2. Використання ф'ючерсів у міжнародній інвестиційній діяльності

У МІД ф'ючерсні контакти використовуються для спекуляції (отримання доходу від сприятливої зміни ф'ючерсних цін) і для хеджування ризику падіння ціни активів і (або) курсу валют інвестицій.

Перший напрямок Інвестування у ф'ючерси дозволяє отримати подвійний дохід: від зростання ф'ючерсної ціни, а також від того, що розрахункова палата вимагає від покупця внесення не повної суми, що відповідає вартості контракту, а лише початкової маржі (див. вище). Таким чином, ф'ючерси є інструментами з фінансовим важелем (leverage), які дають змогу отримувати високу доходність за невеликого інвестованого капіталу, що дорівнює початковій маржі.

Приклад 10.4: Ціна золота на рику "спот" в січні становила 290 дол. США за унцію, На біржі СОМЕХ в січні продаються/купляються ф'ючерсні контракти на 100 унцій золота з поставкою в січні за ціною 310 дол. за унцію. Початкова маржа становить 12 дол., тобто інвестор повинен внести в клірингову палату суму 1200 дол. (по одному контракту). Через два тижні ціна золота на ринку "спот" зросла до 300 дол. за унцію, а ф'ючерсна ціна на з поставкою в квітні - до 330 дол. за унцію. Дохід покупця за два тижні становив:

Е = (330 - 310) × 100 = 2000 дол. США.

Доходность інвестування становила:

r = 2000/1200 = 1,66, або 166%.

Якщо би інвестор купив 100 унцій золота за готівковою ціною 290 дол. і продав через 14 днів за ціною 300 дол., його дохід становив би (300 290) × 100 - 1000 дол., а доходність інвестування дорівнювала б:

r = 1000/(290 × 100) = 0,034, або 3.4%.

Коефіцієнт фінансового важеля визначається як відношення значень доходності при одному і тому ж доході, тобто для нашого прикладу його визначити не можна. Але якби через 14 днів ціна зросла б до 310 дол. за унцію, а дохід становив би (310 - 290) × 100 = 2000 дол., то доходність дорівнювала б 0,068, або 6,8 %, а коефіцієнт фінансового важеля становив би 1,66/0,068 = 24,4.

Хеджування можна проводити як за допомогою ф'ючерсів на інвестиційні активи (при такому хеджуванні залишається ризик неоднакової зміни "спот" (готівкової) і ф'ючерсної ціни; крім цього ф'ючерсні контракти існують не для всіх видів активів), так і за допомогою фінансових ф'ючерсів, не пов'язаних з реальною поставкою актива (позбавляє можливості отримання доходу від сприятливої зміни ситуації). Проілюструємо обидва варіанти на прикладах.

Приклад 10.5: Інвестор є власником 100 т зерна пшениці, однак є загроза падіння ціни на пшеницю і, відповідно, збитків для власника. Він може продати частину пшениці і вкласти отримані кошти в інші активи. Іншим варіантом є продаж 10 ф'ючерсних контрактів на пшеницю по 10.

Нехай, ціна "спот" пшеничного зерна становила 60 дол. за 1т, а ф'ючерсна ціна з поставкою через 3 місяці 68 дол. за 1т. Через 10 днів ціна пшениці впала до 55 дол. за 1т, а ф'ючерсна - до 60 дол. Таким чином, інвестор отримав збиток від падіння готівкової ціни: 60-55-5 дол. за 1т (500 дол.) І водночас дохід по ф'ючерсному контракту обсягом 68 - 60 ш 8 дол. (800 дол.). Тобто зміна вартості ф'ючерсів на пшеницю повністю покрила його збитки на ринку спот і навіть забезпечила чистий дохід в 300 дол. США. Якщо та ж зміна ціни на пшеницю на готівковому ринку супроводжуватиметься падінням ф'ючерсної ціни лише на 65 дол. за 1 т., то загальний результат для інвестора додатній.

Висновок: незважаючи на додатню кореляцію змін ціни реального актива і ф'ючерсної ціни на той же ж актив, забезпечити повний захист від несприятливої ситуації на ринку за допомогою ф'ючерсів на інвестиційні активи можна не завжди.

Приклад 10.6: Інвестор збирається розмістити 1 млн. дол. США, які він отримає через 10 днів на євродоларовий короткостроковий депозит за ставкою 12% річних, але боїться несприятливої зміни ставки (її падіння). Для гарантії збереження доходності своїх майбутні інвестицій (12%) інвестор може придбати ф'ючерсний контракт на відсоткову ставку обсягом 1 млн. дол., поточна ціна якого становить 100 — 12 = 88. Через 10 днів відсоткова ставка по 3-місячних депозитах знизилася до 10%, а ф'ючерсна ціна, відповідно, зросла до 100 - 10 = 90. Інвестор розмістив отримані гроші на депозит за ставкою 10%. Дохід отриманий від депозиту через 3 місяці становитиме:

E_d = 1000000 × 10/(100 × 4) = 25000 дол. США.

Дохід отриманий від збільшення ф'ючерсної ціни становить:

Е_t = 1000000 × ((90 - 88)/(100 × 4)) = 5000 дол. США.

Загальний дохід інвестора дорівнюватиме:

Е = Е_t + E_d= 25000 + 5000 = 30000 дол. США.

Якби депозит був розміщений за ставкою 12%, як на це розраховував інвестор, його дохід становив би:

E_{d оч}= 100 000 × 12/(100 × 4) = 30000 дол. США.

Отже, хеджування за допомогою фінансового ф'ючерса дало змогу зберегти доходність інвестування, яка дорівнює 12%.

Бажання і намагання інвестора якомога повніше компенсувати за допомогою ф'ючерсів збитки від несприятливої зміни ціни детермінує необхідність визначення кількості ф'ючерсних контрактів, потрібної для хеджування. Для цього можна використати формулу:

де — коефіцієнт хеджування;

- необхідна кількість ф'ючерсних контрактів;

- обсяг контракту, що дорівнює величині активів, номінальній вартості цінних паперів або множнику для ф'ючерсів на біржові індекси;

— готівкова (спот) ціна актива для фінансових ф'ючерсів (для ф'ючерсів па товари, цінні папери і валюту S = 1);

- ринкова ціна готівкової (спот) позиції по активу, який хеджується.

Вибір значення коефіцієнта хеджування залежить від самого інвестора. Більшість міжнародних інвесторів прирівнюють його до 1 або коефіцієнта "бета" (при хеджуванні акцій).

Приклад 10.7: Інвестор збирається придбати акції французької компанії RENAULT, оскільки курс акцій зростає швидше, ніж ринок в цілому (β становить 1,25). Однак з метою хеджування від падіння французького фондового ринку інвестор продає ф'ючерсні контракти на біржовий індекс САС 40. Поточне значення ф'ючерсної ціни становить 2350, обсяг інвестицій - 1 млн. фр. фр.

Кількість ф'ючерсних контрактів, необхідних для хеджування становить:

N = (1000000 × 1.25) / (200 × 2350 × 1) = 3 контракти.

Через місяць після купівлі акцій RENAULT і одночасно продажу 3-х ф'ючерсних контрактів французький ринок впав на 5%, а акції RENAULT, відповідно, на 6,25% (1,25 х 5). Збитки від падіння курсу акцій становили:

Е_s = -0.0625 × 1000 000 = -62 500 FFR.

Ф'ючерсна ціна на біржовий індекс впала на 9% і становила 0,91 × 2350 = 2138,5.

Дохід від продажу ф'ючерсних контрактів становив:

Е_t = (2350-2138.5)×200×3=126900 FFR.

Загальна зміна вартості портфеля акцій з врахуванням хеджування становила:

∆V = 126900 - 62500 = 64 400 FFR.

Припустимо, що через місяць після купівлі акцій продажу ф'ючерсних контрактів ринок акцій виріс в середньому на 12%, а акції RENAULT, відповідно, на 15% (1,25 × 12).

Ф'ючерсна ціна виросла на 9% і становила:

1,09 × 2350 = 2561,5.

Дохід від зростання курсу акцій при цьому становив:

Е_s= 0,15 х 1000 000 = 150 000 FFR.

Збиток на ф'ючерсах становив:

E_f= (2561,5 - 2350) × 3 × 200 = 126 900 FFR.

Загальна зміна портфеля:

∆V= -126900 + 150 000 - 23 100 FFR.