7 Програмне обслуговування комп’ютерної мережі

Підтримка працездатності базового програмного забезпечення (операційних систем: UNIX - FreeBSD/Linux/ Unixware/ Digital, Windows'95/98/NT/2000/XP, VAX VMS, ін.) і офісних програм (MS Office, MS Exchange) на персональних комп'ютерах.

Проведення профілактичних робіт необхідної періодичності (1раз у квартал/півроку/рік): тестування компонентів комп'ютерного устаткування, діагностика й оптимізація файлової системи, чищення накопичувачів гнучких магнітних дисків, CD-ROM, стрічкових пристроїв, принтерів, заміна картриджів у разі потреби.

Антивірусна діагностика комп'ютерів.

Таким чином, можна запропонувати різні трактування задачі оптимізації.

Приведення мережі в будь-який працездатний стан. Звичайно ця задача вирішується першою, і включає:

• пошук несправних елементів мережі - кабелів, рознімань, адаптерів, комп'ютерів;

• перевірку сумісності устаткування і програмного забезпечення;

• вибір коректних значень ключових параметрів програм і пристроїв, що забезпечують проходження повідомлень між усіма вузлами мережі - адрес мереж і вузлів, використовуваних протоколів, типів кадрів Ethernet і т.п.

8 Наукова організація праці Електромагнітні випромінювання

При роботі на персональному комп'ютері найбільш важка ситуація зв'язана з полями випромінювань дуже низьких частот, що здатні викликати біологічні ефекти при впливі на живі організми. Виявлено що поля з частотою порядку 60 Гц можуть ініціювати зміни в клітках тварин (аж до порушення синтезу ДНК). Тому для захисту від цього виду випромінювань використовуються наступні рекомендації:

• застосовуються відеоадаптери з високим дозволом і частотою відновлення екрана не нижче 70-72 Гц;

• застосовуються монітори відповідному стандартові MPR II, а також ТСО-92.

Відповідність стандартові MPR II по електромагнітних випромінюваннях можна перевірити, використовуючи прилад Combinova або аналогічний. У відповідності зі стандартом, варто проводити виміри в 16 крапках на відстані 50 см від монітора й оцінити випробовувані пристрої по параметрах "максимум випромінювання вкрай низької частоти (ВНЧ)" і "Максимум випромінювання дуже низької частоти (ДНЧ)". Щоб монітор задовольняв вимогам зазначеного стандарту, його Внч-заміри не повинні перевищувати 200 нт, а Днч-заміри - 25 нт.

Унаслідок впливу електронного пучка на шар люмінофора поверхня екрана здобуває електростатичний заряд. Сильне електростатичне поле небезпечно для людського організму. На відстані 50 см вплив електростатичного поля зменшується до безпечного для людини рівня. Застосування спеціальних захисних фільтрів дозволяє звести його до нуля.

Але при роботі монітора електризується не тільки його екран, але і повітря в приміщенні.

Причому здобуває він позитивний заряд, а позитивно наелектризовані молекули кисню не сприймається організмом як кисень і не тільки змушують легені працювати впусту, але приносять у легкі мікроскопічні частки пилу.

Для захисту службовців застосовується:

• зовнішній екран, з металевим напилюванням, заземлений на загальну шину;

• екран монітора, що має антистатичну поверхню, що виключає притягання пилу;

• часте провітрювання приміщення.

При експлуатації монітор комп'ютера випромінює м'яке рентгенівське випромінювання. Небезпека цього виду випромінювання зв'язана з його здатністю проникати в тіло людини на глибину 1-2 см і уражати поверхневий шкірний покрив.

Монітор, побудований на базі електронної променевої трубки, є найбільш сильним джерелом електричних і магнітних полів, що входять до складу ПЕОМ. Припустимі для монітора згідно параметри електромагнітних полів приведені в таблиці 8.1

Таблиця 8.1 – Припустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.

Найменування параметра	Припустиме значення
Напруженість електромагнітного поля по електричній складові на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	10 В/м
Напруженість електромагнітного поля по магнітній складові на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	0,3 А/м
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати: – для дорослих користувачів – для дітей дошкільних установ і учнів середніх спеціальних і вищих навчальних закладів	20 кв/м 15 кв/м
Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо ВДТ по електричній складової повинна бути не більш: – у діапазоні частот 5 Гц - 2 кгц; – у діапазоні частот 2 - 400 до Гц;	25 В/м 2,5 В/м
Щільність магнітного потоку повинна бути не більш: – у діапазоні частот 5 Гц - 2 кгц; – у діапазоні частот 2 - 400 до Гц;	250 нТл 25 нТл
Поверхневий електростатичний потенціал	500 В

Використаний при розробці монітор відповідає специфікації MPR II (таблиця 8.2), розробленої Шведською Радою по Вимірах і Тестуванню і цілком відповідає даним обмеженням. У ньому визначені самі жорсткі в Європі вимоги до припустимого рівня випромінювання дисплея в діапазоні дуже низьких і низьких частот (5 Гц - 2 кгц і 2 кгц - 400 кгц відповідно), а тому він є загальноприйнятим для європейських країн.

Таблиця 8.2 – Вимоги специфікації MPR II 

Найменування параметра	Припустиме значення
Напруженість електромагнітного поля по електричній складові на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	10 В/м
Напруженість електромагнітного поля по магнітній складової на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	0,3 А/м
Напруженість електромагнітного поля по на відстані 50 см навколо ВДТ по електричній складової повинна бути не більш: – у діапазоні частот 5 Гц–2 кгц; – у діапазоні частот 2–400 кгц;	25 В/м 2,5 В/м
Щільність магнітного потоку повинна бути не більш: – у діапазоні частот 5 Гц–2 кгц; – у діапазоні частот 2–400 кгц;	250 нТл 2,5 нТл
Поверхневий електростатичний потенціал менш	500 В

Максимальна напруженість на кожусі монітора Samsung SyncMaster 510s, що відповідає стандартові MPR II, складає по паспортним даним 3,6 В/м, що відповідає фоновому рівневі.

Інтенсивність електромагнітного випромінювання в 5 см від екрана складає 64 В/м, але на відстані 30 см, не перевищує 2,4 В/м, що нижче, ніж припустимий рівень. Це ж можна сказати і про інтенсивність ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювання.

Таким чином, при роботі на наполяганні 40 - 50 см від екрана дисплея шкідливий вплив виключений.

9 Економічний розділ

У економічному розділі дипломного проекту розраховується:

1) вартість комп’ютерної мережі, яка складається з:

- витрат на розробку проекту комп’ютерної мережі;

- витрат на матеріали і обладнання;

- витрат на монтажні роботи;

2) оцінювання економічної ефективності від впровадження комп’ютерної мережі;

Для прийняття рішень про доцільність створення мережі у ЗОШ №44 необхідна попередня оцінка трудових, матеріальних и фінансових затрат на її розробку.

Витрати на проектування мережі складаються з витрат на оплату праці розробника, витрат на обладнання необхідного для створення та налагоджування мережі та витрат машинного часу, які визначено в калькуляції розробки проекту комп’ютерної мережі.

Стаття „Основна заробітна плата ” містить витрати на оплату праці розробника. Для визначення витрат на основну заробітну плату проведемо розрахунок трудомісткості основних видів робіт. Загальна трудомісткість на проектування комп’ютерної мережі визначається за формулою (9.1):

Tзаг= t1 + t2 + t3 + t4 + t5, (9.1)

Tзаг=14+28+14 +20+10,5=86,5 грн.,

де: t1 - витрати праці на опис завдання, год.

t2 - витрати праці на дослідження вирішення задачі, год.

t3 -витрати праці на дослідження мережної архітектури, год.

t4 – витрати праці на налагодження, год.

t5 - витрати праці на підготовку документації, год.

Витрати праці на опис завдання (t1) мають творчий характер роботи (t1 до 24 год. на виконання робіт)

Витрати праці на дослідження вирішення задачі (t2) визначаються за формулою (9.2):

t2 = Укс * Кут/ (5…10) * К, (9.2)

t2 =152*1,3/7*1=28 грн.,

де Укс - умовне число користувачів мереж;

Кут – коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису завдання, наступних доповнень та уточнень;

К – коефіцієнт враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи;

(5…10)- середня кількість клієнтів мережі, які підлягають налагодженню за одну годину.

Умовну кількість користувачів мережі визначаються за формулою:

Укс = У * Кск * (1 + Ккор), (9.3)

Укс =42*2*(1+0,8)=152,

де У – напевне число користувачів мережі,

Кск – коефіцієнт складності мережної архітектури;

Ккор – коефіцієнт корекції мережної архітектури в ході розробки;

Витрати праці на дослідження мережної архітектури (t3) визначаються за формулою (9.4):

t3 = Укс / (3…5) * К, (9.4)

t3 =42/3*1=14 грн.

Витрати праці на налагодження (t4) розраховуються однаково:

Приймемо t4 =16-24 (год)

При комплексному налагоджені t4 помножується 1,5.

Витрати праці на підготовку документації (t5) визначаються за формулою (9.5):

t5 = t51 + t52, (9.5)

t5=6+4,5=10,5 грн.

де t51 – витрати праці на підготовку документації

t52 – витати на оформлення документації.

t51 = Укс / (5…10) * К, (9.6)

t₅₁ =42/7*1=6 грн.

t52 = 0.75 * t51, (9.7)

t52=0,75*53=4,5 грн.