- •1.Теоретичні основи бізнес-планування
- •1.1.Сутність та функції бізнес-плану
- •1.2. Цілі розробки бізнес плану
- •1.3. Зміст та структура бізнес-плану
- •Резюме.
- •Організаційний план:
- •1.4. Послідовність розробки бізнес-плану
- •1.5. Основи експертизи бізнес-планів
- •2.1. Резюме
- •2.Бізнес-план у сфері виробництва хліба «Бережанської пекарні»
- •2.2. Опис продукції
- •2.3.План маркетингу
- •2.4. План виробництва
- •2.5. Організаційний план
- •2.6.Аналіз фінансово–господарської діяльності
- •2.7. Аналіз ризиків та переваги
2.7. Аналіз ризиків та переваги
Для будь-якого проекту ризики означають ймовірність настання несприятливої події, яка призводить до втрати частини ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових незапланованих витрат. Сучасна економічна ситуація в Україні погано передбачувана, тому в даному розділі бізнес-плану враховуються можливі зміни на ринку і прогнозуються зміни на перспективу.
При аналізі можливих ризиків необхідно визначити, до якої області відноситься діяльність фірми. Діяльність ПП «Бережанська пекарня» відноситься до області невисокого ризику з невеликим прибутком.
У практиці існує безліч видів ризику і все передбачити неможливо, тому в проекті відображено найважливіші з них. За джерелом виникнення розрізняють ризики власне-господарські, пов'язані з людським чинником, зумовлені природними явищами. Через виникнення виділяють ризики невизначеності майбутнього, ризики непередбачуваності поведінки партнерів, ризики нестачі інформації.
У діяльності ПП «Бережанська пекарня» з перерахованих вище існують наступні:
- Ризик невизначеності майбутнього; - Ризик непередбачуваності поведінки партнерів,; - Ризик браку інформації;
Комерційний ризик виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або закуплених підприємцем. Витоки цього ризику - зниження обсягу реалізації внаслідок негативної зміни кон'юнктури ринку, підвищення закупівельної ціни товарів, зростання витрат обігу, втрати товару в процесі обігу. У діяльності ПП «Бережанська пекарня даний ризик може проявлятися тільки як зниження обсягу реалізації внаслідок негативної зміни кон'юнктури ринку, а також підвищення закупівельної ціни матеріалів.
Фінансовий ризик виникає у сфері відносин підприємства з банками та іншими кредиторами. Фінансовий ризик діяльності компанії визначається відношенням позикових коштів до власних. Чим вище цей показник, тим вище фінансовий ризик, оскільки обмеження, припинення кредитування або жорсткість умов кредиту тягне за собою зупинку виробництва через відсутність сировини, матеріалів і т.д. Даний ризик для ПП «Бережанська пекарня» відсутній, бо проект буде фінансуватися повністю за рахунок власних коштів, але цілком можливо, що в подальшій діяльності пекарні доведеться вдатися до кредиту і тоді цей ризик буде присутній і підлягати кількісній оцінці.
Виробничий ризик пов'язаний безпосередньо з виробництвом продукції. Серед причин виникнення такого ризику - зниження розмірів виробництва, зростання матеріальних та інших витрат, сплата підвищених відсотків, податків і відрахувань.
Для зниження можливих ризиків можна використовувати різні способи: диверсифікація, страхування, лімітування, резервування коштів на покриття непередбачених витрат, отримання інформації.
Диверсифікація - розподіл капіталу між різними видами діяльності, результати яких не пов'язані між собою.
Страхування - передача певних ризиків страхової компанії.
Лімітування - встановлення ліміту або певних сум витрат по відділах і підрозділах, продажу товарів у кредит, вкладення капіталу.
Резервування коштів - передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками й розмірами видатків, необхідними для подолання наслідків цих ризиків. У загальному випадку резерв використовується для фінансування додаткових робіт, компенсації непередбачених витрат, накладних витрат та інших витрат, що виникають в ході реалізації проекту.
Одержання інформації - будь-яке управлінське рішення приймається в умовах, коли результати не визначені і інформація обмежена. Отже, чим повніше інформація, тим більше шансів зробити кращий прогноз і знизити ризик.
З вищесказаного можна зробити наступні висновок, що основними принципами зниження ризику є наступні:
Не ризикувати більше ніж власним капіталом; 2. Не забувати про наслідки ризиків; 3. Не ризикувати всім заради малого.
Великим ризиком ще є те, що виникають дефекти хлібобулочних виробів через низьку якість сировини, порушення технології виготовлення, режиму транспортування, зберігання і реалізації. Причинами дефектів хлібобулочних виробів можуть бути низькі хлібопекарські якості борошна, порушення режимів зберігання сировини та його підготовки до виробництва, недотримання рецептури, технологічного режиму приготування тіста, вистоювання, випікання, зберігання хліба.
До найбільш розповсюджених дефектів хлібобулочних виробів можна віднесті такі: бліде забарвлення скоринки, темна (підгоріла) скоринка, непропечені боки (подових виробів), неправильна форма виробу, розпливчастість подового хліба, низький хліб, тріщини скоринки, «притиски» з бокових сторін (ділянки без скоринки), «випливи» мякушки по контуру верхньої скоринки у фермових чи нижньої скоринки у подових виробах, тонка або товста скоринка, механічні пошкодження скоринки, липкість мякушки, понижена або нерівномірна пористість, порожнина в мякушці, що має поперечний розмір більше 3 см, підриви скоринки, стискання та ущільнення мякушки біля нижнього краю скоринки, відставання скоринки від мякушки, суха мякушка, непромішування (непромішана сировина у мякушці), недостатньо пропечений виріб (мякушка, що заминається), сторонній смак, підвищена кислотність, надто солоний або прісний смак, сторонній запах, хрускіт на зубах, сторонні включення, черствіння та ін.
Черствіння хліба. Свіжість хліба є найважливішою його споживною якістю. Встановлено, що краще засвоюється хліб, який вживається в їжу через кілька годин після випікання. Свіжоспечений, ще теплий хліб, як і черствий, засвоюється організмом людини гірше. Гарячий хліб погано просочується травними соками. Скоринка свіжоспеченого хліба практично не містить води, вона хрустка, крихка, а мякушка мяка, еластична. У перші години після випікання скоринка мяка, еластична. За цим показником роблять висновок про свіжість хліба. При охолодженні хліба в ньому відбувається багато процесів, насамперед черствіння. Перші ознаки черствіння хліба за звичайних умов зберігання проявляються практично через 10-12 год. Час черствіння залежить від ґатунку борошна, з якого випечений хліб, рецептури, технології виготовлення тіста, способу випікання, умов транспортування і зберігання. При черствінні волога інтенсивно переміщується з мякушки у скоринку, частина її випаровується, внаслідок чого зменшується маса готового виробу. Змінюються органічні речовини, особливо білки та крохмаль. Крохмаль з аморфного стану переходить у кристалічний. Його зерна стискаються. Звязана вода переходить у вільний стан, що сприяє випаровуванню вологи. Процес черствіння знижує споживні властивості хліба. Скоринка стає твердою, крихкою. Поверхня втрачає блиск, стає матовою. За умов тривалого зберігання хліб набуває невластивого свіжому хлібу специфічного запаху і смаку.
Черствіння призводить до великих втрат хліба. Для сповільнення процесу черствіння хліба на підприємствах використовують різні поліпшувачі і ферментні препарати, змінюють деякі технологічні операції.
Процес черствіння відбувається не тільки в хлібі, а й в усіх групах хлібобулочних виробів (булках, здобних хлібобулочних, бубличних і дієтичних хлібобулочних виробах). Швидкість перебігу процесу черствіння в цих виробах різна. Повільно черствіють баранки, сушки, сухарі.
Хвороби хлібобулочних виробів. До значних втрат хліба та інших хлібобулочних виробів призводять різні хвороби: пліснявіння, картопляна («тягуча») хвороба та ін.
Причиною хвороб виробів є розвиток мікроорганізмів.
Пліснявіння хліба. Це найбільш поширена хвороба, яку спричинюють плісневі гриби або їхні спори, що потрапили із зовнішнього середовища (повітря, тари, обладнання та ін.) в готові вироби. Оптимальні умови розвитку плісняви: висока вологість середовища (виробів), температура в межах 25-30° С, відносна вологість повітря від 70 до 80%. Небезпека пліснявіння збільшується при пакуванні недостатньо охолодженого хліба. Під дією ферментів плісняви у виробах відбуваються небажані процеси: зявляються неприємний смак і запах, можуть накопичуватися отруйні речовини. Зовнішній вигляд хлібних виробів різко погіршується.
Для того щоб запобігти пліснявінню хліба, необхідно: додавати в тісто консерванти; стежити за належним станом транспортних засобів, приміщень, обладнання, інвентаря; видаляти запліснявілий хліб із загальної маси виробів; проводити своєчасно дезінфекцію транспортних засобів, обладнання і торговельного інвентаря при виявленні ознак пліснявіння; систематично провітрювати приміщення; упаковувати хліб (цілий або скибочки) у герметичну вологонепроникну термостійку плівку з наступною тепловою стерилізацією (температура в центрі мякушки має бути 85-90° С, строк зберігання такого хліба кілька місяців); обробляти поверхню хліба сорбіновою кислотою з наступним упаковуванням у плівкові матеріали (строк зберігання хліба від 4 до 6 місяців); обробляти поверхню хліба 96%-м спиртом з наступним упаковуванням у плівкові матеріали (строк зберігання хліба від 2 до 6 тижнів); упаковувати хліб у полімерні плівки з наступним вакуумуванням; зберігати хліб в атмосфері вуглекислого газу або азоту.
Картопляна («тягуча») хвороба спричиняється спорами картопляної (сінної) палички, які потрапляють у хліб разом з борошном. Ці мікроорганізми не гинуть при температурі 100 °С і протягом 10 хв витримують температуру 125 °С. При температурі 130 °С миттєво гинуть. Оптимальна температура розвитку цих мікроорганізмів 35-40 °С. Заражения хліба картопляною хворобою спостерігається в основному в теплий період року після 10 год зберігання при температурі 30-40 °С. Прискорюють цей процес низька кислотність та підвищена вологість виробів. Картопляною хворобою заражується в основному пшеничний хліб. Особливо це стосується хліба більшої маси. Мякушка хліба стає тягучою, липкою, з дуже тонкими, павутиноподібними нитками. Через накопичення продуктів розпаду речовин, особливо білків, мякушка набуває різкого, неприємного специфічного запаху і смаку. У ній можуть накопичуватись отруйні речовини. Хліб заражений, картопляною хворобою, в їжу не використовують.
Для того, щоб запобігти хворобі, необхідно: швидко охолоджувати хліб; випікати вироби меншою масою; підвищувати кислотність хліба в межах одного градуса, використовуючи молочнокислі закваски, рідкі дріжджі, дозрілу опару, молочну і оцтову кислоти, пропіоновокислі і мезофільні молочнокислі бактерії; зберігати хліб у сухому, добре вентильованому, прохолодному приміщенні (при температурі нижче 16 °С хвороба не розвивається); стежити за належним санітарним станом транспортних засобів, приміщення, обладнання, інвентаря; вилучати заражений хліб із загальної маси виробів; проводити своєчасно дезінфекцію (оцтовою кислотою) транспортних засобів, приміщення, обладнання, торговельного інвентарю.
Перевагами « Бережанської пекарні» є те, що наша пекарня користується великим попитом у мешканців нашого міста. Продукт відомий та сформований на ринку.
Популярність хліба та попит завжди зростає. У зв'язку з цим, ми збільшуємо асортимент продукції і при цьому намагаємось бути ближче до покупця .
Хліб першочергова продукція якою споживається народ і тому виробництво хлібобулочних виробів ніколи не перестане виконувати свою дію на ринку, а ще більше буде набирати обертів та масового різноманіття в продажах.
