2.2.5. Парцеляція та сегментація

Сегментація та парцеляція, на думку Юлії Пацаранюк – найбільш яскраві репрезентанти створення іронічного контексту на рівні дискурсивних антифразисних висловлень, утворених на основі приєднувального зв'язку (у парцельованих конструкціях приєднується парцелят, у сегментованих – сегмент, маркований іронічним значенням). Іронія у парцельованих та сегмєнтованих конструкціях виникає як наслідок антифразисних відношень між головною частиною висловлення та парцелятом або сегментом [7].

За лінгвістичною енциклопедією парцеляція – 1) синтаксична універсалія мовлення, що передбачає побудову повідомлення шляхом розділення речення на кілька самостійних висловлювань, інтонаційно та графічно відокремлених, проте єдиних за змістом; 2) стилістична фігура, що ґрунтується на розділенні речень на відрізки з метою увиразнення, експресивності, динамізму мовлення тощо [10, с. 536].

Наприклад: – Пиши що хочеш. В тюрму не посадять, у психушку не запроторять. Але можуть убити [5, c. 129]. Останнє речення є логічним продовженням попередніх (прослідковується зв'язок сполучника з часткою: не…але), виражає іронічний підсумок.

2.3. Словотвірні засоби іронії

Юлія Пацаранюк серед словотвірних засобів вираження іронії називає лише модальні афікси. Та слід зазначити, що матеріалом вираження іронії можуть слугувати словотвірні конструкції такі як контамінація, абревіація і вже згадана афіксація.

2.3.1. Контамінація

Своєрідним засобом творення іронії виступає контамінація, яка за словником української мови трактується як схрещення двох мовних одиниць, які, перебуваючи у парадигматичних і рідше синтагматичних відношеннях між собою, одночасно спливають у свідомості мовця при потребі позначення певного поняття чи ситуації і внаслідок цього переплітаються або тісно поєднуються в межах однієї новоутвореної одиниці [11, с. 280]. Наприклад: – 9 мартобря [5, c. 129]. Зазвичай явище контамінації відбувається випадково в процессі мовлення, але тут автор навмисне натякає на жовтневі події, які дублюються 9-ого березня: март + октябрь.

2.3.2. Абревіація

Одним із найпоширеніших способів вираження іронії в аналізованому тексті є абревіація, що полягає в складанні по-різному усічених основ. Наприклад: – квазідемократія [5, c. 24], бігморди [5, c. 347]. У першому випадку поєднується літературний персонаж Квазімодо (горбатий, носатий карлик, символ потворності) і демократія, що є натяком на спотворення української демократії. У другому йдеться про насмішку над бігбордами з обличчями (мордами) відомих українських політиків.

Також тут зустрічається й буквенна абревіація : – Самозречені своєю ж пропагандою сепаратисти закликають до створення Південно-Східної Українсько Автономної республіки ( коротко – ПІСУАР) [5, c. 396]. Таким чином автор глузує над серйозністю наміру сворення республіки.

2.3.3. Модально-оцінні афікси

Широкого вжитку для реалізації іронії у досліджуваному творі набули афікси з модальною оцінкою. Словник подає визначення модальності як функціонально-семантичну категорію, що виражає відношення змісту висловлювання до дійсності або суб’єктивну оцінку висловлюваного [11, с. 384]. Наприклад: – А у нас вибори. Перевибори. Недовибори [5, c. 402]. Префікс недо вказує на авторську оцінку виборчого процесу в Україні, є натяком на його недолугість.

Об’єднуються дони й подонки [5, c. 344]. Вказані лексеми мають власні значення, , але у данному випадку дон – усічення від Донбас, а подонки – ті, що їх підтримують. Поєднання буквального і новоутвореного значення створюють іронічну оцінку дійсності автором.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білодід

2. Болдіна

3. Вихованець

4. Гуйванюк

5. Костенко

6. Мацько

7. Пацаранюк автореф

8. Пацаранюк ст.

9. Походня

10. Селіванова

11. «Українська мова»

12. Щербина