Лабораторна робота № 8

1. Тема

Визначення показника заломлення скла

2. Мета і завдання

1. Навчитися визначати показник заломлення скла за допомогою скляних плоскопаралельних пластинок.

3. Інформаційне забезпечення

1. Л. С. Жданов, Г. Л. Жданов. Фізика (§§ 29.1  29.9).

4. Технічне забезпечення

1. Скляна пластинка; вимірювальна лінійка; транспортир; олівець.

Н е починати виконання роботи, якщо в інструкції що-небудь залишилось незрозумілим.

При виконанні роботи з плоско паралельними пластинками необхідно поводитися дуже обережно та запобігати їх падінню.

5. Теоретичні відомості

Потрапляючи на межу двох прозорих середовищ під якимось кутом, промінь світла змінює свій напрям поширення. Це відбувається тому, що швидкість поширення світла в різних прозорих середовищах різна.

Кожне прозоре середовище має свій абсолютний показник заломлення n, який показує, у скільки разів швидкість світла  у даному середовищі менша за швидкість світла с у вакуумі: (1). Промінь, що поширюється в першому середовищі, називається падаючим, а та частина його, яка поширюється в другому середовищі, – заломленим променем. Кут  між падаючим променем і перпендикуляром, опущеним у точку падіння А на межі двох середовищ, називається кутом падіння, а кут  між заломленим променем і тим самим перпендикуляром називається кутом заломлення (див. рисунок 8.1).

З гідно з законом заломлення світла відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є сталою величиною, яка називається відносним показником заломлення, тобто показником заломлення другого середовища відносно першого: (2). В даній роботі необхідно виміряти кути падіння  та заломлення світла і розрахувати показник заломлення другого середовища відносно першого.

6. Виконання роботи

1. Проведення досліду

1. Накреслити олівцем на аркуші паперу дві паралельні прямі на відстані 5 мм одна від одної. Їх довжина повинна бути більшою, ніж ширина наданої призми.

2. Покласти зверху на накреслені прямі скляну призму так, щоб вони розташувалися перпендикулярно до паралельних граней призми (див. рисунок 8.2 а)).

3. Спостерігаючи за лініями з боку однієї з граней, повернути призму так, щоб одна з ліній, що входять у призму, співпала б з іншою, що виходить з неї (див. рисунок 8.2 б)).

4. Н е рухаючи призму, обвести її на аркуші олівцем.

5. Прибрати призму і на отриманому рисунку з’єднати точку А, в якій одна з ліній входить у призму, з точкою В, з якої виходить інша лінія.

6. Накреслити в точці падіння променя А нормаль до грані призми.

7. За допомогою транспортира якомога точніше виміряти кут падіння  і кут заломлення γ.

8. Дослід повторити ще двічі при відстанях між лініями 10 мм і 15 мм.

9. Всі отримані дані занести до таблиці 1.

1. Опрацювання результатів досліду

10. За даними таблиці обчислити показник заломлення n світла для даної призми за формулою (2).

11. Розрахувати середнє значення показника заломлення.

12. Обчислити абсолютні і відносну похибки. Зробити висновок.

13. Всі результати обчислень занести до таблиці 1.

Таблиця 1. Результати досліду

№ досліду	, 0	γ, 0	sin	sin γ	n	n	, %
1
2
3
Сер.							

14. Остаточний результат: n =