Лікування

Оскільки вилікувати синдром Шегрена неможливо, лікування сфокусоване на уриванні симптоматики та запобіганні ускладненням. Розрізняють схеми лікування сухого кератокон’юнктивіту, ксеростомії та системних проявів.

Ксерофтальмія

Офтальмологічне лікування розпочинається із закапування штучних сліз. Досі не розроблено розчину, який би повністю замінював людські сльози з урахуванням усіх складників. Штучні сльози, які не містять консервантів, переносяться краще, ніж розчини з наявністю консервантів.

Якщо за допомогою штучних сліз не вдається полегшити симптоматику, слід підвищити утворення сліз стимуляцією мускаринових рецепторів. Згідно з результатами декількох рандомізованих досліджень (Tsifetaki N. et al., 2003; Ono M. et al., 2004), два М-холіноміметики виявилися ефективними: пілокарпін та цевімелін. Пілокарпін — неселективний М-холіноміметик, тоді як цевімелін — це селективний М-холіноміметик, який набагато менше діє на серце та легені. Оральний прийом пілокарпіну в дозі по 5 мг двічі на день зменшує суб’єктивні скарги з боку очей та поліпшує результати тесту з бенгальським рожевим. Аналогічний результат можна досягти за допомогою орального прийому цевімеліну (по 30 мг тричі на день). М-холіноміметики протипоказані при відкритокутовій глаукомі та неконтрольованому перебігу астми. Ефективність місцевих протизапальних препаратів — стероїдів та циклоспорину — сумнівна.

Ксеростомія

Лікування ксеростомії включає адекватну гігієну рота, стимуляцію слиновиділення, застосування замінників слини та профілактику ускладнень. Унаслідок ксеростомії підвищується ризик розвитку карієсу та інфекції рота. У пацієнтів із зниженим слиновиділенням для запобігання карієсу слід застосовувати фторовмістну зубну пасту та антимікробні розчини для полоскання рота. Жувальні гумки, які не містять цукру, та кислий лимон стимулюють виділення слини. Доведено, що ксиліт — природний замінник цукру — у складі жувальних гумок зменшує ризик розвитку карієсу. Для зволоження слизової рота можна застосовувати різні замінники слини, які містять карбоксиметилцелюлозу, муцин або гліцерин. Також можна призначати М-холіноміметики. Згідно з результатами рандомізованого дослідження (Wu C. H. et al., 2006) за участю 44 пацієнтів, суб’єктивні ознаки ксеростомії зменшилися у групі прийому пілокарпіну по 5 мг 4 рази на день порівняно з плацебо. Fife R. S. et al. (2002) довели, що цевімелін у дозі по 30 мг тричі на день зменшує симптоматику ксеростомії та збільшує слиновиділення.

Хоча доведено ефективність пілокарпіну та цевімеліну для зменшення сухості в роті та тимчасового поліпшення слиновиділення, жоден із цих препаратів не впливає на причину захворювання і не підвищує базальне нестимульоване слиновиділення. Проведено дослідження ефективності системних та біологічних препаратів при синдромі Шегрена (Cummins M. J. et al., 2003). За допомогою α-інтерферону досягнуто зменшення суб’єктивної сухості в роті та очах і підвищення загального нестимульованого слиновиділення. У пацієнтів, які орально приймали α-інтерферон, виявлено поліпшення гістологічної картини біопсій невеликих слинних залоз губ. Під час дослідження Mariette X. et al. (2004) 103 пацієнти були рандомізовані на прийом інфліксимабу (антагоніста фактору некрозу пухлин) або плацебо з контрольними обстеженнями через 10 і 22 тижні; не виявлено зменшення сухості в роті, очах або поліпшення результатів об’єктивних тестів (включаючи тест Шірмера) чи кількості патологічних вогнищ та біоптатів слинних залоз на губах.