- •2. Мета та завдання курсової роботи
- •1.Завдання для виконання курсової роботи:
- •2.Агроекономічне обгрунтування структури посівних площ і складання системи сівозмін у господарстві
- •Розрахунок потреби в кормах
- •Забезпечення тваринництва кормами по видах кормових культур
- •Розрахунок потреби в насінні сільськогосподарських культур
- •3.Система удобрення культур у сівозміні
- •Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю
- •Система обробітку грунту в сівозміні
- •4.Система основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту в польовій сівозміні. Складання системи обробітку ґрунту в сівозміні
- •6.Система комплексних заходів захисту посівів від шкідливих організмів
- •Система хімічних заходів контролю забур’неності полів у сівозмінах господарства
- •6. Прогноз річного балансу гумусу в сівозміні
- •Прогноз річного балансу гумусу в сівозміні 1.9.
- •7. Економічна ефективність системи землеробства
- •Оцінка прогнозованої господарської ефективності складеної системи землеробства
- •Економічна ефективності складеної системи землеробства в господарстві
3.Система удобрення культур у сівозміні
Добрива - наймогутніший і швидкодіючий захід підвищення врожайності та поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Відомо, що підсилення азотного живлення рослин сприяє збільшенню в листі, в одержаній продукції білкових сполук при відносному зниженні крохмалю і цукру. Під впливом фосфорних і калійних добрив посилюється синтез цукрів, крохмалю та жирів.
Регулюючи співвідношення елементів живлення в мінеральних] добривах, можна одержати високий урожай, не допустивши його якості.
Основні види мінеральних та органічних добрив і їх характеристики приводяться в таблицях 2.1 - 2.5.
Система удобрення - де багаторічний план застосування органічних та мінеральних добрив у сівозміні, розрахований на певну її ротацію При складанні системи удобрення в сівозмінах потрібно враховувати: тип грунту на кожному полі, його родючість, ступінь окультурення, особливості рельєфу, зміни родючості під впливом вирощування попередніх культур, агротехніки та післядії внесення органічних і мінеральних добрив, а також біологічні особливості і потребу окремих культур у тих чи інших поживних речовинах та ступінь забезпечення їх вологою. Все це є основою для встановлення найефективніших норм і співвідношень головних елементів живлення для конкретних культур сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.
Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю
Інтенсивне землеробство неможливе без науково обґрунтованої системи добрив. Система добрив – це науково розроблений план внесення добрив, проведення хімічної меліорації грунту, який забезпечує підвищення його родючості і врожайності сільськогосподарських культур.
Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю є складовою частиною програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Господарство має у своєму розпорядженні органічні добрива власного виробництва, а мінеральні добрива закуповує у постачальників. Органічні і мінеральні добрива господарство вносить не по потребі, а по економічним можливостям. В таблиці відображений план потреби внесення добрив для даної сівозміни, але в кінці року, аналізуючи план її виконання, можна побачити, що фактичне внесення з плановим суттєво відрізняється.
Для оцінки стану екологізації землеробства, використовують норми її індексу і нормативи внесення органічних добрив. Рівень індексу екологізації землеробства 11, що передбачає стан екологічного землеробства. Виходячи з даних балансу, можна сказати, що винос елементів живлення рослинами з ґрунту, суттєво перевищує їх надходження.
Таблиця 1.6
Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю
Показники виміру |
Одиниці виміру |
№
|
Культури |
В середньому по сівозміні |
|||||
оз.пшениця |
Кукурудза на зерно |
Соя |
Ячмінь |
Кук.зел.кор.,силос |
|
||||
|
|
|
|||||||
Планова урожайність |
т/га |
1 |
3,7 |
4,7 |
1,6 |
3 |
20 |
6,6 |
|
Винесено з урожаєм, кг/га |
N |
2 |
118,4 |
141 |
115,2 |
81 |
90 |
109,1 |
|
P2O5 |
3 |
40,7 |
47 |
22,4 |
33 |
20 |
32,6 |
||
K2O |
4 |
59,2 |
122,2 |
32 |
48 |
56 |
63,5 |
||
Можливе засвоєння з ґрунту, кг/га |
N |
5 |
25 |
25 |
35 |
20 |
20 |
25,0 |
|
P2O5 |
6 |
9 |
9 |
9 |
8 |
8 |
8,6 |
||
K2O |
7 |
12 |
23 |
11 |
17 |
17 |
16,0 |
||
Внесено гною кг/га |
т/га |
8 |
0 |
8,3 |
|
|
|
1,7 |
|
N |
9 |
0 |
41,5 |
0 |
0 |
0 |
8,3 |
||
P2O5 |
10 |
0 |
20,75 |
0 |
0 |
0 |
4,2 |
||
K2O |
11 |
0 |
49,8 |
0 |
0 |
0 |
10,0 |
||
Засвоєно з гною, кг/га |
N |
12 |
0 |
12,45 |
6,2 |
0 |
0 |
3,7 |
|
P2O5 |
13 |
0 |
8,3 |
3,1 |
0 |
0 |
2,3 |
||
K2O |
14 |
0 |
29,88 |
7,5 |
0 |
0 |
7,5 |
||
Поверхневі та кореневі рештки кг/га |
т/га |
15 |
4,04 |
6,161 |
5,721 |
2,252 |
4,11 |
4,5 |
|
N |
16 |
20,2 |
30,8 |
28,6 |
11,3 |
20,6 |
22,3 |
||
P2O5 |
17 |
10,1 |
15,4 |
14,3 |
5,6 |
10,3 |
11,1 |
||
K2O |
18 |
24,2 |
37,0 |
34,3 |
13,5 |
24,7 |
26,7 |
||
Буде засвоєно з поверхневих та кореневих решток кг/га |
N |
19 |
6,1 |
9,2 |
8,6 |
3,4 |
6,2 |
6,7 |
|
P2O5 |
20 |
4,0 |
6,2 |
5,7 |
2,3 |
4,1 |
4,5 |
||
K2O |
21 |
14,5 |
22,2 |
20,6 |
8,1 |
14,8 |
16,0 |
||
Побічна продукція |
т/га |
22 |
|
4,81 |
6,58 |
2,08 |
4,81 |
3,7 |
|
N |
23 |
0 |
24,1 |
32,9 |
10,4 |
24,1 |
18,3 |
||
P2O5 |
24 |
0 |
12,0 |
16,5 |
5,2 |
12,0 |
9,1 |
||
K2O |
25 |
0 |
28,9 |
39,5 |
12,5 |
28,9 |
21,9 |
||
Засвоєно з побічної продукції, кг/га |
N |
26 |
0 |
7,22 |
9,87 |
3,12 |
7,22 |
5,5 |
|
P2O5 |
27 |
0 |
4,81 |
6,58 |
2,08 |
4,81 |
3,7 |
||
K2O |
28 |
0 |
17,32 |
23,69 |
7,49 |
17,32 |
13,2 |
||
Маса сидеральних посівів |
т/га |
29 |
0 |
12 |
0 |
0 |
0 |
2,4 |
|
N |
30 |
0 |
54,0 |
0 |
0 |
0,0 |
54,0 |
||
P2O5 |
31 |
0 |
12,0 |
0 |
0 |
0,0 |
12,0 |
||
K2O |
32 |
0 |
20,4 |
0 |
0 |
0,0 |
20,4 |
||
Буде засвоєно з сидеральних посівів, кг/га |
N |
33 |
0 |
16,20 |
0 |
0 |
0,00 |
3,2 |
|
P2O5 |
34 |
0 |
4,80 |
0 |
0 |
0,00 |
1,0 |
||
K2O |
35 |
0 |
12,24 |
0 |
0 |
0,00 |
12,2 |
||
Ресурси доступних елементів з органічних добрив
|
т/га |
36 |
0,02 |
0,15 |
0,09 |
0,03 |
0,10 |
0,1 |
|
N |
37 |
6,06 |
45,11 |
24,68 |
6,50 |
33,38 |
23,1 |
||
P2O5 |
38 |
4,04 |
24,07 |
15,41 |
4,33 |
16,92 |
13,0 |
||
K2O |
39 |
14,54 |
81,62 |
51,75 |
15,60 |
49,11 |
42,5 |
||
компенсація внесенням мінеральних добрив, кг/га д.р. |
N |
40 |
87,34 |
70,89 |
55,52 |
54,50 |
36,62 |
61,0 |
|
P2O5 |
41 |
27,66 |
13,93 |
-2,01 |
20,67 |
-4,92 |
12,5 |
||
K2O |
42 |
32,66 |
17,58 |
-30,75 |
15,40 |
-10,11 |
13,1 |
||
Потрібно внести мінеральних добрив |
N |
43 |
145,57 |
118,16 |
92,54 |
90,84 |
61,03 |
101,6 |
|
P2O6 |
44 |
110,64 |
55,72 |
0,00 |
82,67 |
0,00 |
49,8 |
||
K2O |
45 |
46,65 |
25,12 |
0,00 |
22,01 |
0,00 |
18,8 |
||
Індекс екологізації |
|
46 |
170,2:12=14,2 |
170,2 |
|||||
Сумарне надходження |
N |
47 |
165,8 |
268,5 |
154,0 |
112,5 |
105,6 |
86,6 |
|
P2O6 |
48 |
120,7 |
115,9 |
30,8 |
93,5 |
22,3 |
1100,9 |
||
K2O |
49 |
70,9 |
161,1 |
73,8 |
48,0 |
53,5 |
10,4 |
||
Баланс поживних речовин |
N |
50 |
47,4 |
127,5 |
38,8 |
31,5 |
15,6 |
52,2 |
|
P2O7 |
51 |
80,0 |
68,9 |
8,4 |
60,5 |
2,3 |
44,0 |
||
K2O |
52 |
11,7 |
38,9 |
41,8 |
0,0 |
-2,5 |
18,0 |
||
Аналізуючи систему удобрення ми можемо сказати що рівень екологізації становить 14.2 що для зони степу є дуже інтенсивним. Баланс поживних речовин в більшості випадків є позитивним, тільки кукурудза на силос по вмісту калію є відємною. Загалом система удобрення розрахована з урахуванням всіх доступних органічних решток.