. Ергономічні характеристики моніторів

Монітор - дуже важлива частина комп'ютерної системи. Саме від нього залежить комфорт, зручність і продуктивність роботи за комп'ютером, разом з тим робота за «поганим» монітором може негативно позначитися на здоров'ї.

34

Директива EC 90/270 EEC в розділі «Мінімальні вимоги з охорони праці» жорстко регламентує безпечні умови роботи і ви­моги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп'ютерами висуваючи такі п'ять вимог до роботи з монітором:

• символи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися;

• зображення повинно бути позбавлене блимання;

• яскравість та/або контрастність повинні легко регулюватися;

• екрани мають бути вільними від відблисків і відбиття;

• випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно ма­лих рівнів.

Технічні характеристики моніторів (розмір екрана, роздільна здатність, зернистість зображення, значення частот вертикальної та горизонтальної розгорток, смуга пропускання відеосигналу, можливості регулювання, мікропроцесорне управління, динамічне фокусування, наявність інварової маски та розмагнічування, антивідблискове покриття, захист від електростатичних та елект­ромагнітних полів, система управління енергоспоживанням), якщо на них не звертають уваги при виборі монітора або неправильно його встановлюють, можуть негативно вплинути на зір та на здоров'я загалом.

Розмір видимої частини монітора. Однією з основних хара­ктеристик монітора є розмір його екрана по діагоналі. Термін «розмір монітора» визначає зовнішній діагональний розмір кінескопа. Саме цей розмір і вказується, коли говорять про 14-, 15-, 17-, 20- і 21-дюймові монітори. Реальний розмір зображення дещо менший і залежить від технологічних

Площинність екрана. Важливою характеристикою монітора є також площинність екрана. Чим плоскіший екран, тим менше викривляються на ньому геометричні фігури.

Роздільна здатність. Важливою характеристикою монітора є його роздільна здатність - кількість точок (пікселів) по горизон­талі і по вертикалі, яку він може показати. Чим більша роздільна здатність, тим точніше і чіткіше зображення на екрані, тим лег­шим є воно для сприйняття, тим менше стомлює зорову систему.

Відстань між точками. Головною характеристикою тіньової маски є мінімальна відстань між люмінофорними елементами од­ного кольору. Для дельтоподібної маски цей параметр назива­ють розміром зерна (dot pitch), відстань між точками — кроком тріад, розміром точки або кроком точок, а для апертурної ґратки - відстанню між смугами або кроком смуг.

Частота кадрової розгортки. Частота кадрової розгортки визначає, скільки разів на секунду електронний промінь пробігає весь екран, тобто де частота зміни зображення на екрані.

Тип розгортки. При звичайному (non-interlaced) способі роз­гортки електронний промінь пробігає весь кадр за один період вертикальної розгортки.

Органи управління* Важливим чинником загальної ерго­номіки монітора є можливість його регулювання.

Управління монітором.

Динамічне фокусування.

Екранне покриття.

Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою

Відповідно до ДСанШН 3.3.2.007-98 «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» встановлені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою (КТ).

Вимоги до мікроклімату

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з комп'ютерною тех­нікою мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мік­роклімату: температури, відносної вологості й швидкості руху повіт­ря (ТОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, ДСН 3.3.6.042-99) (табл. 2.5).

Таблиця 2*5. Норми мікроклімату для приміщень з КТ

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, °С, не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	легка - 1а	22-24	40-60	од
	легка -16	21-23	40-60	од
Тепла	легка - 1а	23-25	40-60	од
	легка -16	22-24	40-60	0,2

У приміщеннях з КТ має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мік­роклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти по­вітря) у приміщеннях можуть бути встановлені побутові конди­ціонери типу БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стом­люваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

• освітленість на робочому місці повинна відповідати характе­ру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі персонального комп'ютера (ПК) та робочої станції (РС); фоном, який характеризується ко­ефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яск^ равості на робочій поверхні монітора, а також в межах навко­лишнього простору;

• на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

• у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра­вості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення в приміщеннях з КТ повинно відповідати вимогам СНиП П-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних про­менів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні ек­ранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні при­строї, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне при­родне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне¹ освітлення в приміщеннях з робочими місцями, облад­наними ПК та РС, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-гро-мадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБА.

Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочас­тотні) негативно впливають на людину. Вчені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли­ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту,

виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запа­м'ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, ро­жевий лишай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і кишково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних. Електростатичне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступним помутнінням кришталика.

Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПK

Згідно з ДСанШН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи в візуальними дисплейними терміналами елект­ронно-обчислювальних машин» площа приміщення на одне ро­боче місце користувача повинна становити 6 м², а об'єм не мен­ше ніж 20 м³.

Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у відвальних та цокольних поверхах.

Покриття підлоги повинно бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями. Для внутрішнього оздоблення приміщень з ПК слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8; для стін 0,5-0,6.

Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру примі­щень з ПК класів полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично допустимі норми.

Вимоги до обладнання та організації робочих місць користувачів ПК

Обладнання та організація робочих місць користувачів ПК ма­ють забезпечувати відповідність конструкцій всіх елементів ро­бочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимо­гам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяль­ності відповідно до ДСанШН 3.3.2.007-98.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК слід враховувати: робочу позу користувача, простір для розміщення користувача, можливість огляду елементів робочого місця, мож­ливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів,

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ПК слід так розташовувати відносно ві­кон, щоб природне світло падало збоку переважно зліва (рис. 2.6). Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менш ніж 1,5 м, від інших стін — на відстані не менше ніж 1 м. При розміщенні

які використовуються користувачем.

робочого місця поряд з вік­ном кут між екраном моні­тора і площиною вікна по­винен складати не менше 90° (для виключення відблисків), частину вікна, що прилягає, бажано зашторити. Недопу­стиме розташування ПК, при якому працюючий поверне­ний обличчям або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПК, в яку монтують­ся вентилятори. При розмі­щенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними по­верхнями ПК - 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого ПК - 2,5 м

Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана зна­ходився на рівні очей. Екран монітора ПК має розташо­вуватися на оптимальній від­стані від очей користувача, що становить 600-700 мм, але не ближче ніж 600 мм з урахуванням розміру літер­но-цифрових знаків і сим­волів (рис. 2.8). Для забез­печення точного та швидко­го зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора по­винна бути перпендикуляр­ною нормальній лани зору. Розташування екрана моні­тора ПК мас забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° д₀ нормальної Лінії погляду користувача.

Клавіатура повинна бути розташова­на так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до сто­лу повинен бути в межах від 5° до 15°» зап'ястя та долоні рук мають розташову­ватися горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовуєть­ся, з урахуванням його кількості та конструктивних особливос­тей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і доку­ментів, а також враховувати характер роботи, що виконується.

Висота робочої поверхні столу з ПК має регулюватися в ме­жах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомен­довані розмірні 600-1400 Мм, глибина - 800-1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше ніж 600 мм, шириною - не менше ніж 500 мм, глибиною (на рівні колін) - не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше ніж 650 мм.

Ноги не повинні бути Витягнені при сидінні далеко вперед, тому що в такому разі м'язи будуть надто напружені; положен­ня «нога на ногу» не рекомендується, тому що підвищується тиск на сідничний нерв і порушується кровообіг ніг.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5" - назад. Висота спинки стільця має становити 300±20 мм, ширина - не менше ніж 380 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в ме­жах 1-30° від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінці­вок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки - 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками у межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг шириною не менше ніж 300 мм, глибиною - не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки - до 20". Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю висотою 10 мм.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персональними комп'ютерами

Вимоги до режимів праці та відпочинку користувачів ПК визна­чаються роботою, яку виконує користувач відповідно до вимог ДСанШН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-об­числювальних машин».

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ПК розроблено з урахуванням характеру трудової діяльності, напру­женості і важкості праці диференційовано до кожної професії.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зоро­вого аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ.

В окремих випадках - при постійних скаргах працюючих з ПК на зорову втому, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосуван­ня засобів локального захисту очей - допускаються індивідуаль­ний підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ПК.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності. За умови ви­сокого рівня напруженості робіт з ПК необхідне психологічне розвантаження у спеціальнр обладнаних приміщеннях (в кімна­тах психологічного розвантаження) під час регламентованих пе­рерв або в кінці робочого дня.