Лексичний склад тюркізмів в українській мові

Давні тюркізми представлені в таких лексико-семантичних групах: побут, транспорт, військо. Завдяки різнобічним стосункам між народами засвоюються господарські назви – це назви рослин, тварин, інструментів та інше, наприклад: отара, кишмиш, аїр, баран, атлас, парча, бісер, килим, буран, батіг (кнут), казан, таз, беркут (птиця, різновид сокола), бугай, кабан, судак, ковбаса, балик, кумис, халва тощо. Я вже не кажу про такі побутові всім відомі слова, як: тютюн (абак, люлька, тарань, шатро, шаровари, штани, калита; зразу ж поясню значення останнього слова. Калита – це сумка, мішок; застаріле лексичне значення – торба для грошей, а ще цікаво, що саме таким словом називали помащений медом корж, який вживали для ворожіння в день святого Андрія; до речі, і в російській мові калита означає кошель, сумка, кожаный мешок, карман, кошелек.

Я думаю, вам цікаво буде дізнатись про слово товариш, воно чуваське тавраш, що означає рід, клан. Не втримаюсь і скажу про походження слова щастя. Цікава співзвучність слів: російське щі і тюркське арчі (кухар) породило слово щастя. Російський вчитель-дослідник В.Тузов стверджує: «Та вже не з цього повно сталося і щастя: від щі і ясть; щіястіе, може бути, що в старі часи бідні казали про достаток: розбагатів, до такого стану дійшов, що кожний день щі може їсти, це вже було щастя.

З відеокліпа ми почули пор походження слова козак. А тепер щодо слова чумак. Спочатку це слово означало булава, довга палка, пізніше сильний, міцний, а з XV-XIX ст. в Україні називали візників і торговців, та інші товари для продажу; а ще чумак – це український народний танець.

Слова, пов’язані з військовою справою, стали тепер історизмами: кинджал, кайдани, орда, осавул, отаман. Поясню останнє слово. Отаман – історичне значення – це виборний або призначений ватажок козацького війська; представник козацької адміністрації в населених пунктах України в XVII-XVIII ст.; у Росії – це начальник козачих (казачьих) військ і поселень, що виконував військові, поліцейські та адміністративні функції. Слово отаман застаріле на сьогоднішній день, але ж ми розуміємо, що означає воно ватажок, керівник, той, хто очолює (возглавляет) яку-небудь виробничу діяльність або групу людей.

Для нас, кримчан, слово тюркського походження зрозумілі, я б сказав загальновживані, але не всі слова будуть такими для інших регіонів України, наприклад, арабсько-турецьке слово рамазан, що означає суровий піст.

Звичайно, одні тюркізми активні в сучасній українській мові, інші – пасивні, але такі ж бо закони мови.

Наша конференція була б бідною і неповною, якби ми не розказали про зв'язок нинішніх власних імен з тюркізмами, тому я запрошую до виступу Параднія Михайла.

Власні назви, або ономастика

Я розповім вам про український ономастикон. Ономастика (грецьке – який стосується імені). Розділ лексикології, що вивчає власні назви. Багато українськиї прізвищ (за реєстрами XVII-XVIII ст. – близько 3 тисяч) – тюркського походження: Балабан, Мурза, Кочубей, Котлубей, Шингерій тощо.

Для прикладу. Що означає слово Балабан? Це 1) великий різновид сокола; 2) велика квасоля. А Мурза? Значення цього слова господар, гостинний; це титул феодальної знаті в татар.

Наведу відомі вам слова-приклади: Аюдаг – Ведмідь-гора, що на південному березі нашого півострова, недалеко від Гурзуфа; Бахчисарай – що дослівно означає палац, оточений садами; Карадаг – чорна гора, гірський вулканічний масив на березі Чорного моря; Судак – дослівно – це велика хижа риба ряду оку неподібних зеленувато-сірого кольору з темними смугами на боках і світлим черевцем, що живе в прісній і морській воді; Чуфуткале – єврейська скеля; печерне місто в Криму, недалеко від Бахчисараю.

А ось ім’я Руслан – буквально лев; хлопець, житель русі; ім’я давньоруського богатиря, героя пісень і билин, казок.

Продовжать мій виступ мої однокласники, які ознайомлять вас із походженням їхніх імен.

Виступи учнів 9-В та 9-Г.

На мою думку, слід ще раз нагадати вам, шановні учасники конференції, про походження нашого слова Крим.