Практичне заняття № 5(2 год.) тема: Клінічні форми девіантної поведінки

Ціль заняття: розглянути клінічні форми девиантної поведінки: агресивну й аутоагрессивну поведінку; зловживання речовинами, що викликають стан зміненої психічної діяльності; порушення харчову поведінку; аномалії сексуальної поведінки; сверхцінні психологічні і психопатологічні захоплення; комунікативні девіації; аморальну поведінку, неестетичну поведінку. Провести оцінку виразності девіантних і делінквентних форм поведінки за допомогою патохарактерологічного діагностичного питальника (ПДП). Провести програмований контроль знань.

План

1. Агресивна й аутоагрессивна поведінка.

2. Зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності. Виявлення ранніх ознак алкоголізму (питальник).

3. Порушення харчової поведінки.

4. Аномалії сексуальної поведінки.

5. Сверхцінні психологічні і психопатологічні захоплення. Комунікативні девіації.

6. Аморальна поведінка. Неестетична поведінка.

7. Патохарактерологічний діагностичний питальник (ПДП).

Завдання до теми

1. Роздивитися основні типи девиантної поведінки (делінквентну, адиктивну, патохарактерологічну, психопатологічну, на базі гіперздібностей).

2. Встановити частоту репрезентованості клінічних форм девіантної поведінки при різноманітних його типах.

3. Виявити вплив зловживання речовинами, що викликають стан зміненої психічної діяльності. Навчитися виявляти ранні ознаки алкоголізму за допомогою питальника К. К. Яхіна, Д. М. Менделевича.

4. Провести оцінку виразності девіантних і делінквентних форм поводження за допомогою патохарактерологічного діагностичного питальника (ПДП).

Контрольні питання

1. Який тип порушення взаємодії з реальністю зустрічається в людей із гіперздібностями?

2. Чи є девіації основою для діагностики делінквентної поведінки?

3. Для якого поводження є типовим феномен «спраги гострих відчуттів»?

4. Як називають суіцідальна поведінка, пов'язана з кризовими ситуаціями в житті й особистих трагедіях?

5. Яку мотивацію відбиває нездатність людини відмовитися від запропонованого навколишнього прийому алкоголю або наркотичних речовин?

6. Які критерії включає поняття партнерської сексуальної норми?

7. Що означає термін «параноя здоров'я»?

8. Що таке вуайеризм?

9. Кого називають параноїком?

Література до теми

1. Антонян Ю. М., Бородин С. В. Преступность и психические аномалии. - М., 1987. - 208 с.

2. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. - М., 1991. - 248 с.

3. Балабанова Л. М. Судебная патопсихология. - М.. 1998. - 432 с.

4. Братусь Б. С. Аномалии личности. - М., 1988. - 301 с.

5. Братусь Б. С., Сидоров П. И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма. - М.: Медицина, 1984. - 144 с.

6. Гурьева В. А., Семке В. Я., Гиндикин В. Я. Психопатология подросткового возраста. - Томск, 1994. - 310 с.

7. Коркина М. В., Цивилько М. А., Марилов В. В. Нервная анорексия. - М.: Медицина, 1986. - 176 с.

8. Короленко Ц. П., Донских Т. А. Семь путей к катастрофе. - Новосибирск, 1990. - 224 с.

9. Лабиринты одиночества. - М., 1989. - 624 с.

10. Леонгард К. Акцентуированные личности. - Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1997. - 544 с.

11. Личко А. Е. Подростковая психиатрия. - М.: Медицина, 1985 - 416 с.

12. Личко А. Е., Битенский В. С. Подростковая наркология. - Л.: Медицина, 1991. - 304 с.

13. Мальцева М. М., Котова В. П. Опасные действия психически больных. - М., 1995. - 256 с.

14. Максимова Н. Ю. О склонности подростков к аддиктивному поведению // Психологический журнал. – 1996.- Т. 17. - № 3. – С. 149-152.

15. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности. - М.: Педагогика, 1992. - 224 с.

16. Платонов К. К. Структура и развитие личности. - М., 1986. - 256 с.

17. Пожар Л. Психология аномальних детей и подростков - патопсихология. - М.-Воронеж, 1996. - 128 с.

18. Ткаченко А. А. Аномальное сексуальное поведение. - М., 1997. - 426 с.

19. Трегубов Л. З., Вагин Ю. Р. Эстетика самоубийства. - Пермь, 1993. - 268 с.

20. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1994. - 447 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6(2 год.)

ТЕМА: Вікові аспекти психологічних розладів

Ціль заняття: розглянути психічні особливості і психосоматичні розлади в період дитинства, раннього дитинства, у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Розглянути психологію і психопатологію підліткового віку і ранньої юності, а також психологічні особливості осіб зрілого і похилого віку.

План

1. Вікові психологічні кризи.

2. Психічні особливості і психосоматичні розлади в дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

3. Пубертатна криза. Психологія і психопатологія ранньої юності.

4. Психологічні проблеми геріатрії і геронтології.

Завдання до теми

1. Виявити характерні риси вікових психологічних кризів.

2. Описати психопатологічні і психосоматичні розлади, характерні для періоду новонарожденості, раннього дитинства.

3. Виявити особливості дитячих і підліткових форм патологічного реагування.

4. Роздивитися типові психологічні і психопатологічні феномени осіб похилого віку.

Контрольні питання

1. Що називають віковими психологічними кризами?

2. Яка вікова періодизація прийнята більшістю психологів у даний час?

3. Для якого вікового періоду характерний «комплекс пожвавлення»?

4. Для кого характерний гіпердинамічний синдром?

5. Що характерно для кризи 7 років?

6. Як називається реакція, що виражається наполегливим прагненням підлітка домогтися успіху в тій області, у якій він слабкий?

7. У якому віці наступає, як правило, криза «середнього років»?

8. Які типові психологічні особливості людей похилого віку?

9. Для кого характерна реакція емансипації?

10. Які основні «життєві позиції» людей похилого віку?

Література до теми

1. Виготский Л. С. Детская психология / Собр. соч., 1984. - Т. 4.

2. Детская психология: Учебное пособие/ Под ред. Я. Л. Коломинского, Е. А. Панько. - Минск, 1988.

3. Ковалев В. В. Психиатрия детского возраста. - М.: Медицина, 1979. - 608 с.

4. Кон И. С. Психология ранней юности. - М., 1989, 225 с.

5. Личко Е. А. Подростковая психиатрия. - Л.: Медицина, 1985. - 416 с.

6. Лурия А. Р. Некоторые проблеми изучения высшей нервной деятельности нормального и аномального ребенка.- Сб. «Проблеми высшей нервной деятельности нормального и аномального ребенка». -М.: Изд-во АПН, 1956. - Т. 1.

7. Максимова Н. Ю., Толстоухова С. В. Соціально-психологічний аспект профіактиктики адиктивної поведінки підлітків та молоді”. - К., 2000. - 200 с.

8. Максимова Н. Ю., Милютина Е. Л., Пискун В. М. Основы детской патопсихологии. - К.: НПЦ Перспектива, 1999. - 432 с.

9. Рубинштейн С. Я. Психология умствено отсталого ребенка. - М.: Учпедгиз, 1959.

10. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Семейная психотерапия. - Л.: Медицина, 1989. - 192 с.

11. Эльконин Д. Б. Детская психология. - М., 1960.

12. Эльконин Д. Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии, 1971. - № 6.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7(2 год.)

ТЕМА: Основні види психологічної допомоги

Ціль заняття: виявити відмінності різноманітних видів психологічної помочі, розкрити зміст основних консультативних методик, а також найбільш відомих тренінгів психокорекції. Розглянути найбільше поширені психотерапевтичні методи (сугестивні, психоаналітичні, поведінкові, гуманістичні).

План

1. Психологічне консультування.

2. Психологічна корекція.

3. Психотерапія.

Завдання до теми

1. Виявити відмінності різноманітних видів психологічної помочі.

2. Розкрити переваги і недоліки методів психологічного захисту.

3. Роздивитися вітчизняні і закордонні консультативні методики (раціональна психотерапія (P. Dubois), логотерапія (V. Frankl), психологія самореалізації (A. Maslow), позитивна психотерапія (N. Peseschkian), когнітивна терапія (A. Beck), раціонально-емотивна психотерапія (A. Ellis), психотерапія «здоровим глуздом», патогенетична психотерапія, заснована на теорії відношень особистості В. М. М¢ясищєва).

4. Розкрити зміст найбільше відомих тренінгів психокорекції (аутотренінгу, поведінкової терапії, нейролінгвістичного програмування, психодрами, трансанктного аналізу (E. Bern).

5. Виявити розходження психотерапевтичних підходів: психодінамічного, поведінкового, феноменологічного