- •1.Дидактика історії як наукова та навчальна дисципліна.
- •2. Закономірності функц-ня та роль іст зн у сусп-ві.
- •3. Функції вчителя. Елементи педагогічної майстерності.
- •4. Європейські традиції навчання історії: основні тенденції.
- •5. Історичні знання мешканців античного світу та способи їх формування.
- •6. Фактори поширення іст знань і методи навчання історії в середньовіччі.
- •23. Методи наочного навчання історії.
- •25. Вимоги до використання наочних матеріалів на уроках історії.
- •11. Державний стандарт історичної освіти.
- •12. Проблема класифікації методів навчання історії.
- •24. Функції та види наочності в навчанні історії.
- •20. Шкільна лекція та вимоги до неї.
- •26. Вплив вікових особливостей учнів на використання наочних методів навчання.
- •27. Робота з картиною на уроках історії. Портрет у викладанні історії.
- •54. Типи уроків історії та їхня залежність від вікових груп учнів.
- •28. Методика локалізації історичних явищ і вивчення карти.
- •29. Організація самостійної роб учнів з іст-ною картою.
- •Структура уроку.
- •67.Проектна система навчання історії.
- •Традиц-на та інновац с-ми навч: порівняльна х-ка.
- •69. Навчання у співробітництві.
- •Лабораторна система навчання історії.
- •68.Інтегрована (комплексна) система навчання історії.
- •Вальдорфська педагогіка.
67.Проектна система навчання історії.
уч набувають знань у процесі планування та викон практ-х планів. Ключ сл – метод. США 2 пол ХІХст. На відм від ДП тісно звяз з практ. Спершу викон колект, а зараз може й інд. Види: 1 за х-ром (творчі; споживацькі; розвязання проблем; пр-вправи); 2.за кін-им рез (розповіді; бесіди; трудові; ігрові; екскурсії). Орг-я: настановча конф-я (важл, щоб уч не тільки зн іст мат-л, а й бачив у ньому пробл..); роб мінігруп 2тиж; представлення рез. 1 раз в сем. Вч: інструктаж, передбач всі повороти, пит на звіті – відп-но. Курбатов Красногорськ. 3 теми для навч проектів: “нотатки мандрівника”; “ситуація відповідального рішення”; “діалоги з іст ос” – колект. Зараз цей метод виступ не як самост, а його викор в ТС. Змушує учнів інтегрувати знання різних галузей. Недол: займ баг часу, потр вис кваліф вч, та певн рівень підгот уч.
Традиц-на та інновац с-ми навч: порівняльна х-ка.
С-ма навч: це соц-но детермінований цілями комплекс ел.., який динам-но функ-є і вміщує в себе вч.., уч, зміст навч, соц-мат середовище, та взаємозвяз між ел. ТН: клас-уроч с-ма, поясн-ілюстр тип, репродукт діяльн уч, авторит кер вч; безособист с-ма; Мета: сума знань; Зміст: знання – с-ма іст фактів, т-х полож, висновків і узагал. Знання→особистість; вч – S, контрол. уч – О, викон плани вч, мотивац обовязку. Фронтальна або колект форма орг-ї НП.: Осн форма орг-ї: урок; Недол: 1. зорієнт на надан уч зн; 2переваг пас сприйн інф; 3.неособистісноорієнт; 4.Переваж фронтал роб над груп чи інд; 5.однотипність методики навч; 6.перевага уроку як осн форми діяльн; 7.обмеж спілк вч і уч; 8. вербалізм навчання; 9. розрах на абстрактного сер-го уч. ІН: Мета: розв особ-сті уч; Зміст: уявний досвід (рез внутр пережив). Зн неповноц, якщо уч не усвідомл навіщо йому це знати; Гол ознака – авторські, їх не можна копіюв; На 1 плані не знання а виробл в уч певних навичок наукового сприйн іст: мин існує як реал-сть в інтерпретац; ті чи ін висновк можна перегл у світлі нов чи переглян фактів. Гол дійова ос – уч. Важл є авторитет вч, який має зрозум потреби учня. Важл: співпр вч і уч.Мотивац: досягнень, (отримати зн, утверд почуття вл гідності, самореалізуватися). S-S. Переваж груп та інд форма навч. Х-на озн: диференціація навч на рівні предметів і на рівні форм навч. Підбір програм для кожн уч, перерозпод уч між класамию. Переважно відсутнє порівн уч одн з ін, а з самим собою. Недол: готує люд майб, а жити має в суч; субєктивність-залежн рез від взаємин уч і вч; непідготовл до ІН педагогів, зміна приведе до руйнації навч с-ми.
69. Навчання у співробітництві.
фр.Френе поч. ХХст. Шк. Навч мало грунт на спілн діяльн вч і уч, їх взаєморозум. Основа – орг-я співробіт-ва; Мета навч – розв-к особистості дит, а не зауч мат-лу. Проти абстракт мисл, бо воно далеке від реал жит. Шк. має розв розв ін форми інтел-ту: здатн до ручн пр, худ здібн; здатн до тверезого розум пробл. Здіб-ті до теоретиз – це дар вченого; ліквід с-му підруч, бо вони навяз дит логіку дорослого; с-ма карток; вч не має бути авторитарним, але має вчити; ліквід класи та дир (Навч рада); оцінки і план↓; Пробл: бат-ки хотіли бач рез. Тоді поч малюв графіки чим уч займ протяг тижн. Вцілому ця с-ма на імпровіз. Ін прикл: Укр – групова роб..
