Покрівля середнього мозку (чотиригорб'я)

Ядра покрівлі пов'язані з орієнтувальними рефлексами, які вини­кають у відповідь на зорові й слухові подразнення. Від ядер покрівлі започатковуються текто-спинальні шляхи.

Верхні горбики разом з ядрами III(окоруховий) і IV(блоковий) пар черепних нервів беруть участь у здійсненні зорових рефлекторних реакцій (рухів очей, зіничному рефлексі, конвергенції очних яблук, акомодації-(пристосування ока до ясного бачення різно віддалених обʼєктів). У зв'яз­ку з цим вказані утворення вважаються первинним зоровим центром, як частина зорового аналізатора, за допомогою якого забезпечуєть­ся певне зорове сприйняття.

Нижні горбики регулюють орієнтувальні рефлекси, які виника­ють на звукові подразнення і полягають у рухах вушної раковини, напруженнях барабанної перетинки, слухових кісточок. Вони мають назву первинних слухових центрів.

Як слухові, так і зорові первинні центри забезпечують виникнен­ня «сторожових» рефлексів (стартл-рефлексів), які полягають у по­вороті голови у відповідь на адекватне подразнення центрів. Ці ре­флекси дозволяють організму швидко реагувати на подразнення, які виникають зненацька та орієнтуватися при нових обставинах. При повторних, біологічно незначущих подразненнях вони швидко зни­кають - відбувається звикання.

Чорна речовина

Чорна речовина є нервовим центром, який координує рухові акти під час їжі, жування, ковтання, фонацію, тонкі маніпуляційні рухи в дрібних суглобах (пальців тощо), а також є центром регуляції плас­тичного тонусу мускулатури. Чорна речовина має двобічні зв'язки з базальними гангліями, червоними ядрами і ретикулярною фор­мацією, її роль зумовлена цими зв'язками, і перш за все, з базальни­ми гангліями. В аксонних закінченнях нейронів чорної речовини, які контактують з нейронами базальних гангліїв, виділяється медіатор дофамін, котрий має суттєве значення для діяльності інших мозко­вих структур, особливо базальних гангліїв. При пошкодженні чор­ної речовини в зв'язку з дефіцитом дофаміну в синапсах базальних гангліїв відбуваються розлади, у зв'язку з чим пригнічується рухо­ва активність, розвивається ригідність м'язів і тремор (хвороба Паркінсона).

Чорній речовині властивий регуляторний вплив на вегетативні функції - потовиділення, слиновиділення, виділення шкірного жиру; впливає вона й на рівень енергетичного обміну, причетна до регу­ляції сну.

Ядра черепних нервів

Ядро блокового нерва (IV пара). Розташоване на рівні нижніх горбиків чотиригорб'я. Його нейрони іннервують верхній косий м'яз ока.

Ядро окорухового нерва (III пара) розташоване на рівні верхніх горбиків. Аксони мотонейронів окорухового нерва іннервують вер­хній, нижній і внутрішній прямий і нижній косий м'язи ока, а також м'яз, що підіймає повіку.

У складі окорухового нерва містяться також еферентні пре-гангліонарні волокна парасимпатичних нейронів, котрі іннервують ціліарний м'яз і сфінктер зіниці.

Голуба пляма

Голуба пляма розташована в ділянці сільвійового водопроводу, складається з адренергічних нейронів, аксони яких закінчуються в різних відділах мозку (спинному, довгастому, мозочоку, гіпоталамусі, корі великих півкуль) і виділяють катехоламіни. Го­луба пляма є поліфункціональним утворенням! Впливає на дихання (її ототожнюють із пневмотаксичним центром); на артеріальний тиск (як система управління судинним тонусом); як зона, що контролює стан сну і неспання, перш за все, парадоксальну фазу; як апарат активації зорової кори; як структура, що збільшує енергетичний обмін при стресових ситуаціях; як ділянка контролю вісцеральних і

ендокринних функцій в цілому. При цьому звертає увагу подібність гістологічної характеристики голубої плями з будовою вегетатив­них ядер.

Установлено впливи голубої плями на різні відділи центральної нервової системи - на клітини Пуркін'є мозочка, гіпокамп, кору ве­ликих півкуль та ін.

Визначено контролюючі впливи на сегментарні реакції спинного мозку. Зокрема встановлено, що голуба пляма послаблює гальму­ючий вплив флексорного рефлексу на екстензорні мотонейрони. Мі­сцем прикладання є інтернейрони, у тому числі й клітини Реншоу.

У задньому мозку по відношенню до нейронів тригемінального комплексу виявлено гальмівний вплив голубої плями за принципом пресинаптичного гальмування.