IV категорія:

а) невизначені; види, про які відомо, що вони належать до категорії „зникаючих”, „вразливих” чи „рідкісних”, однак достовірна інформація, яка б давала змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, – відсутня;

б) недостатньо відомі; види, які можна було б віднести до однієї з вищеперелічених категорій, однак у зв’язку з відсутністю достовірної інформації питання лишається невизначеним.

V категорія – відновлені; види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню й потребують постійного контролю.

1. Фізико-географічна характеристика району проходження практики

Район проходження практики із зоології хребетних розташований у північно-східній частині степової зони України на території Павлоградського району Дніпропетровської області. Він знаходиться в підзоні різнотравно-типчаково-ковилових степів (Виноградов, 1950). Ріка Самара – одна з найбільших приток Дніпра – забезпечує велике різноманіття екосистем на досить обмеженій території.

1. Клімат.

Уся територія Дніпропетровської області розташована в зоні помірних широт із досить активною атмосферною циркуляцією, переважаючим типом якої є західне перенесення повітряних мас. Клімат області в цілому (і в районі проходження практики зокрема) помірно-континентальний. Ступінь континентальності збільшується з південного заходу на північний схід, на що вказує збільшення амплітуди добових і цілорічних температур повітря.

Територія Дніпропетровщини піддана впливу з одного боку Атлантичного океану і Середземного моря, а з іншого – великого Євроазіатського континенту.

Однією з особливостей клімату території є значне коливання погодних умов у різні роки. Помірно вологі роки змінюються різко посушливими, які раніше супроводжувалися суховіями (Пасечный, 1988; Сідельник, 1960). Пори року відрізняються спекотним літом, тривалою й теплою осінню, нестійкою, але, часом, холодною зимою і дуже короткою весною. Протягом року вітряна погода спостерігається 270 – 296 днів. Швидкість вітру в середньому 3,6 м/с. Узимку переважають вітри східних та північно-східних румбів, улітку – західних і північно-західних (Семенюта, 1948).

Ще п’ятдесят років тому були характерними вітри-суховії, переважно весняні, рідше літні, із середніми швидкостями 6 – 10 м/сек. і спадом відносної вологості вдень до 23% і нижче. Показники середньомісячних температур у цій місцевості: січня – - 5,6 С⁰; липня – +22 С⁰ (Пасечный, 1988). Сумісна дія недостатнього зволоження (300 – 490 мм опадів за рік) і високих температур визначає в літні місяці сухість повітря, що збільшує дефіцит вологості й випаровуваність (Пасечный, 1988). Основна кількість опадів (50%) випадає в літній період, часто у вигляді злив. Понад 20% опадів випадає у вигляді снігу, але сніговий покрив звичайно малопотужний і відрізняється нестійкістю через відлиги (Бельгард, 1971). Необхідно підкреслити, що атмосферні опади мають щорічні коливання.

Найбільш сонячними місяцями є червень – серпень, коли тривалість світлої частини доби сягає за місяць 280 – 310 годин, мінімальна ж величина припадає на грудень, коли відзначається короткий день і значна ймовірність пасмурної погоди.

У середньому спостерігається 85 – 90 днів протягом року, коли сонячне світло цілком відсутнє через наявність хмарності. Узимку щомісяця спостерігається 15 – 20 пасмурних днів, улітку – 1 – 2 (Пасечный, 1988).

Рівнинний характер території області й найближчого оточення забезпечує безперешкодне проникнення різних повітряних мас. У зимовий період спостерігається інтенсивний міжширотний обмін повітря, викликаний циклонічною діяльністю.

Рельєф району досліджень, не дивлячись на досить розвинуту яружно-балкову мережу, наявність рік і водоймищ, сприяє лише формуванню мікроклімату окремих районів, але не впливає помітно на формування клімату території Дніпропетровської області в цілому.