2.3.3. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини

Пил - це тонкодисперсні частинки, які утворюються при різних зиробничих процесах - дробленні, розмеленні і обробці твердих тіл, при просіюванні і транспортуванні сипучих матеріалів.

Пил у виробничих приміщеннях може бути у вигляді аерозо­лю або аерогелю.

Аерозоль - найдрібніші частинки, які знаходятся в повітрі у завислому стані. Частинки розміром більше ніж 10"³ см нале­жать до пилу* а частинки розміром 10⁵—10^-3 см - це туман.

Аерогель - це частинки, які осідають на стінах, на виступах приміщень.

Пил характеризується хімічним складом, розмірами і формою частинок, їх густиною, електричними, магнітними та іншими вла­стивостями.

Залежно від хімічного складу пил поділяють на:

• органічний (дерево, шкіра, бавовна);

• неорганічний (цемент, кварц);

• змішаний (органічний та неорганічний).

Пил гігієнічно шкідливий з огляду впливу на організм люди­ни. Чим дрібніший пил, тим він небезпечніший для людини. Найбільш небезпечними для людини вважаються частинки розміром від 3 до 10 мкм, які, потрапляючи в легені, при диханні затримуються в них і, накопичившись, можуть стати причиною захворювання. Частинки розміром менше 3 мкм видихаються, а розміром більше 10 мкм затримуються в носі та горлі.

Залежно від дії на організм людини пил поділяють на:

• токсичний, який розчиняється в біологічному середовищі ор­ганізму і спричиняє отруєння. Наприклад, свинець, миш'як, проникаючи з повітрям в організм людини у вигляді пилу, викликають ураження нервової системи, органів кровопоста­чання, шлунково-кишкового тракту, що призводить до гострого або хронічного отруєння організму;

• нетоксичний - діє на організм, подразнює шкіру, слизові по­верхні, кон'юктиву очей, а проникаючи в легені, викликає про­фесійне захворювання пневмоконіоз - органічні аміни в леге­нях і зниження їх функціональної здатності, що призводить до кисневого голоду всього організму. Пил, що містить БЮ, -діоксид кремнію, викликає силікоз, цементний пил - цементоз, вугільний пил - антракоз.

Нетоксичний пил може адсорбувати токсичні або радіоактивні речовини, набувати певного електричного заряду, що збільшує його шкідливу дію.

За ГОСТом 12.1.005-88 та СН 245-71 нормуються гранично допустимі концентрації різного пилу в робочій зоні виробничого приміщення. ГДК пилу різного походження коливаються від 1 до 10 мг/м⁸.

При одночасному вмісті в повітрі робочої зони декількох видів пилу однонаправленої дії, сума відношень їх концентрацій (с) до їх граничнодопустимих концентрацій (ГДК) не повинна переви­щувати 1:

Заходи захисту від пилу:

• вентиляція (місцева і загальнообмінна);

• герметизація джерел пилу разом з аспірацією (місцеве відсмоктування);

• зволоження пилоподібних матеріалів;

• брекетування і гранулювання пилоподібних матеріалів;

• засоби індивідуального захисту - респіратори, протигази, комбінезони, захисні окуляри.

4. Вентиляція виробничих приміщень.

Для підтримання в приміщеннях нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.

Вентиляція - це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщень повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для поліпшен­ня метереологічяих умов у приміщеннях.

Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції полягає в підтриманні в приміщеннях параметрів повітряного середовища, яке відповідало б вимогам СНиП 2.04.05-91 «Опалення, венти­ляція і кондиціонування повітря», а також ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

Технологічне призначення вентиляції полягає в забезпеченні в приміщеннях чистоти, температури, відносної вологості, швид­кості руху повітря, виходячи з особливостей технологічного про­цесу і умов збереження предметів, апаратів, приладів.