4. Інтереси стейкхолдерів, цілі інвестування акціонерів

5. Механізм контролю в системі корпоративного управління

Елементи контролю :

• А кціонери

• НР внутрішні чинниуки

• Р К

• Практика залучення аудиторських організацій. Зовн. чинник

Члени ревізійної комісії обираються кумулятивним голосування на 1 рік, голова – простою більшістю( якщо інше не зазначено статутами)

Обмеження у формуванні РК( не можуть бути членами) :

• Члени НР, ВО

• Корпоративний секретар

• Особа без повної цивільної дієздатності

• Члени інших органів АТ;

Права РК :

5. Вносити пропозиції до поряду денного ЗЗА;

6. Вимагати скликання позачергових ЗЗА;

7. Бути присутнім на ЗЗА та брати в них участь за правом дорадчого голосу;

8. Право брати участь в засіданнях НР чи ВО.

Функції РК:

• Проведення чергових( річних) і позачергових перевірок

• Проведення БО та звітності

Підстави для проведення позачергових перевірок :

• З власної ініціативи;

• За рішенням ЗЗА, НР, ВО;

• Вимога акціонерів власників більше 10 %

БІЛЕТ9=Білет 10, кроме 2 вопроса

2.Додатковий вплив акціонера (групи акціонерів) на ухвалення рішень в АТ залежно від розміру пакета акцій

БІЛЕТ11

1.картелі вищого та нижчого порядку, їх характеристика

2.підпорядкування та виборність вищих органів АТ (там 2 тех схемы надо нарисовать)

3.виключні повноваження наглядової ради

4.елементи економічного механізму

5.економічні риси АТ

1.Картелі нижчого порядку – майже не втрачають незалежності і регулюють лише умови збуту і ділової активності не торкаючись процесів виробництва і збуту.

Картелі вищого порядку – з втратою незалежності, регулюють ціни, вид і обсяги виробленої продукції, використання патентів, форм і процесів збуту.

Різновид картелів:

Картелі нижчого порядку:

• К. з отримання торгових знижок (підприємства об'єднуються для отримання знижок, пов'язаних з гуртовою закупівлею і збутом продукції у великих кількостях)

• К. з захисту товарного знаку (Створюється виробниками товарів з мстою гарантування продажу виробів торгівлею за встановленою ціною)

• К. з сегменту ринку (Предметом угоди членів картелю є просторовий розподіл ринків збуту продукції, а також захист "своїх" сегментів ринку від проникнення віддалених конкурентів )

• Субмісійний картель (Створюється для усунення конкуренції між виробниками, що викликана державними замовленнями. Угодою забороняється приймати замовлення нижче узгодженої членами картелю ціни)

Картелі вищого порядку:

• К. з єдиною ціною продажів (Угодою встановлюється єдина ціна продажу виробів, що випускаються учасниками картелю. )

• К. з виконання патентів (Створюється для спільного використання та обміну патентами та отримання на цій підставі господарсько-економічної вигоди)

• К. з розподілу прибутку (Регулює не тільки ціни і квоти, а й розподіл прибутку у певному порядку)

• Синдикат (найбільш жорстка форма картелю, що централізує постачання, збут в умовах загострення конкуренції)

• К. з мінімальною ціною продажів (Угода передбачає усунення цінової конкуренції між виробниками подібної продукції шляхом встановлення мінімальної ціни, нижче якої продавати виріб даного класу не можна)

• К. з нормалізації та типізації (порівняно мало поширені)

• К. зі спеціалізації (Підприємства-виробники товару на договірних засадах спеціалізуються на випуску виробів певного класу)

• К. з регулювання замовлень і виробничих потужностей (Служить для розподілу замовлень між виробниками в умовах падіння попиту з мстою недопущення перевиробництва і зниження цін.)

• К. зі збуту продукції (Найбільш жорстка і розвинута форма картелю. 3 метою дотримання членами картелю договірних цін і виробничих квот створюється централізована контора із збуту (придбання) товарів.)

Концерн - об’єднання юридично незалежних організацій, що має єдине ядро власності(акцій) інших організацій, виробниче ядро і контролюючий орган.

• добровільний концерн (добровільно хтось визначається)

• фактичний концерн (скуповує акції без бажання організацій, акції яких скуповуються)

Конгломерат – об’єднання організацій типу концерн, сфери бізнесу яких слабко пов’язані.

ТНК (транс.-нац. компанії) – той самий концерн, що функціонує на раді національних ринків.

Трест – об’єднання типу концерн, учасники якого цілком втрачають виробничу і комерційну самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню. (не придатні для інвестицій)

Холдинг – акціонерне товариство (АТ), але може бути ТОВ, що володіє контрольними пакетами акцій залежних організацій і здійснює лише функцію управління. (головна компанія нічного не виробляє)

Промислово-фінансова група - об’єднання юридично самостійних взаємозалежних за капіталом організацій, що включає в себе спеціалізовані фін. інститути, для ефективного використання інвестицій.

Основні причини слабкого поширення картелю:

1) Об’єктивна: картель - перший крок до монополії; ефективність картелів нижча за монополію.

2) Суб’єктивна: антимонопольне законодавство більшості країн стримує створення картелів.

2. Вищі органи управління АТ :

• ЗЗА;

• НР( якщо 10 та більше акціонерів);

• Виконавчий орган : колегіальний орган або одноосібний;

• Орган РК( обов’язково, якщо в АТ понад 100 акцій, якщо менше – ревізор)

3. Виключні повноваження НР :

1.Захист власності акціонерів ;

2.Визначення порядку та строки виплати дивідендів ;

3.Організація та визначення процедури ЗЗА

4.Контроль виконавчого органу;

5.Обрання органів управління АТ( ВО , інших органів)

6.Затвердження в межах своїх компетенцій внутр. нормативних документів

4. Елементи Економічного механізму управління АТ:

• стратегія корпорацій

• інвестиційна діяльність

• дивідендна політика

• внутрішнє підприємництво

• бюджетування

• мотивація персоналу

5.Основні економічні риси АТ:

• Об’єднання капіталів та обмеження економічного ризику акціонерів( цілі створення АТ:

• Консолідація (об’єднання) капіталів для вирішення масштабних проектів;

• Обмеження економічних ризиків;

• Поєднання різних можливостей (капіталів, вмінь, знань, дій);

• Жорстке відокремлення власності АТ і власності акціонерів (розмежування реального та фіктивного капіталу);

• Обмеження можливостей вилучення капіталів з товариства.

БІЛЕт12

1.Типи і характеристика чиників дивідендної політики;

2.характеристика інтегрованих структур з втратою незалежності.

3.Переваги АТ,

4. переваги інсайдерської моделі,

5.рішення, що приймаються на щорічних зборах акціонерів

1. Дивіденди – частина ЧП корпорації, що розподіляється пропорційно між акціонерами відносно частки належних їм акцій.

Позиції виплати дивідендів:

• після реінвестування

• якщо пріоритетним напрямом є їх виплата

• виплата акціями при новій емісії

1. Зовнішні чинники дивідендної політики АТ

• Правові обмеження (Наявність правового регулювання виплат дивідендів)

• Податкова політика (Оподаткування дивідендів та пільги щодо реінвестованого прибутку; Співвідношення між податком на дивіденди і приростом капіталу)

• Рівень інфляції (Знецінення реінвестованого прибутку або Знецінення дивідендів через затримку виплати через інфляцію)

• Рівень альтернативного доходу акціонерів (Рівень виплат та Співвідношення ризик/дохід за альтернативними способами використання капіталу; Чутливість акціонерів до цього співвідношення)