Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
залік трудове право.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
102 Кб
Скачать
☆

14. Сторони та зміст трудового договору.

Сторонами трудового договору є працівник та роботодавець. Роботодавець як керівник трудового процесу наділяється правом використовувати працю працівника у межах трудової функції, обумовленої у трудовому договорі при прийнятті на роботу. Працівником може бути лише фізична особа – як громадянин України, так і іноземець чи особа без громадянства. Зміст трудового договору становить умови, якими визначаються права та обов’язки сторін. Умови трудового договору поділяються на обов’язкові (основні) та факультативні (додаткові).Обов’язкові (основні) умови повинні міститися в кожному трудовому договорі. До таких умов відносять:місце роботи, тобто структурний підрозділ організації-роботодавця, в якому має працювати працівник;трудові функції, посада, напрям діяльності працівника;час початку роботи, а в строковому трудовому договорі – і час її закінчення;заробітна плата.Факультативні умови включаються до нього лише за бажанням сторін. Найчастіше такими умовами є:випробування при прийнятті на роботу;надання працівникові службового житла чи транспорту;встановлення для працівника неповного чи скороченого робочого дня;вирішення питання про відрядження працівника.

15. Порядок укладення трудового договору.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, хоча інколи на практиці має місце укладення трудового договору і в усній формі, а також у формі резолюції керівника організації на заяві про прийняття на роботу. Відповідно до ст.24 КЗпП України додержання письмової форми є обов’язковим:при організованому наборі працівників;при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;при укладенні контракту;у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;при укладенні трудового договору з неповнолітнім;при укладенні трудового договору з фізичною особою;в інших випадках, передбачених законодавством України.При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати такі документи:

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;трудову книжку. Якщо громадянин поступає на роботу вперше, то замість трудової книжки він має подати довідку про останнє заняття, яка видається житлово-експлуатаційною організацією (у міста) чи сільською або селищною радою;документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо робота (посада), на яку призначається працівник, вимагає наявності певної освіти (спеціальності, кваліфікації);довідку про стан здоров’я. Така довідка має подаватися при прийомі на роботу (посаду), для якої законодавством встановлені особливі вимоги щодо стану здоров’я, а також при прийомі на будь-яку роботу (посаду) осіб у віці до 21року;інші документи, подання яких прямо передбачено законодавством. Наприклад, безробітні, які працевлаштовуються Державною службою зайнятості, повинні надати відповідне направлення.При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.Якщо громадянин і власник дійшли згоди про умови праці, то вважається, що трудовий договір укладений. На підставі договору керівник організації-роботодавця видає наказ про зарахування громадянина на роботу (посаду), в якому зазначаються основні умови праці, в тому числі заробітна плата та дата початку роботи. З наказом працівник має бути ознайомлений під розписку.У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.Роботодавець вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством. Зокрема, таке обмеження передбачене Законом України “Про державну службу” для державних службовців усіх категорій та рангів.