- •13. Основні поради к.Д. Ушинського по вдосконаленню підготовки вчителя до роботи в сільській школі
- •14. Підстави та шляхи інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір. Плюси і мінуси цього процесу
- •21.Ліцензування, атестація, акредитація вищого навчального закладу
- •17.Шляхи реорганізації вищої школи, що випливають з Болонської конвенції
- •18.Тьюторська форма навчання: зарубіжний та вітчизняний досвід її використання.
- •19. Суть кредитно-модульної технології навчання
19. Суть кредитно-модульної технології навчання
Впровадження кредитно-модульної системи навчання передбачає реорганізацію традиційної схеми "навчальний семестр — навчальний рік, навчальний курс", раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, використання більш широкої шкали оцінювання знань, вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінкуТраєкторію свого навчання, індивідуальну програму своєї освіти визначає сам студент з допомогою викладача — тьютора (опікуна). Навчання має рівномірно розподілений, рівномірно напружений характер упродовж всього терміну перебування студента у ВНЗ. І найголовніше, ця система гарантує високу якість підготовки, а значить, убезпечує студента від професійної непридатності після завершення навчання. особливості модульного навчання:- можливість чіткої структуризації змісту навчальної дисципліни на окремі змістові модулі;- обов'язкове опрацювання студентом кожного модуля;- варіативність навчання;- адаптацію навчального процесу до індивідуальних можливостей і запитів студентів;- гнучкість управління навчальним процесом.Зміст кожного модуля повинен містити наступні структурні елементи:- дидактичні цілі, які мають трансформуватися в програму дій для студента;- безпосередній навчальний матеріал, структурований на навчальні елементи (НЕ);- методичні засоби забезпечення процесу засвоєння навчального матеріалу (підручники, посібники, навчальні програми, ілюстративні матеріали, інструкції тощо);- інформація про зміст і методи контролю та самоконтролю якості засвоєння навчального матеріалу (рис. 16). Від правильності побудови модульного варіанта програми залежить ефективність модульного навчання. З кожної навчальної дисципліни бажано передбачати 2-5 модулів на семестр в залежності від кількості кредитів (одиниць виміру навчального навантаження), відведених на вивчення навчальної дисципліни. Вивчення модуля завершується проведенням контрольних заходів. Для контролю якості засвоєння змісту модулів на практиці склалося два можливих варіанти:1. Відведення окремого часу для модульних контрольних робіт.2. Складання модулів на заняттях за розкладом.У першому випадку в деяких навчальних закладах на модульний контроль відводиться окремий день або тиждень. Така схема має певні позитивні якості та недоліки: відбувається умовний поділ дисципліни на модулі; з навчального процесу вилучається час, необхідний для складання модулів, здійснюється одночасне складання модулів з усіх дисциплін, що спричиняє емоційну та інтелектуальну перенапруги студентів і викладачів. Можливо доцільнішим є складання модулів на заняттях за розкладом, але тоді слід запобігати перевантаження студентів; не допускати проведення більш ніж одного контрольного заходу в день в одній академічній групі. Важливим компонентом модульно-кредитної системи навчання є формування індивідуального навчального плану студента У педагогіці модуль — це функціональний вузол навчально-виховного процесу, довершений блок дидактично адаптованої інформації. Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психо-соціальний розвиток того, хто вчиться, і того, хто навчає. Отже, навчальний модуль — це змістовий модуль, сконструйований особливим чином. Він дістає процесуально-функціональне втілення у наперед спроектованому формі-модулі
24. Основні офіційні вимоги, що ставилися перед навчальним закладом у XVII – XVIII ст. для отримання статусу "Академія" (на прикладі утворення Києво-Могилянської По-перше, академія мала вищий за колегію ранг, що прирівнювався до університету. Як зазначає француз Жан-Бенуа Шерер у книзі "Аннали Малоросії, або Історія козаків-запорожців" (Париж, 1788), "під академією тут слід розуміти те, що ми звичайно називаємо університетом". По-друге, тільки в академії існували богословські класи; тільки академія мала право самоврядування й училищні колонії. По-третє, академія мала стати вогнищем культурної "схизми", освітньо-науковим, літературним центром, який боровся проти полонізації в усіх сферах життя, зокрема духовній.
