- •2 .Трипільська культура на території України.
- •3.Кочовики на Півдні України. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші.
- •4.Антична колонізація в Північному Причорномор'ї.
- •5.Слов'янські племена на території України.
- •7. Перші київські князі, їхня внутрішня та зовнішня політика.
- •8. Період розквіту Київської Русі - Володимир Мономах та Ярослав Мудрий.
- •9. Історичне значення хрещення Київської Русі.
- •Историческое значение крещения Руси
- •10. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •11. Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •12. Постать Данила Галицького в українській історії його внутрішня та зовнішня політика.
- •13. Монголо-татарська навала на українські князівства, причини поразки київських князів та наслідки Монголо-татарського іга.
- •2. Поход монголов на юго-западные русские земли
- •3. Оборона Киева
- •4. Поход монгольских орд на Галичину и Волынь
- •14. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського.
- •15.Захоплення Українських земель: Галичини, Буковини, Закарпаття іноземними державами у хіv .
- •16. Етапи об'єднання Польської та Литовської держав. Люблінська унія. Заключение Люблинской унии в 1569 году
- •17. Брестська церковна унія та її історичне значення для України.
- •18.Виникнення українського козацтва, життя та побут козаків. Реєстрове козацтво.
- •19. Создание Запорожской Сечи, устройство и международные отношения.
- •1. Основание
- •2. Устройство
- •3. Международные отношения
- •20. Визвольна війна українського народу 1648-1676 рр. Причини, характер, рушійні сили та цілі війни.
- •Хід воєнних дій 1648-1657рр. Та процес державотворення в ході війни.
- •22.Переяславська Рада. Березневі статті умови та історично-правове значення.
- •23.Соціально-економічне та політичне положення України в другій половині хvіі ст. Доба Руїни.
- •24. Андрусівське перемир'я. Спроби об'єднання України та поразка національно-визвольної війни.
- •25. Гетьман і. Мазепа його правління та участь у Північній війні.
- •26.Конституція п. Орлика та її історичне значення.
- •27.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію. Останні українські гетьмани д. Апостол та к. Розумовський.
- •28.Україна в другій половині хvііі ст., територіальні зміни, економічне становище.
- •29. Польське панування на Правобережній Україні у хvііі ст. Гайдамацький рух, опришки.
- •30. Ліквідація гетьманства та зруйнування Січі. Історичне значення Запорізької Січі.
- •31.Національно-духовне відродження України, Кирило-Мефодіївське братство, Громадівський рух. Руська трійця.
- •32.Криза феодально-кріпосницької системи на початку хіх ст. Скасування кріпацтва в Російській та Австрійській імперіях. Причини та наслідки.
- •33.Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин у хіх ст. Реформи 60-80-х років у Наддніпрянській Україні.
- •34.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на початку хх ст. Революція 1905 –1907 рр. В Україні. Політична реакція.
- •35.Аграрна політика п.А. Столипіна в Україні, її наслідки.
- •36.Україна в і світовій війні. Створення легіону усс.
- •37.Передумови створення в Україні Української Центральної Ради, її соціальна база і програма. М. Грушевський – голова цр.
- •38.І, II та III Універсали цр. Проголошення унр.
- •39.IV Універсал. Брестський мир та Україна.
- •40.Українська держава гетьмана п. Скоропадського
- •41.Директорія унр, її склад, зовнішня та внутрішня політика.
- •42.Проголошення зунр. Акт Злуки українських земель.
- •43.Громадянська війна в Україні та політика "воєнного комунізму". Голод 20-х рр. В Україні.
- •44.Етапи складання срср. Політика українізації в Україні.
- •46.Сталінська політика індустріалізації, причини, особливості, наслідки.
- •48.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні. Причини та наслідки.
- •49. Масові сталінські репресії 30-х рр. "Розстріляне відродження".
- •50.Масові сталінські репресії 30-х рр. "Розстріляне відродження".
- •51.Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі. Захоплення Радянським Союзом західноукраїнських земель на початку II світової війни.
- •52.Напад Німеччини на срср. План “Барбаросса”. Початковий період війни. Причини поразки Червоної Армії на початковому етапі війни.
- •53.Німецький окупаційний режим та рух опору в Україні.
- •54.Визволення України від німецьких загарбників. Наслідки війни. Україна в системі міжнародних відносин.
- •55.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •56.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в України у II пол.50-х-60-х рр.
- •57.Дисидентський рух в Україні.
- •58.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80-х рр.
- •59.Перебудові процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-90-х рр.
- •60.Спроба державного перевороту срср. Сприйняття путчу в Україні.
- •61.Розпад срср. Всеукраїнський референдум 1991р. Та вибори президента України. Створення снд.
- •62.Політичне життя незалежної України. Вибори президентів та Верховної ради.
- •63.Економічне та суспільно-культурне життя сучасної України.
- •64.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •65.Державна символіка України, її історичне походження.
52.Напад Німеччини на срср. План “Барбаросса”. Початковий період війни. Причини поразки Червоної Армії на початковому етапі війни.
Опера́ция «Барбаро́сса» (Директива № 21. План «Барбаросса»; нем. Weisung Nr. 21. Fall Barbarossa, в честь короля Германии и императора Священной Римской империи Фридриха I) — план вторжения Германии в СССР на Восточноевропейском театре Второй мировой войны и военная операция, осуществлявшаяся в соответствии с этим планом на начальной стадии Великой Отечественной войны.
Германское вторжение на территорию Советского Союза, известное под кодовым названием "операция "Барбаросса"", началось 22 июня 1941 года. Это была самая крупная военная операция рейха за всю Вторую мировую войну.
Гитлер всегда считал германо-советский пакт о ненападении всего лишь временным средством, тактическим маневром. 18 декабря 1940 года он подписал Директиву №21 (кодовое название: "операция "Барбаросса"") — первый боевой приказ о нападении на CCCР. С самого начала планирования военной операции германское полицейское и военное командование собиралось вести войну на уничтожение против коммунистов, а также против евреев СССР, которые, как считали нацисты, составляли "расовую основу" Советского государства.
Германия напала на Советский Союз 22 июня 1941 года, менее чем через два года после подписания германо-советского пакта. Три группы армий, насчитывающие более трех миллионов немецких солдат, при поддержке полумиллионного войска германских союзников (Финляндии, Румынии, Венгрии, Италии, Словакии и Хорватии) атаковали Советский Союз широким фронтом — от Балтийского моря на севере до Черного моря на юге. Долгое время советское правительство отказывалось обращать внимание на предостережения западных держав о том, что Германия наращивает свою военную мощь. Таким образом, Германия получила тактическое преимущество внезапности, и в начале войны советские армии были разбиты. Миллионы советских солдат были окружены, отрезаны от снабжения и подкреплений и вынуждены сдаться.
По мере продвижения германской армии вглубь советской территории за ней следовали айнзатцгруппы (оперативные карательные отряды), осуществлявшие операции по массовому уничтожению жителей.
К началу сентября 1941 года германские войска на северном фронте подошли к Ленинграду. Они захватили Смоленск в центре и Днепропетровск на юге. В начале декабря германские части подошли к окраинам Москвы. Однако после долгих месяцев кампании силы германской армии были истощены. Предполагая быструю гибель Советского государства, германское командование не экипировало армию для военных действий в зимнее время. Более того, быстрое продвижение германских войск привело к тому, что они оказались оторваны от линий снабжения, которые были весьма уязвимы из-за своей огромной протяженности (Москва расположена приблизительно в 1500 километрах от Берлина).
В декабре 1941 года Советский Союз предпринял крупное наступление по центру фронта, заставив немецкую армию в беспорядке отступить от Москвы. Только несколько недель спустя немцы смогли остановить продвижение советских войск к востоку от Смоленска. Летом 1942 года Германия возобновила атаку, проведя широкомасштабное наступление на юг и юго-восток, по направлению к Сталинграду на Волге и нефтяным месторождениям Кавказа. Когда в сентябре 1942 года немецким войскам удалось пробиться к Сталинграду, территория, захваченная Германией, достигла максимальных размеров.
Причины поражения красной армии:
Репрессии высшего командного состава красной армии в 30-е годы
В красной армии не приветствовалась инициатива, отсутствовали планы отступления, низкая военная подготовка
Советское руководство дезориентировало общество относительно Германии и предстоящей войны
На западных границах СССР не было создано линии укрепительных сооружения.
