2.Планування аудиторських процедур у середовищі кісп

Під час плануван­ня аудиторських процедур, на які може впливати середо­вище КІСП підприємства, що перевіряється, аудитор зобо­в'язаний розглянути, яким чином використання КІСП впливає на аудит, і оцінити значущість {significance) і складність {complexity) процесів функціонування КІСП, а також доступність даних КІСП для використання в аудиті.

Далі аудитор вивчає структуру КІСП клієнта, зокрема ступінь концентрації або розподілу комп'ютерної обробки даних в рамках суб'єкта господарювання, її вплив на роз­поділ обов'язків виконавців і доступність комп'ютерних даних для безпосереднього вивчення. Первинні документи, комп'ютерні файли й інша інформація, необхідна для скла­дання аудиторських доказів, можуть існувати тільки про­тягом короткого періоду або у форматі, доступному тільки для перегляду на комп'ютері. У цьому випадку аудитор за­стосовує спеціальні методи дослідження інформації.

Під час перевірки аудитору слід вивчити й оцінити си­стему документообігу економічного об'єкта, порядок фор­мування, реєстрації, збереження, обробки документів і трансформації первинних документів у систему записів на бухгалтерських рахунках. Варто з'ясувати місця виник­нення первинної інформації і ступінь автоматизації її збо­ру і реєстрації. При використанні спеціальних засобів ав­томатизації збору і реєстрації інформації (датчиків, лічиль­ників, ваг, сканерів штрихових кодів тощо) аудитор по­винний переконатися в тому, що тестування цих пристроїв фахівцями проводиться регулярно, при виявленні відхи­лень результати належним чином оформлюють і вжива­ють відповідних заходів.

Перше уявлення про рівень автоматизації складання первинних документів аудитор може отримати і при зна­йомстві зі схемою розташування автоматизованих робочих місць (АРМ) на підприємстві. АРМ, розташовані в місцях виникнення первинної інформації (на складах, у цехах), дають змогу скласти первинний документ у момент здійснення операції, зафіксувати інформацію на машин­ному носії, передати документ у бухгалтерію для подаль­шої обробки. Відсутність АРМ у виробничих підрозділах підприємства свідчить або про ручний спосіб складання документів з подальшою передачею їх у бухгалтерію, або про те, що документи формуються в самій бухгалтерії, що характерно для підприємств із невеликим обсягом доку­ментів.

Аудитор зобов'язаний оцінити, наскільки модель доку­ментообігу, реалізована програмним забезпеченням КІСП, раціональна і ефективна для об'єкта, який перевіряють. Великі підприємства звичайно працюють із застосуванням моделі повного документообігу. Для них важливо проана­лізувати розподіл функцій між службами оперативного управління і бухгалтерією, інформаційні зв'язки різних підрозділів з бухгалтерією, простежити рух окремих до­кументів і їх взаємозв'язок, зрозуміти, як підтримується система міждокументальних зв'язків, де зберігаються еле­ктронні копії документів, і як забезпечений до них доступ облікових працівників.

На підприємствах, які автоматизують тільки бухгал­терський облік, аудитору необхідно звернути увагу на такі моменти:

• дотримання часового інтервалу між виписуванням документа, здійсненням операції і відображенням її в об­ліку;

• можливість збереження документів в системі після їх роздрукування;

• зв'язок документів і сформованих бухгалтерських проводок.

Аудитор повинен дати характеристику способам введен­ня даних і формування записів про господарські операції. Автоматизована й автоматична генерація бухгалтерських записів і проводок на основі типових операцій і електрон­них форм документів часто дозволяє уникнути багатьох помилок, що неминучі при ручному веденні й формуванні проводок. Слід вивчити організацію збереження інформації про господарські операції, можливість швидкого одержан­ня інформації про господарські операції, документи і ви­ведення її на друк.

З іншого боку, у комп'ютерному обліку ряд операцій, таких як нарахування відсотків, закриття рахунків, ви­значення фінансового результату, може ініціюватися самою програмою. Отже, за такими операціями може не бути будь-яких організаційно-розпорядчих або виправдовувальних документів. У такому разі обов'язок аудитора — ретельно перевірити правильність алгоритмів розрахунків. Помил­ка, закладена в алгоритм розрахунку і повторена багато разів в повторюваних господарських операціях, може спо­творити результат господарської діяльності. У процесі пе­ревірки алгоритмів розрахунку сум при веденні господар­ських операцій контролюється також правильність форму­вання проводок. Особливо ретельно перевіряються алгорит­ми операцій, що ініціюються самою програмою.

Аудитору слід перевірити алгоритм на відповідність чинному законодавству і обліковій політиці підприємства і з'ясувати можливість коригування алгоритму у випадку зміни порядку ведення бухгалтерського обліку, податко­вого або іншого законодавства. Як вже наголошувалося, тестування алгоритмів ставить високі вимоги до комп'ю­терної підготовки аудитора. Бажано, щоб він розумів мову програмування (або вбудовану мову для створення обліко­вих алгоритмів — макромову) конкретної програми. Це дасть йому змогу не тільки провести тестування алгорит­му на конкретних даних, а й розібратися в правильності його налагодження.

В обов'язки аудитора входить оцінка можливостей си­стеми, що використовується клієнтом щодо створення і формування нових форм внутрішньої або зовнішньої звітності: розгляд механізмів роботи з первинною інфор­мацією, можливостей її розшифровки і швидкого виявлен­ня і виправлення помилок; проведення тестування резуль­татів обробки, щоб знайти, наприклад, неправильно розраховане сальдо на рахунках; тестування перенесення об­лікових даних в звітність, особливо в тому випадку, якщо показники форми звітності в системі заповнюються "вруч­ну" перенесенням зі сформованих програмою стандартних звітів (облікових регістрів).