Походження слова Крим

Зараз я хочу розповісти про походження слова Крим. Кримською мовою воно звучить дещо інакше: «Qırım». На сьогоднішній день існує декілька версій щодо походження цього слова, і у вчених немає однієї спільної думки. Я розповім про найвідоміші версії.

Можливо слово Крим пішло від монгольського «херем», що означає «стіна, вал». За цією версією, місто Солхат, нинішній Старий Крим, який був резиденцією золотоординського намісника, отримав назву «херем», тому що був оточений оборонним валом та рвом. Згодом назву перенесли на весь півострів.

Автор книги «Чуфут-Кале – іудейська фортеця», має дещо іншу думку щодо цього питання. Він вважає, що ізраїльтяни, що прибули до Криму, дали йому мідійську назву «хирим».

Також існує думка, що у давнину півострів називався «Къырым адасы», що з тюркської означає острів за ровом. У якості рова виступає Перекопський оборонний рів. До речі, багато давніх грецьких істориків також вважали Крим островом.

Але, на мою думку, найбільшої уваги заслуговує остання версія. Деякі вчені стверджують, що слово Крим з тюркської мови перекладається як «моя земля». Якщо умовно це слово «поділити» на дві частини, ми побачимо, що це дійсно так. Слово «къыр» перекладається з тюркської як земля, а частинка «ым» є афіксом належності.

Я ще хочу доповнити щодо власних назв на нашому півострові. До вашої уваги я пропоную книгу Енвера Озенбашли «Історичні назви Криму».

Показати книгу і зачитати указ.

Тамара Филимонівна оголошує мій виступ «Із родинної скарбнички Абдуллаєвих (про дослідження дідуся Абдуллаєва Н.А. (Абдуллаєв Нурі Абдуллаєвич)

«Тюркізми в мовах світу» розповідає онук Ісмаїл Абдуллаєв).»

Потім мій виступ про дідуся, показ його записника, книгу. Принести газету «Къырым».

«Тюркізми в мовах світу» розповідає онук Ісмаїл Абдуллаєв).»

Мій дідусь, Абдуллаєв Нурі Абдуллаєвич, на жаль, нині покійний – історик-краєзнавець, поет, журналіст, справжній патріот своєї Батьківщини. Багато часу дідусь приділяв мові, а особливо запозиченню слів з кримської мови в інші, та з інших мов у кримську. Для доказу наводжу приклади: в українську мову із мови кримців прийшли слова: сан, товар, туман, туша, тютюн, чабан, чемодан, шакал, козак, казна, кузов, кумач(червоний), джигіт, байлик,балик, барабан, богатир, бірюза, Беркут та інші. Особливо дідуся цікавили власні назви, …

На завершення нашої конференції як підбиття підсумку з прекрасним виступом «Мова як віночок» виступить вчителька кримськотатарської мови та літератури Мустафаєва Саніє Ісметівна. Будь ласка.

Мови як віночок (тюркізми в українській мові та українізми в кримській мові)

Мови світу переплетенні, як квіти у віночку. Скільки слів прийшло в українську мову через численні інші мови, а скільки слів віднайшли своє примінення в рідній мові завдяки українській, її посередництву. Вплив слов’янских мов на тюркські виявились у сільськогосподарський та будівельній лексиці. У мові кримських татар спокійно й легко прижились українські слова, які стосуються всіх сфер життя, наприклад: суспільно-політична лексика: громада, громадянин, працівник, справочинство; назви страв: борщ, вареники; сільськогосподарська лексика: урожай, смородина, гречка тощо.

У нашого народу є прислів’я: дост къара куньде белли олур, що в перекладі означає: друг пізнається в біді. Къара як синонім до слова біда, бо ж це горе, чорне, нещастя. Ще один приклад: яхшылыкь яманлыкътан къуветлидир – добро завжди перемає зло. Лидир у сьогоденні вживається як лідер.

Цікаве слово лелека (рос. – аист). Це слово Leylek спільне для мов: турецької, туркменської, кримськотатарської, ще й арабізм тут присутній. В українській мові відтворено цілий синонімічний ряд: лелека, журавель, чорногуз, бусол, бузько.

Кожна мова збагачується не лише завдяки розвиткові багатозначності слів і постійному їх творенню, а й за рахунок запозичень. Цей процес вічний, але нехай ніколи не в’януть слова-квіти в цьому мовному віночку.

Учасники конференції, які записалися до виступу сказали своє слово. Хто із присутніх бажає поділитися своїми думками щодо теми нашої зустрічі.

…

Слово надається Чупровій Тетяні Миколаївні.(в кінці).