Тема 1. Культурологія як наука

План

1. Основні етапи культурної еволюції.

2. Культура і цивілізація.

3. Сучасні концепції культури.

Теми рефератів:

1. Внесок американських антропологів і етнологів Альфреда Луїса Кребера і Клайда Клакхона у становлення науки “Культурології”.

2. Співвідношення у культурології понять “культура” й “цивілізація”.

Основні поняття: культура, матеріальна культура, духовна культура, культурологія, цивілізація, структура культурологічних знань, функції культури.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення терміна “культура”.

2. Розкрийте наукове поняття терміна “культура”.

1. Що таке матеріальна і духовна культура?

2. В чому полягає суть культурології як науки?

3. Які основні етапи становлення культурології як науки?

4. Висвітліть структуру культурологічних знань.

5. Охарактеризуйте поняття “цивілізація”.

6. Виділіть основні етапи розвитку цивілізації.

7. Висвітліть функції культури.

8. Які науки заклали підвалини культурології?

Тестові завдання:

1. Виберіть два поняття, що найбільше зв’язані з виникненням терміну “культура”:

1. релігійний культ;

2. міф;

3. обробка землі;

4. родові стосунки;

5. освіта;

6. використання вогню.

2. Економічна культура суспільства відображає (виберіть одну узагальнюючу ознаку):

1. отримання економічного прибутку;

2. єдність економічного простору;

3. вільне пересування товарів, послуг та фінансових ресурсів;

4. будівництво великих підприємств;

5. високу заробітну плату;

6. підтримку конкуренції;

7. свободу економічної діяльності;

8. професійну економічну освіту.

3. Метою культурологічного дослідження є:

1. розуміння своєї та інших культур;

2. цілісність, системність та комплексність підходу до вивчення культури;

3. емпіричне описання культури.

4. Дослідження культури як аксіологічного феномену буття передбачає аналіз:

1. культурних універсалій;

2. конкретно-історичних цінностей;

3. екзистенційно-особистісних цінностей людини;

4. сукупності знакових систем;

5. сфери підсвідомого в людині;

6. матеріально-технічних здобутків людства.

5. Культуру як сукупність знакових систем досліджували:

1. М. Шелер;

2. Г. Ріккерт;

3. Г. Дільтей;

4. Т. Парсонс;

5. К. Леві-Стросс;

6. М. Фуко;

7. З. Фрейд;

8. К. Юнг.

6. Кому з культурологів належать слова: “Замість лінійної картини всесвітньої історії ... Я бачу феномен і множинність могутніх культур”?

1. Г. Гердеру;

2. О. Шпенглеру;

3. М. Веберу.

7. Якому культурологу належить теорія динаміки цивілізацій, що визначається законом “виклику-і-відповіді”?

1. Т. Шардену;

2. М. Бердяєву;

3. М. Данилевському.

8. Ідеї еволюційної моделі соціокультурної динаміки розробляли:

1. А.Тайлор, Ф. Енгельс, К. Леві-Стросс;

2. Л. Морган, П. Сорокін, К. Маркс;

3. Г. Пригожин, Л. Морган, Г. Спенсер.

Література:

1. Культурологія: Навчальний посібник / Б.Г. Мачульський, В.І. Абрамов, Т.С. Пітякова та ін. – К.: Київський націон. екон. ун-т, 2007. – 313 с.

2. Культурологія: Навчальний посібник / Б.О. Парахонський, О.І. Погорілий, О.М. Йосипенко та ін. – К.: Києво-Могилянська академія, 2005. – 316 с.

3. Культорологія: Навч.-метод. посіб. для студ. усіх спец. / В.А. Сіверс, С.Д. Дичковський, Т.М. Никоненко та ін. − К.: Національний авіаційний університет, 2005. – 208 с.

4. Культурологія: теорія та історія культури: Навчальний посібник / За ред. І.І. Тюрменко, Л.Д. Горбула. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.

5. Культорология. Энциклопедия: В 2 т. / С.Я. Левит; гл. ред. и автор проекта. – М.: РОССПЭН, 2007. – Т.1. – 1391 с, Т.2. – 1183 с.

6. Кун Томас. Структура наукових революцій / Пер. О. Ва-сильєва. – К.: Port-Royal, 2001. – 226 с.

7. Оствальд В. Принципы теории образования // Антология исследований культуры: В 2т. – СПб., 1997. − Т.1. Интерпретация культуры. – 728 с.

8. Павленко О.П. Культорологія: Посібн. для підготовки до іспитів / О.П. Павленко. – К.: Паливода А.В. – 2006. – 175 с.

9. Тайлор Эдвард Бернетт. Первобытная культура / Пер. с англ. Д.А. Коропчевского. – М.: Политиздат, 1989. – 573 с.

10. Уайт Лесли. Избранное: Наука о культуре / Лесли Уайт. – М.: РОССПЭН, 2004. – 960 с. (Сер. “Культорология. ХХ век”).

11. Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества / Пер. с англ. И.И. Мюрберга. – М.: РОССПЕН, 2000. – 391 с.

12. Шпенглер Освальд. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер. − Т.1. Гештальт и действительность. − М.: Мысль, 1998. – 667 с.

13. Шпенглер Освальд. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер. − Т.2. Всемирно-исто-рические перспективы. − М.: Мысль, 1998. – 608 с.