16. Витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг).
Витрати на управління та обслуговування підприємства (загальногосподарські витрати), на відміну від попереднього порядку, не розподіляються між реалізованою та нереалізованою продукцією БМР, а списуються щомісяця або в кінці року на фінансові результати основної діяльності в загальній сумі наростаючим підсумком з початку року з кредиту рахунку 92 на дебет субрахунку 791 «Результати основної діяльності».
До видання галузевих методичних рекомендацій згідно з пунктом 18 ПСБО 16 "Витрати" рекомендується вести аналітичний облік адміністративних витрат за наступною номенклатурою статей:
За дебетом:
Загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо).
Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу.
Витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).
Винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо).
Витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо).
Амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання.
Витрати на врегулювання спорів у судових органах.
Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).
Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.
Інші витрати загальногосподарського призначення.
За кредитом:
Списання сальдо адміністративних витрат на фінансові результати.
З метою контролю і аналізу окремих видів адміністративних витрат в аналітичному обліку доцільно виділити окремі субстатті за видами цих витрат. Наприклад, до статті 2 "Витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу":
Витрати на службові відрядження.
Витрати на заробітну плату.
Витрати на страхування.
Витрати на додаткові виплати.
Витрати на навчання.
Інші витрати на утримання апарату управління підприємством.
Аналітичний облік витрат до рахунку 92 «Адміністративні витрати» рекомендується вести в спеціальній відомості (книзі).
Облік капітальних вкладень у забудовника.
До складу капіталовкладень включаються витрати на будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на придбання обладнання, транспортних засобів та інших об’єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.
Велика різноманітність капітальних вкладень потребує їх правильної класифікації. З метою планування, обліку і контролю капітальні вкладення класифікують за такими ознаками: відтворювальною структурою, технологічною структурою, призначенням, галузевою належністю, способом ведення робіт, джерелами фінансування, за формами власності (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація капітальних вкладень підприємства
Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат підприємства на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння і підтримання потужностей діючих підприємств.
До нового будівництва належить спорудження на нових площадках об’єктів основного, допоміжного і невиробничого призначення новостворюваних підприємств, а також філіалів та окремих виробництв, що здійснюються з метою створення нової виробничої потужності і які після введення в експлуатацію знаходитимуться на самостійному балансі.
Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об’єктів основних фондів на території діючих підприємств та прилеглих до них площадках. Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.
Під реконструкцією діючих підприємств розуміється перебудова існуючих цехів та об’єктів основних фондів, пов’язана з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.
Технічне переозброєння діючих підприємств – це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.
Підтримання потужностей діючого підприємства передбачає проведення робіт з відновлення основних фондів, що вибувають в процесі виробничої діяльності.
За технологічною структурою капіталовкладення поділяються на витрати, пов’язані з будівельними, монтажними роботами, з придбанням усіх видів устаткування, інструменту та інвентарю, іншими капітальними роботами та послугами.
За призначенням капітальні вкладення поділяються на такі, що спрямовані для виробничого і невиробничого використання.
До капіталовкладень виробничого призначення включаються вкладення капіталу в об’єкти, які після завершення їх будівництва будуть функціонувати у сфері матеріального та нематеріального виробництва: у промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, зв’язку тощо.
До капіталовкладень невиробничого призначення відносять вкладення капіталу в об’єкти житлового та комунального господарства, установи охорони здоров’я, фізичної культури, соціального забезпечення, освіти тощо.
За галузевою належністю капітальні вкладення поділяються на такі, що здійснюються у промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві та інших галузях народного господарства.
За способом здійснення будівельно-монтажних робіт (БМР) капіталовкладення поділяють на такі, що виконуються підрядним і господарським способами.
Підрядний спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає їх виконання постійно діючими спеціалізованими підрядними будівельно-монтажними організаціями. Підприємства, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього певні вкладення капіталу, називаються забудовниками. При господарському способі будівництво здійснюється самим підприємством-забудовником. При цьому роботи на об’єкті будівництва ведуться власними силами та засобами підприємства нарівні з основною виробничою діяльністю.
При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва, яка розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами і розцінками на БМР і являється ціною на спорудження об’єкта.
За формою власності розрізняють державні та приватні капітальні вкладення. Державні капіталовкладення здійснюються за рахунок державних коштів і призначені для виконання державних програм розвитку окремих галузей і підприємств.
Приватні капіталовкладення фінансуються за рахунок як власних коштів підприємств, організацій, так і з залученням зовнішніх джерел (позики, кредити). Метою здійснення приватних капіталовкладень є зміцнення підприємствами своєї позиції на ринку.
Підприємство-забудовник може здійснювати будівництво власними силами (господарським способом).
Облік витрат будівельного виробництва за господарського способу виконання робіт здійснюють на субрахунку 151 «Капітальне будівництво» рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Використання цього рахунка замість рахунка 23 (як у підрядника) пояснюється необхідністю виявлення загального обсягу капітальних вкладень незалежно від способу виконання робіт.
На субрахунку 151 також ведуть облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансових платежів для фінансування цього будівництва. Обсяг і вартість незавершеного будівництва у таких об’єктів будівництва визначають позасистемним шляхом і відображають у балансі без бухгалтерського запису після здачі заактованих робіт.
Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких здійснюють на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об’єктів будівництва та основного стада).
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, що належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій. На цьому субрахунку не відображають обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми тощо.
Витрати на придбання обладнання, що не потребує монтажу, відображають безпосередньо на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», рахунка 15 «Капітальні інвестиції» мірою надходження їх на склад або до іншого місця зберігання.
Устаткування й будівельні матеріали, передані підрядникові для монтажу й виконання будівельних робіт, списують із субрахунка 205 на субрахунок 152 після підтвердження монтажу і використання їх.
Забудовники по завершенні будівництва і введення в експлуатацію окремих об’єктів мають визначити їхню інвентарну вартість, тобто сукупність витрат на будівництво або придбання об’єктів.
Вартість проектно-кошторисної документації, розробленої проектними організаціями, оплачують замовники із коштів, асигнованих на капітальні вкладення, що обліковуються на рахунку 151 «Капітальне будівництво». По завершенні будівництва об’єкта витрати на оплату проектно-кошторисної документації разом з іншими витратами переносять на рахунок 10 «Основні засоби».
Встановлене обладнання, що потребує монтажу, беруть на облік також за інвентарною вартістю. Вартість цього обладнання складається з ціни придбання, включно із транспортними витратами на доставку його на об’єкт, витратами на монтажні й будівельні роботи, пов’язані із побудовою фундаментів і встановленням обладнання.
Витрати забудовника розподіляють між завершеними об’єктами та незавершеними капітальними вкладеннями.
Аналогічно тому, як це робить підрядна організація, здійснюють аналітичний і синтетичний облік витрат і доходів, ведуть Журнал обліку виконаних робіт за типовою формою № КБ-6.
На підставі даних Журналу складають Акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в.
Величина інвентарної вартості основних засобів, які передають в експлуатацію залежить не лише від рівня витрат, а й від способу виконання капітальних робіт. За господарського способу будівництва на баланс основної діяльності приймають об’єкти за фактичною собівартістю їх, а за підрядного способу- за їхньою кошторисною вартістю. В останньому випадку різницю між фактичною й кошторисною вартістю показують у підрядника у складі фінансових результатів діяльності й до інвентарної вартості об’єктів у замовника не додають.
Кошторисну вартість об’єктів капітального будівництва визначають на підставі кошторисних норм на будівельно-монтажні роботи, цін і тарифів на матеріали, воду, енергію, витрат на оплату праці та інших витрат будівельного виробництва.
Інвентарну вартість забудовник розраховує у момент завершення й прийняття об’єктів спеціальною комісією. По завершенні будівництва об’єкта й здачі його в експлуатацію складають проводку:
Дебет рахунка 10 Кредит рахунка 15
Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної
вартості, накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".
За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом - їх зменшення у зв'язку з прийняттям в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням відповідних об’єктів.
Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:
151 «Капітальне будівництво
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»
153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»
154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»
155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологігних активів»
На субрахунку 151 «Капітальне будівництво» відображаються:
• витрати на будівництво, що здійснюється для власних потреб
підприємства господарським або підрядним способом;
• вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва;
• авансові платежі для фінансування такого будівництва.
На субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» ведеться облік витрат на придбання або виготовлення власними силами об’єктів основних засобів (крім об'єктів будівництва та основного стада).
На субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних
матеріальних активів» ведеться облік витрат підприємства на придбання
або виготовлення власними силами об’єктів, облік яких ведеться на
рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».
На субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»
відображаються витрати підприємства на придбання або розробку власними силами нематеріальних активів.
На субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологігних активів» ведеться облік витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби.
Підставою для списання первісної вартості об’єкта з кредиту рахунка 15
«Капітальні інвестиції» є акт приймання-передачі, складений комісією, щовизначена наказом керівника підприємства, і затверджений останнім.
Первісна вартість матеріальних і нематеріальних необоротних активів
придбаних або створених підприємством, включає:
• суми (без непрямих податків), що сплачують постачальнику;
• суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у
зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) необоротних активів/які не відшкодовуються підприємству;
• витрати зі страхування ризиків, пов'язаних з доставкою об'єкта;
• витрати на установку, монтаж, налагодження об'єкта;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням об'єкта у стан, у
якому він придатний для використання у запланованих цілях.
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості об'єктів, придбаних (створених) повністю або частково
за рахунок позикового капіталу.