- •Завдання та зміст польових досліджень
- •Основи польових досліджень
- •IV категорія:
- •1. Фізико-географічна характеристика району проходження практики
- •Геоморфологія та ґрунти.
- •Рослинний покрив
- •Коротка характеристика маршрутів для польових екскурсій
- •2. Дослідження фауни безхребетних (загальна характеристика)
- •2.2. Ґрунтові безхребетні
- •2.3. Хортобій
- •2.4. Дендрофіли
- •2.5. Безхребетні водних екосистем
- •3. Дослідження фауни хребетних
- •3.1. Риби (Pisces)
- •Здійснення екскурсії з вивчення прісноводних риб
- •3.1.2. Характеристика іхтіофауни Дніпропетровської області та водойм Присамар'я
- •Клас кісткові риби (osteichthyes)
- •Рідкісні та зникаючі види риб Дніпропетровської області
- •Список рекомендованої літератури
- •3.2. Земноводні (Amphibia)
- •3.3. Плазуни (Reptilia)
- •Список рекомендованої літератури
- •Птахи (Aves)
- •Птахи заплавних дібров
- •Птахи соснових борів
- •Птахи навколоводних екосистем
- •3.5 Ссавці (Mammalia)
Птахи соснових борів
Сосновий бір – один з найбільших за зайнятою площею типів лісу. Соснові ліси досить інтенсивно експлуатуються людиною (заготівля деревини), але мають велику площу, яка практично не використовується людиною в інший спосіб (випасання, оранка). Тому в соснових борах збереглися види, які погано переносять сусідство з людиною. Соснові бори є одним з основних місць гніздування великої кількості видів хижих птахів (орел-могильник, яструб великий, яструб малий, канюк звичайний, осоїд, боривітер звичайний, підсоколик великий) та ін.
Бори розташовані на аренній терасі р. Самари й вирізняються такими особливостями:
освітленою структурою деревостану, його великою розрідженістю;
домінуванням сосни звичайної та появою рослинних асоціацій з листяними породами (осика, береза, дуб звичайний) лише в низинах ландшафту (так звані колки);
частим пересиханням водойм у літній період на відміну від центральної заплави річки, наявністю постійних боліт лише в притерасній зоні.
досить бідною кормовою базою для комахоїдних птахів унаслідок малого різноманіття деревних порід та слабкого розвитку травостою на супіщаних ґрунтах;
спрощеною просторовою структурою з наявністю одного-двох ярусів деревно-чагарникової рослинності;
слабим розвитком парцелярної структури біогеоценозів;
високими денними температурами в період вегетації рослинності, що певним чином впливає на кормову базу птахів.
Домінуючими в соснових лісах є два орнітологічних комплекси (лісовий та узлісний). У складі обох комплексів зустрічаються представники двох екологічних груп деревинно-чагарникової (особливості організації цих птахів описані в розділі про орнітофауну заплавних лісів) та наземно-деревної екологічної групи. Частка в загальній чисельності птахів представників наземно-деревної групи в складі орнітофауни соснових борів більша, ніж у заплавних лісах, тому в даному випадку варто звернути увагу перш за все на представників саме цієї групи.
Наземно-деревні птахи близькі до першої групи за зовнішнім виглядом і відрізняються лише тим, що однаково успішно збирають корм як у кронах, так і на землі. Частина видів будує гнізда в кронах дерев і чагарників: голуби (припутень, горлиця звичайна, горлиця садова), дрозди (дрізд співочий, дрізд чорний, чикотень), в’юркові (зяблик, зеленяк), воронові (ворона сіра, крук, грак, галка, сорока) або гніздиться в дуплах (одуд, шпак звичайний), а інші влаштовують гніздо на землі (лісовий щеврик, вівсянка звичайна, просянка, фазан) (Ильичев, 1982). У цій групі зустрічаються як комахоїдні види, так і всеїдні, що живляться різними безхребетними (а деякі, наприклад воронові, і хребетними), ягодами, насіннями, вегетативними частинами рослин. Варіації в будові дзьоба відповідно до харчової спеціалізації подібні з багатьма варіаціями дзьобів у екологічній групі деревинно-чагарникових птахів. У кронах стрибають з гілки на гілку. По землі дрібні види звичайно пересуваються стрибками (в’юркові, вівсянкові), а більш великі (фазан, голуби) – кроками. Однак можуть розрізнятися за ходою і види подібних розмірів: наприклад, дрозди і сороки по землі стрибають, а шпаки, галки, граки, ворони – ходять і т.д. Частина видів, розшукуючи корм, розгрібає верхній шар підстилки (дрозди, фазан) (Ильичев, 1982).
