3.2. Початок амереканського життя

Серед ранніх поселенців на території, де пізніше утворилися США, панівною етнічною групою були англійці. Переважаючою мовою на цій території стала англійська. Однак невдовзі туди почали прибувати люди інших національностей. У 1776 р. Виразник рево-люційних ідей в колоніях Томас Пейн, будучи уродженцем Англії, все ж таки писав, що Європа, а не Велика Британія є прародителькою Америки. Ці слова стосувалися до поселенців, які прибули на цей континент не тільки з Великобританії, але й з інших європейських країн, включаючи Іспанію, Португалію, Францію, Голландію, Німеччину та Швецію. Тим не менш, в 1780 р. три з кожних чотирьох американців були англійського чи ірландського походження [21, c. 180].

У період з 1840 по 1860 рр.. США пережили першиу навалу іммігрантів. Голод, неврожаї, зростання населення і політична нестабільність в Європі приводили до того, що, за існуючими підрахунками, щорічно залишали цей континент 5 мільйонів чоловік. В Ірландії фітофтороз вразив урожай картоплі, і понад 750 000 чоловік загинули від голоду. Багато хто з тих, кому вдалося вижити, емігрували. Тільки в 1847 р. число ірландських іммігрантів в США досягла 118 тис. 120 чоловік. В даний час налічується близько 39 мільйонів американців ірландського походження.

Поразка в Німеччині революції 1848-1849 рр.., Спрямованої на становлення німецької національної держави, змусила багатьох людей емігрувати з цієї країни. У період Громадянської війни в США (1861-1865 рр.). Федеральний уряд допомагав поповнити чисельність особового складу збройних сил шляхом заохочення імміграції з Європи, особливо з німецьких держав. В якості винагороди за службу в армії сіверян іммігрантам безкоштовно давали землю. До 1865 р. Кожени п’ятий з солдатів армії сіверян був іммігрантом, який приїхав до Америки під час Громадянської війни. В даний час 22 відсотки населення США становлять американці німецького походження [19, c. 113]. З 1880 р., який поклав початок десятиріччя жорстоких єврейських погромів у Східній Європі, до Америки стали іммігрувати численні представники єврейського населення. За наступні 45 років у США переїхали 2 мільйонів євреїв; в даний час чисель-ність американських євреїв досягла 5 мільйонів чоловік. 

У кінці XIX століття в США в'їжджало так багато людей, що уряд створив на Елліс-Айленді, розташованому в Нью-йоркської гавані, спеціальний пункт в'їзду в США, що діяв з 1892 по 1954 рр.. Протягом цього періоду Елліс-Айленд служив свого роду входом до Америки, «через ворота» якого пройшли 12 мільйонів чоловік. В даний час він є частиною національного меморіального комплексу Статуї Свободи [19, c. 122]. 

Перші значні переселення європейців в Північну Америку були викликані релігійними та політичними гоніннями в Європі: спочатку у Франції, де в 1675 році Людовик XIV скасував Нантський едикт 1592 року, а потім у Шотландії та Ірландії, де загострилися протиріччя між корінним населенням і англійцями. Однак до початку XIX століття іммігранти найчастіше керувалися економічними мотивами, а закономірності розвитку ринку праці набагато краще пояснювали динаміку імміграції, ніж проблеми, зумовлені війнами або політичними конфліктами. Проведені економістами та істориками розрахунки показують, що до середини XIX століття величина середньої заробітної плати в більшості країн Європи становила від 35 до 55% тих доходів, на які переселенці могли сподіватися в США. Зрозуміло, багатьох залучали і політичні принципи американського суспільства, стверджували ідеї свободи і рівності. Незважаючи на те, що засновники Сполучених Штатів не прагнули до зростання чисельності переселенців, все нові й нові тисячі європейців прибували за океан. Характерно, що переважна більшість з них (не менше 85%) обгрунтовувалося в північних штатах, і лише деякі селилися на півдні, де процвітало рабовласництво. До середини XIX століття європейська імміграція в США - наймасштабніший з відомих Нового часу міграційних процесів - стала однією з визначальних прикмет часу [19, c. 130].

До кінця XIX ст. молода країна перетворюється у світову державу. Будинки нью-йоркських хмарочосів, освітлені електрикою, і найбільший у світі підвісний Бруклінський міст стають символами нової цивілізації.  Коли закінчилася війна за незалежність, територія США простягалася від Атлантичного океану до Міссісіпі, а до середини XIX ст. вона розширилася вже до Тихого океану. Як це сталося? Вже в 1803 р. під час президентського правління Томаса Джефферсона США купили у Франції Луїзіану - величезну територію на Захід від річки Міссісіпі. Це відразу збільшило країну вдвічі. Треба зауважити, що до початку XIX ст. американці взагалі неясно уявляли собі територію своєї країни і деякі члени конгресу плутали Міссісіпі з Міссурі. Купуючи Луїзіану, американці не уявляли її кордонів, так і французи не дуже добре знали, що вони продають. 

Від Іспанії США домоглися поступитися Флоридою переслідуючи то перебіщиків негрів, то індіанські племена, американські війська безперервно вторгалися на цю територію і, нарешті, зайняли її. У 1845 р. США захопили Техас, що належав раніше Мексиці, а в 1846 р. розв'язали з Мексикою війну. Війна тривала два роки, результатом чого стало приєднання до США величезних територій Нової Мексики та Північної Кароліни [31, c. 37].

У той же час йшов посилене захоплення індіанських земель. "Звільнені" від індіанців землі на півдні займали плантатори, а на півночі - фермери. Ці два потоки зливалися на Заході. У результаті територія США збільшилася в чотири рази і західний кордон став проходити по узбережжю Тихого океану. 

Американский континент заселявся емігрантами зі Старого Світу. Люди, які раніше мріяли про ділянку землі в 10-20 акрів (1 Акр = 0,42 га), через кілька тижнів або місяців після переїзду в США прагнули отримати наділ у 160 або 320 акрів. Безперервний потік переселенців рухався на Захід. Це були першопрохідці, піонери. Континент був напівпорожнім, і вони прагнули використати цю ситуацію. Звичаї там теж існували свої.

Згідно із законом від 1841 переселенці могли оформити захоплені землі, якщо доведуть, що на їх ділянці поставлений будинок з вікном. Бувало, що поселенці використовували одну і ту ж хатину, перетягуючи її за допомогою упряжки биків з дільниці на дільницю. Також згідно з законом, жінка могла отримати наділ, будучи вдовою або "главою сімейства". Ходили чутки про те, що молоді незаміжні дами позичали дітей, всиновлювали, стаючи таким чином "головою сім'ї", і отримували свої 160 акрів. Потім усиновлення анулювалося і дитина повертався до батьків.

Пізніше до "земельної лихоманці" додалася золота лихоманка: в 1848 р. у Каліфорнії було знайдено золото. Та й крім нього на Далекому Заході було багато багатств: срібло, невиснажені землі, величезні ліси, повні хутра, річки, де водилося багато риби. Утворилися нові штати Небраска і Дакота. У 1867 р. американці купили у Росії Аляску. Всі ці землі потрібно було освоїти, і вони освоювалися [31, c. 44].

Висновки

В американських колоніях протягом 17 - 18 століть склалася своєрідна політична культура, громадяни якої змогли скинути монархічне правління. З огляду на чинники географічної віддаленості, історичної своєрідності та інших, які закладають основу волелюбності американців, проаналізувавши розвиток конституційних ідей та документів в Америці 17 - 18 ст. ми встановили, що колоністи принесли до Нового Світу звичку укладати договори між собою, в яких були прописані необхідні закони гуртожитку. Договору були просякнуті релігійним світоглядом, юридичними формулювання, посиланнями на досягнення англійської політичної традиції, ідеями філософів Просвітництва, істориків і правознавців. Поступово колоністи сформували загальні принципи і структуру договору для всіх громадян - письмовій конституції, яка складалася з преамбули, перерахування законів, загальних для всіх громадян і биллей про права і свободи громадян. У преамбулі концентрувалися загальфілософські принципи розуміння громадянами що є держава, для чого воно створюється, що буде охороняти.

У загальному і цілому, конституційна система американських колоній була вже багато в чому розроблена протягом 17 ст..

18 сторіччя стало часом великих змін для колоній Америки, часом складання єдиної нації, яка заявила про відділення від метрополії і утворила нову державу - США.

Представницькі установи колоній, розвиваючись чисельно і політично, поступово вступили в низку тривалих конфліктів з губернаторами - ставлениками монархічної влади англійського короля. Колоністи спочатку домагалися для себе збереження тих же прав, що і для жителів метрополії (особливо представництва в парламенті), потім економічної самостійності, потім захищали ті свободи, викладені у хартіях, які метрополія вирішила відібрати. Податки, що вводяться Англією для колоній Америки з середини 18 століття, бунти американців, у відповідь силові заходи Англійського уряду призвели до радикалізації політичної культури колоній і безпосередньо до війни за незалежність.

Під час війни за незалежність 1775-1783 рр. були сформовані, прийняті і перевірені на практиці конституційні документи нової держави - відокремилися від метрополії штатів. Також під час війни почало функціонувати загальноамериканської національний уряд - Колоніальний Конгрес, якому підпорядковувалася колоніальна армія.

Відповідно до вказівок Конгресу, штати сформували нові уряди, оголосивши себе республіками, прийняли заяви про відмову від клятви вірності англійській короні, декларації прав. Для все штатів була прийнята Декларація незалежності (1776, 4 липня), що проголошувала цінності нової держави. Декларація спиралася на основні ідеї демократії - рівності природних прав людини, суспільний договір як джерела політичної влади, право на повалення деспотіческ5ого уряду. У Декларації проголошувався суверенітет нової держави.

15 листопада 1777 Були видані Статті Конфедерації, в яких встановлювалися повноваження і органи влади Конфедерації. Життєва практика функціонування Статей Конфедерації підштовхнула політичну еліту до створення нового конституційного документа для нової держави. Ним стала, як відомо, Конституція 1787 року. США виникло в XIX столітті. Виникло в основному за рахунок численних суспільних явищ у Європі та решті світу того часу. Саме виникнення США - це протест проти європейської колоніальної політики. Цей протест все XIX століття притягував сюди найрізноманітніші суспільні сили. Сюди переселялися багато національностей. Ряд із них, як італійці, росіяни заснували тут свої діаспори. Інші розчинилися серед американського населення, як це зробили євреї. Треті грають провідну роль в політичному житті, як це зробили англійці.

Висновки з дослідження автор робить такі:

— еміграція в США була вільною і вимушеною;

— вимушена еміграція ділиться: на силувану еміграцію рабів і на вимушену еміграцію зі своїх країн вільних людей в силу різного роду причин;  — еміграція в США заклала основи імміграційної політики США в даний час; 

— еміграція в США стала причиною зростання економічного добробуту новоутвореної держави; 

— саме емігранти міцно зв'язали США з політичними, економічними, соціальними традиціями європейського життя.

Перспективи дослідження різні. Вони охоплюють діапазон від дослідження міграцій у світлі зародження організованої злочинності до наукового обгрунтування світових економічних криз на чолі з кризами явищами в США. 

Список використаної літератури та джерел

1. Аптекер Г. Колоніальна ера. М., 1961. С. 259 

2. Аптекер Г. Історія афро-американців М.1975. С. 622 

3. Бостан Л. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Людмила Бостан, Сергій Бостан,; Наук. ред. С. М. Тимченко; М-во освіти і науки України, М-во внутрішніх справ України, Запорізький юридичний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. С. 671

4. Бердичівський Я.М, С.А. Осмоловський «Всесвітня історія» 2001 С. 442.  5. Брамін С. Л. «Історія Європи». 1998 С. 334

6. Болховітінов М. М. США: проблеми історії та сучасна історіографія. М., 1980. С. 533

7. Бейтс Дейзі. Довга тінь Літл - Рока. Опубліковано на сайті http://scepsis.ru 

8. Бурова І.І. Сполучені штати Америки. СПБ, 2002. С. 490

9. Глиняний В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Володимир Павлович Глиняний,; Одес. нац. юрид. академія. - 5-те вид., перероб. і доп.. - К.: Істина, 2005. С. 767

10. Григорян Л. «Витоки цинічності США» Опубліковано на сайті http://left.ru

11.Гачев Г. Нацыональные оьразы мира: Америка. – М., 1997. С. 555

12. Дахно І. Історія держави і права: Навчальний посібник-довідник для студентів ВНЗ/ Іван Дахно,. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 405 с.

13. Загладін Н. В. Всесвітня історія. Історія Росії та світу з найдавніших часів до кінця 19 століття: підручник для 10 класу. - 6-е вид. - М.: ТОВ «ТІД« Русскоє слово - РС », 2006 (§ 41).

14. Захарова М.Н. Народний рух в США проти рабства. - М., 1958. С. 320

15. Заславський Д.О. Нариси історії північноамериканських штатів XVIII - XIX ст. - М., 1931. С. 499 

16. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія/ Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого, Науково-дослідний інститут

державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України; За ред. В.Д. Гончаренко. - К.: Видавничий дім, 2002. - 714 с.

17. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / О. М. Джужа, В. С. Калиновський, Т. А. Третьякова та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. - 2-ге вид., переробл. і доп.. - К.: Атіка, 2005. С. 255

18. Іванов Р.Ф. Чорні пасинки Америки. - М., 1965. - 192с.; Боротьба негрів за землю і свободу на Півдні США. - М., 1958. С. 322

19. Кінг М.Л. Є у мене мрія ... Вибрані праці та виступи. - М.: Видавництво«НАУКА», 1970. С. 225

20. «Конституція США». М., 2005. С. 230 

21. Конституція штату Каліфорнія. Опубліковано на сайті http://constitutions.ru 

22. Козенко Б.Д. та ін. Історія США. – Самара, 1994. С. 444

23. Ліванов Л.А. «Всесвітня історія» навчальний посібник. 2002 С. 380

24. Лайтфут К. Права людини по-американськи. - М., 1981. С. 265 

25. Міллер У.Р. Мартін Лютер Кінг. Життя, страждання і велич / Пер. з англ. В.Т. Олійника. - М. Рудоміно: Текст, 2004. С. 434  26. Маркс К., Енгельс Ф. соч. т12 ч.1 

27. Магидович І.П. Істроія відкриття Амепики. – 1962. С. 390

28. Нітобург.Е, "США: кольоровий бар'єр ..."© Е.Л. Нітобург "ННІ", № 2, 1997. С. 544 

29. Омельченко І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчально-методичний посібник/ Ірина Омельченко, Олег Сорокін, Валентин Череватий,; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2000. С. 355

30. Рей Сміт. Малкольм Ікс: 40 років з дня смерті революціонера. Газ. «Робоча демократія» № 90 лютого. 2005 С. 7

31. Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник/ Микола Страхов,; Нац. юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого, Акад. правових наук України. - 2-е вид., переробл. і доп.. - К.: Видавничий дім, 2003. С. 582

32. Самойло О. С. Англійські колонії в Північній Америці в XVII ст. М., 1963. С. 477 

33. Сльозкін Л: Ю. Біля витоків американської історії: Віргінія, Новий Плімут 1906. С. 511

34. Сльозкін Л. Ю. Біля витоків американської історії: Массачусетс, Меріленд, 1999. С. 398

35. Студентська Солідарність - Молодіжний рух в США: історія та сучасні проблеми. Тимошенко О.Г., Косенко Є.І. С. 477 36. Согрин В.В. Політична історія США. С. 348

37. Троцький. Л . Твори. Том 20. Москва-Ленінград, 1926. С. 450 

38. Уманський П.Б. З боротьби негрів США за свободу. / Видавництво Казанського університету, 1963. С. 244

39. Фостер У. 3. Нарис політичної історії Америки. М., 1953. С. 355

40. Хома Н. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Наталія Хома,. - 4-те вид., стереотипне. - Львів: Новий Світ-2000, 2007. С. 474

41. Шаскольский А.І. Лівий радикалізм в русі негритянської молоді США. - Л., 1982. С. 290

ДОДАТКИ