Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Одесский национальный политехнический университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

ПЗ к диплому (10.06.2011).doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.07.2025

Размер:

2 Мб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 122 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 > Следующая >>>

2 Визначення задачі

Створювана локальна обчислювальна мережа призначена для забезпечення функціонування автоматизованих систем в умовах територіально розподілених робочих станцій у рамках одного будинку.

Замовником проекту є комерційне ЗОШ №44 «Таврійська експертна колегія», що займається оцінюванням майна фізичних і юридичних осіб з метою призначення вартості, що рекомендується, оцінюваного об'єкта.

Міжнародні стандарти висувають високі вимоги до локальних мереж. Тому вимоги міжнародних стандартів задовольняють лише ряд мереж, що випускаються ведучими електронними фірмами світу.

Промисловість засобів телекомунікацій визнавала необхідність створення економічної, ефективної кабельної системи, що могла б підтримувати найбільш можливо широкий спектр програм і устаткування. ЕІА, ТІА і представницький консорціум провідних телекомунікаційних компаній почали спільну роботу по створенню стандарту на телекомунікаційні кабельні системи комерційних будинків.

Додаткові нормативні документи, що описують вимоги і правила по проектуванню і монтажеві телекомунікаційних кабельних трас і приміщень, адмініструванню систем, специфікації кабельних компонентів і комутаційного устаткування, були випущені слідом за ним.

Метою зазначених стандартів є опис структурованого монтажу телекомунікаційної кабельної системи, що може віртуально підтримувати будь-які програми передачі мови, зображення і даних за бажанням кінцевого користувача.

Виконання вимог вищевикладених стандартів у цьому дипломному проекті нерозривно зв'язано з виконанням умов замовника, тому що вимоги стандартів зводяться до загальної працездатності і надійності мережі, а вимоги замовника до специфіки внутрішньої організації праці в самій ЗОШ №44 в умовах професійної діяльності кожного співробітника.

Адміністрація ЗОШ №44, формулює власні вимоги до конфігурації мережі, обумовлені характером розв'язуваних апаратних задач:

забезпечення надійності, гнучкості, нарощування інформаційно-обчислювальної системи;
можливість легкої керованості і конфігурування елементів локальної обчислювальної мережі;
забезпечення всім співробітникам високошвидкісного доступу до мережних ресурсів;
підтримка численних програм;
можливість переходу на нові мережні технології без витрат на інсталяцію кабельних ліній.

Вимоги розв'язуваних адміністративних задач ЗОШ №44:

Поінформованість при звіренні звітів поділюваних програм, тобто документації, для загальної бази даних;
Поінформованість про надсилання документів для ЗОШ №44 з міністерства;
Автоматизація контролю знань школярів в умовах проведення тестового контролю;
Безпечність обміну такими складовими ЗОШ №44, як дирекція, бухгалтерія та ін.

Вважається на сам перед за необхідність визначити кількість робітників які будуть працювати у мережі. Вирішення цього етапу, буде визначати всі наступні етапи проектування мережі.

Організація структури ЗОШ є горизонтальною, де всі співробітники повинні мати доступ до даних один одного, оптимальним рішенням є однорангова мережа, у нашому випадку необхідно розділяти який співробітник і до якої інформації повинний мати доступ. Принципово необхідно відділити мережу доступу школярів від мережу вчителів та службовців. Тоді варто орієнтуватися на комп'ютерну мережу з виділеним сервером. Така мережа має можливість адміністрування прав доступу користувачів.

Виходячи з цього, метою дипломного проекту є створення локальної обчислювальної мережі з можливістю виконання вище перерахованих оперативних задач, виконуваних на робочих місцях співробітниками ЗОШ №44.

Усі перераховані вище вимоги й умови подають вичерпну інформацію для проведення етапу вибору технології шляхом порівняння сучасних мережних рішень, як з погляду виконання вимог замовника, так і вимог міжнародних стандартів, у рамках розроблювального проекту.

В умовах високої конкуренції на ринку мережних технологій, нашу увагу залучила технологія FDDI.

Технологія FDDI багато в чому ґрунтується на технології Token Ring, розвиваючи й удосконалюючи її основні ідеї. Розроблювачі технології FDDI ставили перед собою в якості найбільш пріоритетні наступні задачі:

підвищити бітову швидкість передачі даних до 1000Мбіт/с;
підвищити відмовостійкість мережі за рахунок стандартних процедур відновлення її після відмовлень різного роду - ушкодження кабелю, некоректної роботи вузла, концентратора, виникнення високого рівня перешкод на лінії і т. ін.;
максимально ефективно використовувати потенційну пропускну здатність мережі, як для асинхронного, так і для синхронного трафіків.

Перераховані вище задачі розроблювачів задовольняють вимоги нашого замовника, однак вартість апаратного, комутаційного і кабельного устаткування в порівнянні з іншими мережними рішеннями - висока.

Наступна технологія, яка має велику популярність на ринку мережних технологій – це Ethernet, що має у своєму складі ряд підтехнологій, а саме Fast Ethernet (швидкий Ethernet ).

Технологія Fast Ethernet є еволюційним розвитком класичної технології Ethernet. Її основними достоїнствами є:

збільшення пропускної здатності сегментів мережі до 100 Мбіт/c;
збереження методу випадкового доступу Ethernet;
збереження зіркоподібної топології мереж і підтримка традиційних середовищ передачі даних – витою пари й оптоволоконного кабелю.

Зазначені властивості дозволяють здійснювати поступовий перехід від мереж 10Base-T – частково використовуваної на сьогоднішній день на ЗОШ №44 - до швидкісних мереж, що зберігають значну наступність з добре знайомою технологією: Fast Ethernet не вимагає корінного перенавчання персоналу «Таврійської експертної колегії» і заміни устаткування у всіх вузлах мережі. Офіційний стандарт 100Base-T (802.3u) установив три різних специфікації для фізичного рівня (у термінах семирівневої моделі OSI) для підтримки наступних типів кабельних систем:

100Base-TX для двохпарного кабелю на неекранованій витій парі UTP Category 5, або екранованої витій парі STP Type 1;
100Base-T4 для чотирьохпарного кабелю на неекранованій витій парі UTP Category 3, 4 або 5;
100Base-FX для багатомодового оптоволоконного кабелю.

Проводячи аналіз вище викладених мережних характеристик, а також іншої наукової літератури можна зробити висновок, що в побудові локальних мереж рівня нашого ЗОШ №44 виконуються такі умови:

підвищення продуктивності клієнтських комп'ютерів;
збільшення числа користувачів у мережі;
збільшення числа сервісів, що працюють у реальному масштабі часу.

Тому, ми зупиняємо свій вибір на комбінованому варіанті – технології Fast Ethernet 100 Base TX,FX.

3 Техніко-розрахунковий розділ

3.1 Вибір архітектури і топології мережі

При побудові мережі на основі витої пари, на відміну від тонкого і товстого коаксіального кабелю, будується по топології зірка. Щоб побудувати мережу по зіркоподібній топології, потрібно більшу кількість кабелю порівняно із шинної топологією. Подібна схема має і неоціненну перевагу – високу відмовостійкість.

Однією з переваг є те, що при виході з ладу однієї або декількох робочих станцій не приводить до відмовлення всієї системи. Але якщо з ладу вийде комутатор, його відмовлення торкнеться всі підключені через нього пристрої.

Ще одною перевагою даного варіанта є простота розширення мережі, оскільки при використанні додаткових комутаторів (до чотирьох послідовно) з'являється можливість підключення великої кількості робочих станцій (до 1024). При застосуванні неекранованої витої пари (UTP) довжина сегмента між концентратором і робочою станцією не повинна перевищувати 90 метрів, чого не спостерігається на території ЗОШ №44.

Вузли, що підтримують специфікації 100BaseFX та 100BaseTX, можуть працювати в повнодуплексному режимі (full-duplex mode). У цьому режимі не використовується метод доступу до середовища CSMA/CD і відсутнє поняття колізій - кожен вузол одночасно передає і приймає кадри даних по каналах T_x і R_x.

Повнодуплексна робота можлива тільки при з'єднання мережного адаптера з комутатором або ж при безпосереднім з'єднанні комутаторів.

При повнодуплексній роботі стандарти 100Base-TX і 100Base-FX забезпечують швидкість обміну даними між вузлами до 200 Мбіт/с.

Повнодуплексний режим роботи для мереж 100Base-T поки не прийнятий комітетом IEEE як стандарт. Проте багато виробників випускають як мережні адаптери, так і комутатори для цього режиму. Через відсутність стандарту ці продукти не обов'язково коректно працюють один з одним.

У повнодуплексному режимі необхідно визначити процедури керування потоком кадрів, тому що без цього механізму можливі ситуації, коли буфери комутатора переповняться і він почне втрачати кадри Ethernet, що завжди вкрай небажано, тому що відновлення інформації буде здійснюватися більш повільними протоколами транспортного або прикладного рівнів.

Через відсутність стандартів на повнодуплексні варіанти Еthеrnеt'а кожен виробник сам визначає способи керування потоком кадрів у комутаторах і мережних адаптерах. Звичайно, при заповненні буфера пристрою до визначеної межі, цей пристрій посилає передавальному пристроєві повідомлення про тимчасове припинення передачі (XOFF). При звільненні буфера посилається повідомлення про можливості відновити передачу (XON).

Правила побудови сегментів Fast Ethernet при використанні повторювачів класу I і класу II.

Технологія Fast Ethernet, як і всі некоаксіальні варіанти Еthеrnеt'а розрахований на підключення кінцевих вузлів – комп'ютерів з відповідними мережними адаптерами – до багатопортових концентраторів-повторювачів або комутаторів.

Правила коректної побудови сегментів мереж Fast Ethernet включають:

обмеження на максимальні довжини сегментів, що з'єднують DTE з DTE;
обмеження на максимальні довжини сегментів, що з'єднують DTE з портом повторювача;
обмеження на максимальний діаметр мережі;
обмеження на максимальне число повторювачів і максимальну довжину сегмента, що з'єднує повторювачі.

Обмеження довжин сегментів DTE-DTE

У якості DTE (Data Terminal Equipment) може виступати будь-яке джерело кадрів даних для мережі: мережний адаптер, порт моста, порт маршрутизатора, модуль керування мережею й інші подібні пристрої. Порт повторювача не є DTE. У типовій конфігурації мережі Fast Ethernet декілька DTE підключається до портів повторювача, утворюючи мережу зіркоподібної топології.

Специфікація IEEE 802.3u визначає максимальні значення сегментів DTE-DTE (табл.3.1).

Таблиця 3.1 – Специфікація IEEE 802.3u

Стандарт	Тип кабелю	Максимальна довжина сегмента
100Base-TX	Category 5 UTP	100 метрів
100Base-FX	Багатоходове опт- волокно 62.5/125 мкм	412метрів (напів- дуплекс 2 км (повний дуплекс)
100Base-T4	Category 3,4 або 5 UTP	100 метрів

Обмеження, зв'язані з з'єднаннями з повторювачами

Повторювачі Fast Ethernet поділяються на два класи.

Повторювачі класу I підтримують усі типи систем кодування фізичного рівня: 100Base-TX/FX і 100Base-T4. Повторювачі класу II підтримують тільки один тип системи кодування фізичного рівня - 100Base-TX/FX або 100Base-T4.

В одному домені колізій допускається наявність тільки одного повторювача класу I. Це зв'язано з тим, що такий повторювач вносить велику затримку при поширенні сигналів через необхідність трансляції різних систем сигналізації.

Максимальне число повторювачів класу II у домені колізій - 2, причому вони повинні бути з'єднані між собою кабелем не більш 5 метрів.

Невелика кількість повторювачів Fast Ethernet не є серйозною перешкодою при побудові мереж. По-перше, наявність стекових повторювачів знімає проблеми обмеженого числа портів - усі каскадуємі повторювачі являють собою один повторювач з достатнім числом портів - до декількох сотень. По-друге, застосування комутаторів і маршрутизаторів поділяє мережу на декілька доменів колізій, у кожному з яких звичайно є не дуже велике число станцій.

У таблиці 3.2 зведені правила побудови мережі на основі повторювача класу I.

Таблиця 3.2 – Допустимі довжини сегментів, основані на витій парі

Тип кабелів

Максимальний діаметр мережі

Максимальна довжина сегмента

Тільки вита пара (TX)

200 м, 100 м

Продовження таблиці 3.2

Тип кабелів	Максимальний діаметр мережі Максимальна довжина сегмента
Тільки оптоволокно (FX)	272 м, 136 м
Кілька сегментів на витій парі й один на оптоволокні	260м,100м(TX), 160 м (FX)
Кілька сегментів на витій парі і к ілька сегментів на оптоволокні	272м,100м(TX), 136 м (FX)

Отже однозначно прийнята топологія зірка, та технологія 100Base-TX/FX яка технологічні рішення якої використовуються комбіновано.

3.2 Вибір оптимальної конфігурації мережі

ЗОШ №44 має певну організацію розподілу даних між структурними підрозділами та відділами.

Згідно з вже обраною архітектурою та топологією наступною задачею є побудування функціональної схеми обчислювальної мережі, але розподілення потоків напряму залежить від самої організації управління та взаємозв’язків між підрозділами. Доцільність зв’язку між окремими відділами визначається керівництвом ЗОШ №44.

На чолі ЗОШ №44 стоїть директор.

Підпорядковані на пряму йому підрозділи:

Секретар;
Заступник директора з навчальної роботи;
Заступник директора з господарчої роботи;
Завуч молодшої школи;
Завуч старшої школи;
Служба охорони (вахтери);
Головний бухгалтер;
Відділ кадрів;
Методико - психологічна служба;
Комп’ютеризовані навчальні класи.

Схема структури ЗОШ №44 як видно з переліку складає дев’ять інстанцій, кожна з котрих належить до певної групи користувачів згідно функціям які вони виконують у підрозділі. У випадку коли співробітник виконує роботу пов’язану із обробкою інформації кожному з них передбачається виділити в користування персональний комп'ютер. Виходячи з цього планується певна кількість персональних комп’ютерів. Місце розташування персональних комп’ютерів у будівлі, згідно розташування підрозділів у ЗОШ №44 визначається адміністрацією.

Схема розподілення потоків інформації напряму вказує на розподілення інформації та визначення її маршрутів.

Також визначається перелік телекомунікаційних та силових роз’ємів зазначений у такій послідовності:

Розробка та затвердження плану розташування інформаційних та силових розеток кабельної системи, визначення типу та кількості кінцевих шнурів, адаптерів, перевідників та аналогічних елементів;
Вищезгадана інформація повинна міститись у таблиці розподілення робочих місць:
Рівномірність розподілення робочих місць на площі приміщення;
Всі архітектурні рішення повинні проектуватися враховуючи поставлену задачу.
Окремі ланки, які є бажаними, але не основними повинні мати спеціальні позначки та обумовленість.
Згідно обраної технології обираються типи кабелю, та обумовлюється застосування типів кабелю на окремих ланках мережі.

Таким чином, розподілення інформаційних потоків, вказує на раціональне розташування комунікаційного та комп’ютерного обладнання.

Таблиця 3.3 – Таблиця розподілення силових та телекомунікаційних розеток

№п/п	Поверх	№ приміщення	Кіль-кістьробо-чих місць	Телекомуніка-ційні розетки			Силові розетки		Методріп- лення
№п/п	Поверх	№ приміщення	Кіль-кістьробо-чих місць	кат. 5	кат. 6	опто-воло-кно	осно-вні	допо-міжні	Методріп- лення
	1	6. Директор	1	1	–	–	1	1	–
	1	6.1 Секретар	1	1	–	–	1	1	–
	1	1.1Заст.Директора з навчальної частини	1	1	–	–	1	1	–
	1	1.2 Заст. дирек-тора з господар-чої роботи	1	1	–	–	1	1	–
	1	5.1Служба охорони	2	2	–	–	2	2	–
	1	7. Завуч молодшої школи	1	1	–	–	1	1	–
	1	5.2 АСУ	2	5	–	–	4	4	–

Продовження таблиці 3.3

№п/п	Поверх	№ приміщення	Кіль-кістьробо-чих місць	Телекомуніка-ційні розетки			Силові розетки		Методріп- лення
№п/п	Поверх	№ приміщення	Кіль-кістьробо-чих місць	кат. 5	кат. 6	опто-воло-кно	осно-вні	допо-міжні	Методріп- лення
	1	4.1Навчальний клас №4	4	4	–	–	4	4	–
	1	4.2 Бухгалтера	4	4	–	–	4	4	–
	1	4.3 Відділ кадрів	2	2	–	–	2	2	–
	2	13.1Методико-психологічна служба	4	4	–	–	4	4	–
	2	9.1 Методико-психологічна служба	4	4	–	–	4	4	–
	2	10. 1 Навчальний клас №1	4	4	–	–	4	4	–
	2	15.1 Головний бухгалтер	1	1	–	–	1	1	–
	2	15.2 Завідувач молодшої школи	1	1	–	–	1	1	–
	2	9. Навчальний клас №2	5	5	–	–	5	5	–
	2	10. Навчальний клас №3	4	4	–	–	4	4	–
	Всього		42	45	–	–	44	44	–

3.2.1 Вибір типу обладнання для мережі

Виходячи з умов та вимог від комп’ютерної мережі даного підприємства, а саме:

Кількість ПК;
Об’єм інформаційних потоків;
Інтенсивність інформаційних потоків;
Обчислювальні характеристики робочих станцій;
Мережна технологія.

Визначається тип, кількість та ґрунтовність застосування мережного обладнання.

Обраний тип маршрутизатора має такі показники:

Model SuperStack II Switch 3800

Catalog Number 3C16910

Description Ethernet to Fast Ethernet switch

Configuration Standalone

Target Environment LAN

Vendor 3Com Corp.

Web Site http://www.3com.com

Management

Protocols SNMP, Telnet

Implementation description

Operating System AIX, Unix, Windows NT

Software Platform HP Open View, SunNet Manager, Transcend

Hardware Platform IBM PC

Graphical User Interface Yes

Telecom

Latency 3 µs

Forwarding Speed 5059000 packets/sec

Size of MAC Address Table 12488

Підбір мережних адаптерів (МА) був проведений застосовуючи аналіз ринку існуючого мережного обладнання, вибір та обґрунтування запропонованого варіанту мережного рішення. Окрім цього тип та перелік загальних характеристик мережних адаптерів застосовуваних у нашій комп’ютерній мережі є сумісним із обраною архітектурою та топологією.

Усі вище перелічені вимоги до оформлення повинні міститися у наступних відомостях:

Fast EtherLink XL PCI TX

Appearance

Media UTP

Name Fast EtherLink XL PCI TX

Model Fast EtherLink XL PCI TX

Catalog Number 3C905B-TX

Description Fast Ethernet adapter

Configuration Plug-in

Target Environment PC board

Vendor 3Com Corp.

Web Site http://www.3com.com

Hardware

Platforms supported Any PCI-based

I/O Bus Type PCI

Internal

Image Bob\PCBoard\Board.ntm

CompatibilityClass 1

ModularType 0

IsContainer No

Device Type 0

WriteToBOM Yes

AutoManagePorts No

ShowPorts Yes

FactoryID 2101

OID

Slot Number 0

LinkID 116

PortName Ethernet, Fast Ethernet

PortCompatibility 0

Technological Pause 0.96 µs

Software

Platforms supported: IBM LAN Server,

Microsoft LAN Manager,

Netware, VI

Telecom

Bandwidth 100 Mbit/sec

Inbound Buffer Length 100 Kbytes

Outbound Buffer Length 100 Kbytes

Auto speed sense Yes

Full duplex support

Max Distance Between Nodes (m) 100

Special Features INA

Крім цього складено таблицю МАС-адресів та ІР-адресів для кожного ПК у мережі (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Таблиця МАС-адресів та ІР-адресів

№ п/п	МАС – адреса	IP – адреса	Поверх	№ ПК загальний	Назва відділу	№ ПК у від- ділу	Кіль-кість МА
	01:08:33:14:42:AB	192.168.1.1	1		6. Директор	1	1
	81:77:60:15:24:AB	192.168.1.2	1		6.1 Секретар	1	1
	15:20:17:29:01:AB	192.168.1.3	1		1.1Заст. з навч. частини	1	1
	50:28:32:44:70:AB	192.168.1.4	1		1.2Заст. з госп. частини	1	1
	10:11:20:39:98:AB	192.168.1.5	1		5.1Служба охорони	1	1
	82:34:20:37:40:AB	192.168.1.6	1		5.1Служба охорони	2	1
	01:30:48:70:66:AB	192.168.0.225	1		5.2Server АСУ	1	3
	09:39:17:11:04:AB	192.168.1.7	1		5.2Програм іст-технік	2	1
	36:61:38:11:04:AB	192.168.2.1	1		4.1 НК №1 РС №1	1	1
	71:20:34:10:90:AB	192.168.2.2	1		4.1 НК №1 РС №2	2	1
	81:36:40:55:70:AB	192.168.2.3	1		4.1 НК №1 РС №3	3	1

Продовження таблиці 3.4

№ п/п	МАС – адреса	IP – адреса	Поверх	№ ПК загальний	Назва відділу	№ ПК у від- ділу		Кількість МА
	18:61:39:10:82:AB	192.168.2.4	1		4.1 НК №1 РС №4	4		1
	16:20:85:30:15:AB	192.168.2.5	1		4.2 В Б РС №1	1		1
	12:34:58:60:60:AB	192.168.2.6	1		4.2 В Б РС №2	2		1
	14:30:51:71:79:AB	192.168.2.7	1		4.2 В Б РС №3	3		1
	86:16:31:19:14:AB	192.168.2.8	1		4.2 В Б РС №4	4		1
	10:11:88:91:17:AB	192.168.2.9	1		4.3 Відділ кадрів РС №1	1		1
	04:16:17:81:37:AB	192.168.2.10	1		4.3Відділ кадрів РС №2		2	1
	17:21:81:36:55:AB	192.168.3.1	2		13.1 МПсихол. служба РС№1		1	1
	76:04:08:19:88:AB	192.168.3.2	2		3.1 МПсихол. служба РС№2		2	1
	71:33:48:11:03:AB	192.168.3.3	2		3.1 МПсихол. служба РС№3		3	1
	46:39:30:04:01:AB	192.168.3.4	2		3.1 МПсихол. служба РС№4		4	1
	92:71:38:01:05:AB	192.168.3.5	2		9.1 МПсихол. служба РС№1		1	1
	71:76:04:02:88:AB	192.168.3.6	2		9.1 МПсихол. служба РС№2		2	1

Продовження таблиці 3.4

№ п/п	МАС – адреса	IP– адреса	Поверх	№ ПК загальний	Назва відділу	№ ПКу від- ділу	Кількість МА
	82:39:17:22:14:AB	192.168.3.7	2		9.1 МПсихол. служба РС№3	3	1
	71:70:01:99:80:AB	192.168.3.8	2		9.1 МПсихол. служба РС№4	4	1
	71:00:01:96:77:AB	192.168.3.10	2		10.1Навчальний клас РС №1	1	1
	87:50:01:46:17:AB	192.168.3.9	2		10.1Навчальний клас РС №2	2	1
	55:17:19:21:04:AB	192.168.3.11	2		10.1Навчальний клас РС №3	3	1
	00:77:16:62:52:AB	192.168.3.12	2		10.1Навчальний клас РС №4	4	1
	44:15:18:19:28:AB	192.168.1.7	2		15.1 Головний бухгалтер	1	1
	50:61:19:00:01:AB	192.168.1.8	2		15.2Завуч молодшої школи	1	1
	62:32:41:68:77:AB	192.168.4.1	2		9. Навчальний клас №2	1	1
	81:39:42:70:55:AB	192.168.4.2	2		9. Навчальний клас №2	2	1
	91:46:20:11:01:AB	192.168.4.3	2		9. Навчальний клас №2	3	1
	15:44:30:21:14:AB	192.168.4.4	2		9. Навчальний клас №2	4	1
	42:39:36:19:11:AB	192.168.4.5	2		9. Навчальний клас №2	5	1
	58:30:66:58:14:AB	192.168.5.1	2		10.Навчальний клас №3	1	1

Продовження таблиці 3.4

№ п/п	МАС – адреса	IP– адреса	Поверх	№ ПК загальний	Назва відділу	№ ПКу від- ділу	Кількість МА
	32:30:18:88:16:AB	192.168.5.2	2		10. Навчальний клас №3	2	1
	71:78:32:20:11:AB	192.168.5.3	2		10. Навчальний клас №3	3	1
	56:30:39:11:88:AB	192.168.5.4	2		10. Навчальний клас №3	4	1
	04:36:17:98:61:AB	192.168.1.9	2		7.Завуч старшої школи	1	1

Джерела безперебійного живлення (ДБЖ)

Інформація щодо ДБЖ, які використовуються формується у окремих таблицях, які розкривають характерні показники у роботі того чи іншого обладнання (табл. 3.5, 3.6).

Таблиця 3.5 – Тривалість дії ДБЖ

230V

Навантаження

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1200

1400

Watts

130

195

260

325

390

455

520

585

650

780

910

SU1400RMI2U

6 год

37 хв.

4 год 10 хв.

2 год 16 хв.

1 год 28 хв.

1 год 3 хв.

47 хв.

36 хв.

28 хв.

23 хв.

18 хв.

15 хв.

11 хв.

8 хв.

Таблиця 3.6 – Параметри ДБЖ

Параметри	Функціональні характеристики
*Специфікація*	*SU1400RMI2U*
Поставляється з програмою PowerChute plus	Підтримка WinNT, Win98, Win95, Win3.x, Netware, SCO Unixware, SCO OpenServer + SNMP Agent Plug-in(WinNT, Netware), CIM, HP NetServer, Netfinity
Тип вхідної розетки (кабель довжиною 1.8 м)	IEC320 C13
Вихідні розетки(IEC320 C13)	4IEC320C13 2 IEC M/F 2M Jumper Cords
Число слотів SmartSlot	1
Висота блоку (Висота в "U")	2
Максимальні габарити (В x Ш x Г)	89мм x 483мм x 457 мм
Вага без упакування	28.6кг
Загальна вага	31.9кг
Комплект замінних батарей	RBC 24
Номінальна вхідна напруга	230 В, одна фаза, 50 або 60 Гц (вибирається автоматично)
Час переключення (номінальне / максимальне)	2/4 міллісекунди, включаючи час виявлення
Вихідна напруга при живленні від батареї	Чиста синусоїда

Продовження таблиці3.6

Параметри	Функціональні характеристики
Робота в режимі SmartBoost і SmartTrim	Автоматичне регулювання вхідної напруги в діапазоні 160-286‚ змін. струму. Вихідна
	напруга складає 196-253, змін. струму. DoubleBoost підвищує напруга максимум на 30% у діапазоні 160-181, змін.
	струму. SmartBoost підвищує напруга максимум на 15%, якщо вхідна напруга в діапазоні 181-208, змін. струму.
	SmartTrim знижує напруга максимальна на 12% у діапазоні 286-253‚ змін. струму.
	Пороги переключення режимів регулюються користувачем за допомогою програмного забезпечення.
Ємність (Вольт-Ампери, Вати)	1400, 950
Діапазон коефіцієнта потужності навантаження, діапазон пік-фактора навантаження	від 0.5 до 1.0, <5
Макс. енергія і макс. струм вхідного імпульсного впливу	480 Дж, 6.5кА
Час реакції на вхідні впливи нормального /загального типу	0 нс, номінал <5нс
Напруга, що пропускається, при впливі імпульсу нормального типу (IEEE 587 Кат.A 6кв тест)	звичайно <0.3% від максимуму
Умови збереження	Максимальна висота 15,000 метрів над рівнем моря, температура 15-45^оС
Умови роботи	Максимальна висота 3,000 метрів над рівнем моря, вологість 0-95% без конденсату, температура 0-400^о С
Акустичний шум на відстані 3.3 фута (1м) від поверхні пристрою	<46 дВА
Виділення тепла – режим Online	171 Дж/год

Сервер локальної комп’ютерної мережі

Планування інтенсивності інформаційних потоків, частоти та об’єму передаваємої інформації стикається із спроможністю серверного обладнання підтримувати належний трафік.

Вимоги до сервера складаються із урахування таких чинників як:

Кількість робочих станцій
Програмне забезпечення, яке встановлено на робочих станціях у мережі, призначене для роботи у мережі

Характеристика серверу ЛОМ записуються у приведеному списку:

Computer

Min. memory size 1 Gbytes

Max memory size 4 Gbytes

Performance Benchmark

Performance Value

I/O Bus Rate 800 Mbyte/sec

LAN Supported Ethernet

Max disk capacity (GBytes) 800

Application

Operating System Windows XP,NT,2000 Server

Number of bays

General

Name 7 Server

Model AcerPower 8000-T500A

Catalog Number 8000-T500A

Description LAN Workstation

Configuration Desktop

Target Environment LAN, Workgroup

Vendor Acer America

Web Site http://www.acer.com

Hardware

Processor Intel Pentium 4

CPUs 2

CPU Speed (MHz) 3200

CPU Bits 64

CPU Type CISC

I/O Bus Type ISA, PCI

Slots 12

Protocols

TimeOut 1 s

Protocol TCP/IP

MAC Address

Проектування горизонтальної кабельної підсистеми:

У процесі проектування здійснюється:

прив'язка окремих робочих місць до мережного обладнання;
вибір типу телекомунікаційних розеток;
вибір типу і категорії кабелю з розрахунком його довжини;
проектування точок переходу (при необхідності їхнього застосування).

При цьому необхідно дотримуватися наступних вимог:

максимальна довжина горизонтального кабелю не повинна перевищувати допустиму довжину для даного типу кабелю;
за інших рівних умов рекомендується мінімізувати кількість кабельних сегментів (кабельних трас);
кожна кросова панель повинна по можливості обслуговувати приблизно однакову кількість робочих місць;
за інших рівних умов розподіл окремих робочих місць по кросовим повинно виконуватись за критерієм мінімізації середньої довжини кабельного сегменту.

Необхідна кількість кабелю розраховується з використанням наступного емпіричного методу. Виходячи з припущення, що робочі місця розподілені по площі, що обслуговується, рівномірно, обчислюється середня довжина (L_cp) кабельних трас за формулою:

L_cp =(L_max+L_хв.)/2, (3.1)

де L_хв. і L_max – відповідно довжини кабельної траси від точки розміщення кросового обладнання до найближчого роз’єму і найдальшого робочого місця, які отримані з урахуванням технології прокладення кабелю, усіх спусків, підйомів, поворотів і особливостей будинку.

При визначенні довжини трас необхідно додати технологічний запас величиною 30% від L_cp і запас Х для процедур розведення кабелю в розподільному вузлі й роз’єму.

Результати проектування кабельних сегментів зводяться до таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 – Горизонтальні поверхові підключення мережі

№ п/п	Поверх	Кількість робочих місць	Кількість сегментів/метрів			Кабель категорії 5
№ п/п	Поверх	Кількість робочих місць	Кате- горія 5	Кате- горія 6	Оптич- ний	Тип	Кількість (м)
	1	1PC → 2к	1	–	–	UTР	5,29
	1	2PC → 2к	1	–	–	UTР	10,11
	1	3PC → 2к	1	–	–	UTР	2,06
	1	4PC → 2к	1	–	–	UTР	16,79
	1	42PC → 2к	1	–	–	UTР	2,75
	1	5PC → 1к	1	–	–	UTР	7,59
	1	6PC → 1к	1	–	–	UTР	11,72
	1	7PC → 1к	1	–	–	UTР	4,13
	1	8PC → 1к	1	–	–	UTР	8,73
	1	9PC → 1к	1	–	–	UTР	9,89
	1	10PC → 1к	1	–	–	UTР	7,59
	1	11PC → 1к	1	–	–	UTР	5,29
	1	12PC → 1к	1	–	–	UTР	3,44
	1	13PC → 1к	1	–	–	UTР	13,10
	1	14PC → 1к	1	–	–	UTР	4,60
	1	15PC → 1к	1	–	–	UTР	2,52
	1	16PC → 1к	1	–	–	UTР	1,37
	1	17PC → 1к	1	–	–	UTР	7,12
	1	18PC → 1к	1	–	–	UTР	3,67
	1	2к → 1к	1	–	–	UTР	20,70
	1	2к → 3к	1	–	–	UTР	5,05
	2	3к → 19РС	1	–	–	UTР	5,29
	2	3к → 20РС	1	–	–	UTР	12,41
	2	3к → 21РС	1	–	–	UTР	3,21
	2	3к → 22РС	1	–	–	UTР	9,65
	2	3к → 31РС	1	–	–	UTР	5,98
	2	3к → 32РС	1	–	–	UTР	2,75
	2	3к → 4к	1	–	–	UTР	4,60
	2	3к → 6к	1	–	–	UTР	20,24
	2	4к → 23РС	1	–	–	UTР	1,38

Продовження таблиці 3.7

№ п/п	Поверх	Кількість робочих місць	Кількість сегментів/метрів			Кабель категорії 5
№ п/п	Поверх	Кількість робочих місць	Кате- горія 5	Кате- горія 6	Оптич- ний	Тип	Кількість (м)
	2	4к → 24РС	1	–	–	UTР	8,28
	2	4к → 25РС	1	–	–	UTР	14,26
	2	4к → 26РС	1	–	–	UTР	6,90
	2	4к → 5к	1	–	–	UTР	16,56
	2	5к → 27РС	1	–	–	UTР	18,62
	2	5к → 28РС	1	–	–	UTР	1,59
	2	5к → 29РС	1	–	–	UTР	16,10
	2	5к → 30РС	1	–	–	UTР	6,43
	2	6к → 33РС	1	–	–	UTР	10,58
	2	6к → 34РС	1	–	–	UTР	1,53
	2	6к → 35РС	1	–	–	UTР	2,30
	2	6к → 36РС	1	–	–	UTР	11,03
	2	6к → 37РС	1	–	–	UTР	14,02
	2	6к → 7к	1	–	–	UTР	16,10
	2	7к → 38РС	1	–	–	UTР	2,75
	2	7к → 39РС	1	–	–	UTР	5,51
	2	7к → 40РС	1	–	–	UTР	8,28
	2	7к → 41РС	1	–	–	UTР	12,88
		max:
	1-2	41PC → 6РС	1	–	–	UTР	84,90

Сума довжин сегментів кабелю складає - 392,74 м.

Відомо, що в бухті 305 метрів кабелю. Тоді для створення горизонтальної підсистеми необхідно 1 бухта, та 88 метрів UTР категорії 5 кабелю.

3.2.2 Моделювання конфігурації мережі

Моделювання комп’ютерної мережі відбувалось за допомогою програми NetCracker Professional.

Всі заходи що до моделювання мережі протікають у декілька етапів, кожний з етапів ділиться на окремі операції:

Запускаємо NetCracker Professional
Відкриваємо Project Hierarchy.

Проект формується як ієрархічна структура. Кожен рівень має відповідний символ розкриття, що показано на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 – Вікно сайту Building

Також було побудовано ескіз першого та другого поверху на яких були розташовані комп’ютери зв’язані між собою телекомунікаційними лініями цифрового зв’язку.

Кількість приміщень повністю співпадає із попередніми етапами проектування, тому модель хоча і має приблизне співпадання до масштабу, але повністю відповідає логічним зв’язкам.

Побудова мережі представлена на рисунку 3.2.та 3.3.

Рисунок 3.2 - 1 Поверх

….

Рисунок 3.3 - 2 Поверх

….

3) Було використано інструменти малювання для анотування проекту.

У панелі інструментів, були використані лінії для малювання (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 – Панель малювання

4) Було використано анімацію.

5) Наповнення будинку використовуючи архітектуру "клієнт-сервер", відбувалося у такій послідовності:

6) У панелі Device browser, було знайдено Switches.

7) У базі пристроїв після розгортання списку для комутаторів (Switches), було обрано тип комутатора згідно попереднього вибору (рис. 3.5).

Рисунок 3.5 – Тип комутатора

8) Для переміщення комутатора в робочу область, було додержано наступних інструкцій:

9) Обрано пристрій SuperStack II Switch 3800-3C16910 у списку пристроїв у нижній частині екрана і переміщено його на робочу область.

10) Було поміщено робочі станції в робочу область (рис. 3.6).

Рисунок 3.6– Приклад мережі

11) Установлено мережну карту в кожну з робочих станцій.

12) Серед зображень пристроїв було знайдено Fast EtherLink XL PCI TX (рис. 3.7).

Рисунок 3.7 – Каталог пристроїв

13) Було встановлено мережеву карту у комп’ютер.

14) Було приєднано комп’ютер до комутатора.

15) Використовуємо кнопку . За допомогою вікна Помічник по зв'язках (рис 3.8).

Рисунок 3.8 – Діалог помічника по зв'язках

16) Було встановлено профілі трафіка між робочими станціями за допомогою кнопці . Вікно Profiles зображене на рисунку 3.9.

Рисунок 3.9 – Вікно Profiles

17) Було зроблено настроювання анімації , у вікні, що відкрилося, змінений регулятор Packet intensity.

18) Було переглянуто профілі трафика.

У меню Global виберемо команду Data flow з'явиться вікно, зображене на рисунку 3.10.

Рисунок 3.10 - Data Flow

3.2.3 Тестування обраної моделі

Було зроблено перевірку роботи мережі, звіт якої має такий вигляд:

1) Обладнання:

1 Acer America

1 AcerPower 8000-T500A