3. Вимоги до оформлення результатів проходження практики

3.1. Вимоги до заповнення щоденника

Кожний студент перед початком практики отримує щоденник встановленого зразка. В ньому вказується: вид практики, шифр і назва спеціальності, курсу, термін проходження практики , прізвище, ім’я та по батькові студента, посада та прізвище керівника від кафедри. Щоденник повинен бути підписаний проректором з НВР та мати печатку інституту економіки. За місцем проходження практики у щоденник заноситься посада та прізвище керівника від бази практики, вказується дата прибуття та вибуття студента з підприємства, завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.

У другому розділі щоденника студент разом з керівником від бази практики заповнює календарний план проходження практики відповідно до програми практики та особливостей даного підприємства.

У третьому розділі щоденника керівник від бази практики дає відгук про роботу студента під час проходження практики та оцінює її відповідно до встановлених критеріїв. Відгук завіряється підписом керівника від бази практики та печаткою підприємства.

Четвертий розділ щоденника заповнюється керівником від кафедри після перевірки ним звіту з практики. У звіті дається висновок про роботу, і його підписує керівник від кафедри. Після захисту звіту у цьому розділі виставляється оцінка з практики з підписом голови комісії із захисту звітів.

П’ятий розділ призначений для робочих записів, що робляться студентом при проходженні практики. Вони повинні розширювати, доповнювати та коментувати календарний графік.

3.2. Вимоги до змісту та оформлення звіту з практики

Виробнича практика студента завершується складанням звіту про практику. Він повинен мати чітку побудову, логічну послідовність усіх розділів, переконливу аргументацію та доказовість висновків.

З метою досягнення типовості у складанні звітів з практики студенти повинні дотримуватись наступної загальної схеми звіту:

1. Титульний аркуш (додаток А).

2. Зміст, в якому вказуються номери та назви усіх розділів і параграфів звіту із зазначенням сторінок їх початку.

3. Основна частина звіту.

4. Індивідуальні завдання на практику.

5. Висновки (містять стислий виклад зроблених оцінок та узагальнень по розділах звіту, пропозиції студента щодо підвищення ефективності діяльності підприємства).

6. Список використаних джерел

7. Додатки (статистичний, фінансовий і балансовий звіти підприємства за три останні роки).

Загальний обсяг звіту (без додатків) – 40-50 сторінок формату А4.

Звіт з практики може бути написаний від руки чорнильною або кульковою ручкою, одним кольором, чітким, розбірливим почерком, без виправлень, на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 або надрукований за допомогою друкарської машинки або персонального комп’ютера (із використанням текстового редактора Word, розмір шрифту – 14, через 1,5 міжрядкових інтервали).

Текст звіту необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 25 мм, правий – не менше 10 мм, верхній та нижній – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту має бути однаковою. Якщо у тексті вписуються від руки іншомовні слова, формули, умовні знаки, то їх треба вписувати чорнилом, пастою тільки чорного кольору.

Друкарські помилки, описки чи графічні нечіткості, виявлені у процесі оформлення роботи, можна виправляти охайним підчищенням чи за допомогою коректора і написанням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту тим самим кольором, яким написаний текст.

Текст основної частини звіту з виробничої практики поділяють на розділи, а останні можна ділити на підрозділи та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Абзацний відступ повинен бути однаковим і становити 1,27 см.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути в один інтервал.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту. Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

У вступі назви основних частин (мета, завдання тощо) виділяються напівжирним шрифтом.

Звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Першою сторінкою є титульний аркуш, який враховується при загальній нумерації, другою - зміст і т.д. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, а на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці арабськими цифрами. У змісті роботи вказують тільки початкову сторінку кожного розділу.

Такі структурні частини звіту з виробничої практики, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 8. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи (якщо вони є) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Обов’язковою вимогою є використання ілюстрацій і таблиць.

Всі ілюстрації звіту (графіки, діаграми, схеми тощо) позначаються словом «Рис.», нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах розділу без знака № і містять назву, яка розташовується тільки під рисунками. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де треба вказати на неї розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 2.1) або зворот типу: «… як видно з рис. 2.1», або «…як показано на рис. 2.1».

Використання кольорових ілюстрацій у звіті з виробничої практики не допускається.

Цифровий матеріал повинен подаватися у вигляді таблиць. Таблиці можуть бути уніфіковані за формою, а цифрова інформація – вірогідною. Таблиці нумеруються так само, як і ілюстрації, тобто арабськими цифрами без символу «№» (наприклад, «Таблиця 1.1», де перша цифра вказує на номер розділу, а друга – на порядковий номер таблиці в цьому розділі). В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера.

Кожна таблиця повинна мати назву, котру розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

При перенесені частини таблиці на іншу сторінку над нею справа пишуть «Продовження табл.» і зазначають той самий номер. Тільки в цьому випадку колонки на першій і другій сторінках нумеруються. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо таблиці є великими, громіздкими, то їх можна виносити в додатки, роблячи при цьому посилання на них у тексті.

Ілюстрації і таблиці розташовують таким чином, щоб їх можна було розглядати без обертання сторінки або з обертанням за годинниковою стрілкою і розміщують після першого посилання на них у тексті.

Кожну ілюстрацію і таблицю, що містяться у звіті, необхідно супроводжувати коротким аналізом їх змісту та висновками. Кількість ілюстрацій і таблиць визначається змістом звіту і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту якість і конкретність.

Усі наведені у таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і такими, що можуть зіставитися, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки.

Формули, які використовуються у звіті, нумеруються арабськими цифрами. Номер зазначається в круглих дужках праворуч від формули. Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова «де», двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах звіту має бути однаковою.

Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити не менше за один вільний рядок.

В додатках наводяться форми статистичної звітності, допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, схеми, таблиці допоміжного характеру тощо). Безпосередньо перед додатками вміщують аркуш, на якому посередині пишуть слово «Додатки», у правому верхньому куті проставляють порядковий номер сторінки. Кожен додаток розпочинається з нової сторінки, повинен мати позначення і заголовок. Зверху справа з великої літери пишеться слово «Додаток» і велика літера українського алфавіту, що позначає додаток, за винятком літер ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь. Далі з нового рядка симетрично до тексту пишеться заголовок додатку з великої літери. Один додаток позначається як «Додаток А». Всі пояснення по додатках повинні наводитись у тексті. Звіт не повинен містити додатків, на які відсутні посилання у тексті, та, навпаки, не повинно бути посилання на документ, який відсутній у додатках.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад: рисунок Б.3 – третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (В.1) – перша формула додатку В.

Звіт повинен бути акуратно переплетений або зшитий, мати обкладинку. Звіт пишеться українською мовою.

Звіт, виконаний з порушенням вказаних вимог, не приймається до перевірки та захисту і буде повернений студенту для доопрацювання.