8.Опишіть принцип дії генератора змінного струму.

Після вмикання запалювання струм від акумуляторної батареї надходить в обмотку збудження, встановлену на роторі генератора. Під час обертання ротора його магнітний потік перетинає витки обмоток статора, й у них індукується змінний струм, який потім випрямляється й подається в зовнішнє коло. Коли напруга, яку виробляє генератор, перевищуватиме напругу акумуля­торної батареї, струм від генератора піде на заряджання батареї та живлення інших споживачів системи електрообладнання. В обмотку збудження генератора в цей час струм також надходить від генерато­ра, а не від акумуляторної батареї.Напруга генератора зі збільшенням частоти обертання колінчас­того вала двигуна і зв'язаного з ним ротора генератора зростає й мо­же досягти значення, за якого порушується нормальна робота всіх приладів електрообладнання. Для підтримання напруги генератора в певних межах на автомобілях у кришку генератора (здебільшого з боку контактних кілець) вбудовано інтегральний нерозбірний регулятор напруги ). Всі елементи регулятора змонтовано на металевій основі, залито герметиком і закрито кришкою. Для з'єд­нання з генератором регулятор має два виводи у вигля­ді жорстких пластин. Мінусовий затискач виведено через корпус ре­гулятора на масу генератора. Конструкція щіткотримача й кришки така, що обидві щітки генератора ізольовано від маси.У разі збільшення частоти обертання ротора, коли напруга гене­ратора перевищить 13,5… 14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється надходження струму в обмотку збудження ротора. Внаслідок цього напруга генератора спадає, регулятор знову пропус­кає струм в обмотку збудження, й процес повторюється. Завдяки ве­ликій частоті перебігу цього процесу напруга генератора залишаєть­ся практично сталою в межах 13,5… 14,5 В. Коли частота обертання колінчастого вала двигуна велика й на­пруга генератора нижча від 14…15 В, струм в обмотку збудження надходить, минаючи додатковий резистор (опір). Коли напруга гене­ратора підвищиться до 14… 15 В, резистор умикається в коло обмотки збудження, внаслідок чого її опір збільшується, зменшуються сила струму в ній і створюване ним магнітне коло. Як наслідок, знижуєть­ся напруга генератора, додатковий резистор вимикається, після чого процес повторюється.Завдяки періодичному вмиканню додаткового резистора в коло обмотки збудження її вимиканню його напруга генератора під­тримується сталою в заданих межах незалежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна. Вона визначається співвідношенням часу замкненого й розімкненого станів контактів регулятора напруги (вібраційний регулятор) або відкритого й закритого станів транзис­тору (транзисторний регулятор).

9.Яка будова генератора ? Призначення його основних частин.

Генератор  складається з двох основних частин: корпуса та якоря. Корпус являє собою циліндр, всередині якого закріплені полюсні башмаки з котушками збудження, що являють собою електромагніти. Кожний полюс виготовляють з окремих ізольованих пластин. Корпус з обох боків має кришки з підшипниками, в яких обертається вал якоря. Корпус генератора виготовляють з вуглецевої сталі, яка характеризується залишковим магнетизмом.Якір є обертовою частиною генератора. Він виготовляється з тонких ізольованих між собою маловуглецевих стальних пластин, які потім напресовуються на вал. В пази якоря вкладають спеціальну обмотку — ізольовані мідні провідники, кінці яких виводять і припаюють до колектора. Колектор являє собою кінцеву частину якоря, яка служить для знімання струму, що виникає в обмотці якоря, і перетворення його в постійний струм. Він складається з набору мідних пластин, ізольованих між собою і від маси якоря. З колектора струм відводиться в зовнішнє коло за допомогою графітних щіток, закріплених на задній кришці генератора. При обертанні колектора обидві щітки ковзають по ньому. Позитивна щітка з'єднана з ізольованою клемою « + », а негативна - з масою.При пуску генератора якір починає обертатися, і його обмотка перетинає слабке поле залишкового магнетизму. В обмотці виникає е. р. с. Під її дією в обмотку збудження надійде струм, який підсилить магнітний потік полюсних башмаків. Це в свою чергу спричинить підсилення е. р. с., що наводиться в обмотці якоря, а значить, і збільшення струму в обмотці збудження. Такий процес буде повторюватись доти, поки генератор не почне працювати в нормальному режимі.Напруга струму, яку виробляє генератор, збільшується із збільшенням числа обертів якоря. Тому, щоб не вивести з ладу прилади та інші споживачі струму, розраховані на певну напругу, застосовують регулятори напруги.

10, На сучасних автомобілях установлюються трифазні генера­тори змінного струму з випрямлячами на кремнієвих діодах.

Будова

Статор

Статор (3) виготовляють у вигляді кільця з окремих сталевих пластин, ізольованих одна від одної лаком. На його внут­рішній поверхні є обмотка, яку розподілено на три фази, розташо­вані під кутом 120° одна відносно одної. Кожна фаза утворюється з шести котушок. Котушки однієї фази з'єднані між собою послідов­но, а групи котушок — зіркою, тобто одні кінці трьох груп з'єднані між собою, а інші — виводяться в коло.

Ротор

Ротор складається з вала, втулки, на якій встановлена обмотка збудження, і шести пар полюсів, що створюють магнітне поле. На валу ротора встановлено два контактних кільця (11) , через які в обмотку збудження подається електричний струм. По контактних кільцях ковзають мідно-графітові щітки. Ротор обертається в шарикових підшипниках (9), установлених у кришках (8) статора.Задля запобігання перегріву у генератор встановлюють вентилятор (10) . Генератор кріпиться додвигуна за допомогою нижнього крон­штейна та верхньої натяжної планки з лівого або з пра­вого боку.

Випрямляч

Для випрямлення змінної напруги в корпусі генератора вмонтовано 6 кремнієвих діодів, по 2 на кожну фазу. У деяких моделях генераторів ще встановлюють паралельно до діодів конденсатор.

Принцип діїПісля вмикання запалювання струм від акумуляторної батареї надходить в обмотку збудження, встановлену на роторі генератора. Під час обертання ротора його магнітний потік перетинає витки обмоток статора, й у них індукується змінний струм, який потім випрямляється й подається в зовнішнє коло. Коли напруга, яку виробляє генератор, перевищуватиме напругу акумуля­торної батареї, струм від генератора піде на заряджання батареї та живлення інших споживачів системи електрообладнання. В обмотку збудження генератора в цей час струм також надходить від генерато­ра, а не від акумуляторної батареї.

Напруга генератора зі збільшенням частоти обертання колінчас­того вала двигуна і зв'язаного з ним ротора генератора зростає й мо­же досягти значення, за якого порушується нормальна робота всіх приладів електрообладнання. Для підтримання напруги генератора в певних межах на автомобілях у кришку генератора (здебільшого з боку контактних кілець) вбудовано інтегральний нерозбірний регулятор напруги (7). Всі елементи регулятора змонтовано на металевій основі, залитогерметиком і закрито кришкою. Для з'єд­нання з генератором регулятор має два виводи у вигля­ді жорстких пластин. Мінусовий затискач виведено через корпус ре­гулятора на масу генератора. Конструкція щіткотримача й кришки така, що обидві щітки генератора ізольовано від маси.

У разі збільшення частоти обертання ротора, коли напруга гене­ратора перевищить 13,5… 14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється надходження струму в обмотку збудження ротора. Внаслідок цього напруга генератора спадає, регулятор знову пропус­кає струм в обмотку збудження, й процес повторюється. Завдяки ве­ликій частоті перебігу цього процесу напруга генератора залишаєть­ся практично сталою в межах 13,5… 14,5 В. Коли частота обертання колінчастого вала двигуна велика й на­пруга генератора нижча від 14…15 В, струм в обмотку збудження надходить, минаючи додатковий резистор (опір). Коли напруга гене­ратора підвищиться до 14… 15 В, резистор умикається в коло обмотки збудження, внаслідок чого її опір збільшується, зменшуються сила струму в ній і створюване ним магнітне коло. Як наслідок, знижуєть­ся напруга генератора, додатковий резистор вимикається, після чого процес повторюється.

Завдяки періодичному вмиканню додаткового резистора в коло обмотки збудження її вимиканню його напруга генератора під­тримується сталою в заданих межах незалежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна. Вона визначається співвідношенням часу замкненого й розімкненого станів контактів регулятора напруги (вібраційний регулятор) або відкритого й закритого станів транзис­тору (транзисторний регулятор).

Генера́тор пості́йного стру́му — електрична машина постійного струму (генератор), що перетворює механічну енергію на електричну. Дія генератора постійного струму ґрунтується на явищі електромагнітної індукції: збудженні змінної електрорушійної сили в обмотці ротора (якоря), при його обертанні в основному магнітному полі, створюваному обмоткою збудження на полюсах. Обмотка ротора з'єднана з колектором (механічним перетворювачем змінної ерс на постійну напругу), по пластинах якого ковзають контактні щітки, підключаючи обмотку до зовнішнього електричного кола. Розрізняють генератори постійного струму з незалежним збудженням (від стороннього джерела струму) і з залежним збудженням (самозбудженням), зумовленим залишковим магнетизмом у станині й полюсах. Потужність генераторів постійного струму — від кількох ват до десятків тисяч кіловат, напруга — від одиниць до сотень і тисяч вольт. ККД їх при повному навантаженні — від 0,7 (малопотужні генератори) до 0,96 — генератори великої потужності. Генератори постійного струму застосовують для живлення постійного струму електродвигунів, у зварювальних пристроях, електричних установках літаків, тепловозів, автомобілів, у пристроях автоматики (мікрогенератори постійного струму), для електролізу тощо.

За надійністю і простотою обслуговування в автомобілях частіше використовується генератори змінного струму з випрямлячем на діодах. Вони довговічніші і менш потребують обслуговування

11, Напруга генератора зі збільшенням частоти обертання колінчас­того вала двигуна і зв'язаного з ним ротора генератора зростає й мо­же досягти значення, за якого порушується нормальна робота всіх приладів електрообладнання. Для підтримання напруги генератора в певних межах на автомобілях ВАЗ-2105 і «Москвич-2140» у кришку генератора з боку контактних кілець вбудовано інтегральний нероз- бірний регулятор напруги. Всі елементи регулятора змонтовано на металевій основі, залито герметиком і закрито кришкою. Для з'єд­нання з генератором регулятор має два виводи — «В» та «III» у вигля­ді жорстких пластин. Мінусовий затискач виведено через корпус ре­гулятора на масу генератора. Конструкція щіткотримача й кришки така, що обидві щітки генератора ізольовано від маси.

У разі збільшення частоти обертання ротора, коли напруга гене­ратора перевищить 13,5... 14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється надходження струму в обмотку збудження ротора. Внаслідок цього напруга генератора спадає, регулятор знову пропус­кає струм в обмотку збудження, й процес повторюється. Завдяки ве­ликій частоті перебігу цього процесу напруга генератора залишаєть­ся практично сталою в межах 13,5... 14,5 В.

На автомобілях ЗАЗ-968 і ГАЗ-24 регулятори напруги встановлю­ються окремо від генераторів (на автомобілі ЗАЗ-968 регулятор віб­раційного типу, а на ГАЗ-24 — транзисторний). Принцип дії обох ре­гуляторів однаковий.

Коли частота обертання колінчастого вала двигуна велика й на­пруга генератора нижча від 14... 15 В, струм в обмотку збудження надходить, минаючи додатковий резистор (опір). Коли напруга гене­ратора підвищиться до 14... 15 В, резистор умикається в коло обмотки збудження, внаслідок чого її опір збільшується, зменшуються сила струму в ній і створюване ним магнітне коло. Як наслідок, знижуєть­ся напруга генератора, додатковий резистор вимикається, після чого процес повторюється.

Отже, завдяки періодичному вмиканню додаткового резистора в коло обмотки збудження й вимиканню його напруга генератора під­тримується сталою в заданих межах незалежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна. Вона визначається співвідношенням часу замкненого й розімкненого станів контактів регулятора напруги (вібраційний регулятор) або відкритого й закритого станів транзис­тора (транзисторний регулятор).

12, Працює реле такий спосіб. При роботі генератора в паралельну обмотку реле йде струм по ланцюгу : позитивна щітка генератора , клема Я генератора , клема Я реле- регулятора , обмотка ВІД , послідовна обмотка РОТ , ярмо , сердечник , паралельна обмотка , маса , негативна щітка генератора. Ток , протікаючи по обмотках РОТ , намагнічує сердечник , магнітний потік якого прагне притягнути якірець 5 . До тих пір , поки напруга генератора менше напруги батареї , магнітний потік сердечника не в змозі подолати пружність пружини і контакти РОТ залишаються розімкнутими .

У міру збільшення напруги генератора струм у паралельній обмотці реле збільшується і намагнічування сердечника посилюється. Коли напруга генератора перевищує напругу батареї , магнітний потік сердечника притягує якірець і контакти 6 замикаються . При цьому генератор включається в ланцюг , живить струмом споживача і заряджає батарею. Зарядний струм йде по ланцюгу : позитивна щітка , клема Я генератора , клема Я реле- регулятора , обмотка ВІД , послідовна обмотка РОТ , ярмо , якірець , контакти РОТ , клема Б , амперметр , акумуляторна батарея , маса , негативна щітка генератора.

Рис . 51 . Схема реле- регулятора РР24 -Г : I - реле зворотного струму ( РОТ ) ; II - обмежувач струму ( ОТ) ; III - регулятор напруги (РН) ; 1 - ярмо ; 2 - кронштейн підвіски якірця ; 3 - пружина ; 4 - сердечник ; 5 - якірець ; 6 - контакти ; 7 - паралельна обмотка РОТ ; 8 - послідовна обмотка РОТ ; 9 - прискорювальна обмотка ВІД ; 10 - послідовна обмотка ВІД ; 11 - магнітний шунт РН ; 12 - паралельна обмотка РН ; 13 - амперметр ; 14 - акумуляторна батарея ; 15 - генератор

Струм навантаження , що протікає по послідовній обмотці 8 реле , ще більше підсилює намагнічування сердечника і тим самим забезпечує щільне замикання контактів. Якщо напруга генератора стане менше напруги батареї , контакти реле деякий час залишаться замкнутими . У цьому випадку струм з батареї надійде в генератор , проходячи через послідовну обмотку у зворотному напрямку. Зворотний струм йде по ланцюгу : позитивний полюс акумуляторної батареї , амперметр , клема Б , контакти б РОТ , якірець 5 , ярмо , послідовна обмотка , обмотка ВІД , клема Я реле- регулятора , клема Я генератора , обмотка якоря , маса , негативний полюс акумуляторної батареї . В результаті протікання струму по послідовної обмотці реле в зворотному напрямку магнітний потік сердечника різко зменшується і контакти реле під дією пружини розмикаються , відключаючи генератор від ланцюга ,

Регулятор напруги (РН ) підтримує напруга генератора постійним при зміні числа обертів двигуна.

Дія регулятора засноване на зміні струму в обмотці збудження генератора в результаті автоматичного включення і виключення опору.

13, У контактно- транзисторних регуляторах напруги функцію регулюючого елемента , включеного в ланцюг обмотки збудження генератора , виконує транзистор , а керуючого та вимірювального - вібраційне реле. Безконтактні регулятори в дискретно і інтегральному виконанні як регулюючого і керуючого елементів використовують транзистори і тиристора , а вимірювального - стабілізатори . Заміна вібраційних регуляторів напруги транзисторними дозволила задовольнити вимоги, пропоновані до електроустаткування .

Стало можливим збільшити збудження генераторів до 3 А і більше; досягти високої точності і стабільності регульованого напруги; підвищити термін служби регулятора напруги; спростити технічне обслуговування системи електроживлення автомобіля. В даний час застосовують транзисторні реле - регулятори напруги РР- 362 і РР- 350 в схемах з генераторами типу Г 250 . Транзисторний регулятор напруги РР- 356 призначений для роботи з генератором Г272 . Інтегральні регулятори напруги Я 112А призначені для роботи з 14 - вольтовим генератором.

Інтегральний регулятор напруги Я 120 призначений до генератора Г272 великовантажних автомобілів. На рис. 1 показаний схема контактно- транзисторного регулятора. Регулятор складається з транзистора Т (регулюючий елемент) , вібраційного реле- регулятора напруги РН ( керуючий елемент ) і реле захисту РЗ . Реле- регулятор має одну шунтовую обмотку РНО , включену на випрямлена напруга генератора через замикаючий діод Д2 , що прискорює резистор Rу і резистор термокомпенсации Rт . Реле має нормально розімкнуті контакти , включені в ланцюг управління транзистора. Коли швидкість обертання ротора генератора не велика і напруга генератора ще не досягло заданої величини , контакти РН розімкнуті , транзистор Т відімкненим . База транзистора з'єднується з полюсом джерела живлення і транзистор закривається . У цьому випадку струм порушення проходить через додатковий Rд і прискорює Rу резистори , шунтуючі транзистор , що викликає зниження струму збудження і , отже, напруга генератора.

Схема контактно- транзисторного регулятора напруги

Рис.1 . Схема контактно- транзисторного регулятора напруги

Контакти реле- регулятора знову розмикаються і транзистор відмикається . Далі процес повторюється з певною частотою. Rу - дозволяє збільшити частоту спрацьовування і відпускання реле- регулятора напруги РН -за зміни падіння напруги на резистори при відімкненим і замкненому стані транзистора , що приводить до більш різкої зміни напруги на обмотці РНО . Діод Д2 , включений в ланцюг емітера транзистора Т , служить для активного замикання вихідного транзистора , яка необхідна для забезпечення надійної роботи транзистора при підвищеній температурі.

Замикання здійснюється за рахунок того , що падіння напруги на Д2 від струму, що протікає через Rу і Rд , коли транзистор замкнений , докладено до переходу емітер - база транзистора в замикаючому напрямку . Термокомпенсаціонних резистор Рт необхідний для підтримки напруги на заданому рівні в умовах широкого зміни температури. Діод Дг служить для гасіння ЕРС самоіндукції обмотки збудження і захисту транзистора від перенапруги в момент його замикання. Реле захисту РЗ призначено для захисту транзистора від великих струмів , що виникають у разі короткого замикання затиску Ш на корпус генератора або регулятора. Реле має основну обмотку РБО , включену послідовно з ОВГ , допоміжну Рзв , включену паралельно ОВГ і утримує РЗУ , РБО і Рзв включені зустрічно .

14, Принцип роботи електронного регулятора зручно продемонструвати на досить простою схемою регулятора типу ЇЇ 14V3 фірми Bosch , представленої на рис. 9 :

Схема реле- регулятора генератора

рис.9

Схема регулятора напруги EE14V3 фірми BOSCH :

1 - генератор , 2 - регулятор напруги , SA - замок запалювання , HL - контрольна лампа на панелі приладів.

Щоб зрозуміти роботу схеми , слід згадати , що , як було показано вище , стабілітрон не пропускає через себе струм при напружених , нижче величини напруги стабілізації . При досягненні напругою цієї величини , стабілітрон " пробивається " і по ньому починає протікати струм. Таким чином , стабілітрон в регуляторі є еталоном напруги з яким порівнюється напруга генератора. Крім того відомо , що транзистори пропускають струм між колектором і емітером , тобто відкриті , якщо в ланцюзі " база - емітер " струм протікає , і не пропускають цього струму , тобто закриті , якщо базовий струм переривається. Напруга до стабілітрону VD2 підводить від виводу генератора "D +" через дільник напруги на резисторах R1 ( R3 і діод VD1 , який здійснює температурну компенсацію. Поки напруга генератора невелике і напруга на стабілітроні нижче його напруги стабілізації , стабілітрон закритий, через нього , а , отже , і в базовій ланцюга транзистора VT1 струм не протікає , транзистор VT1 також закритий. в цьому випадку струм через резистор R6 від виводу "D +" надходить в базову ланцюг транзистора VT2 , який відкривається , через його перехід емітер - колектор починає протікати струм в базі транзистора VT3 , який також відкривається . При цьому обмотка збудження генератора виявляється підключена до ланцюга живлення через перехід емітер - колектор VT3.

З'єднання транзисторів VT2 і VT3 , при якому їх колекторні висновки об'єднані , а живлення базової ланцюга одного транзистора проводиться від емітера іншого , називається схемою Дарлінгтона . При такому з'єднанні обидва транзистора можуть розглядатися як один складений транзистор з великим коефіцієнтом посилення . Зазвичай такий транзистор і виконується на одному кристалі кремнію. Якщо напруга генератора зросла , наприклад , через збільшення частоти обертання його ротора , то зростає і напруга на стабілітроні VD2 , при досягненні цією напругою величини напруги стабілізації , стабілітрон VD2 " пробивається " , струм через нього починає надходити в базову ланцюг транзистора VT1 , який відкривається і своїм переходом емітер - колектор закорачивает висновок бази складеного транзистора VT2 , VT3 на " масу". Складовою транзистор закривається , розриваючи ланцюг живлення обмотки збудження. Струм збудження спадає, зменшується напруга генератора , закриваються стабілітрон VT2 , транзистор VT1 , відкривається складений транзистор VT2 , VT3 , обмотка збудження знову включається в ланцюг харчування , напруга генератора зростає і процес повторюється. Таким чином регулювання напруги генератора регулятором здійснюється дискретно через зміну відносного часу включення обмотки збудження в ланцюг живлення . При цьому струм в обмотці збудження змінюється так , як показано на рис.10 . Якщо частота обертання генератора зросла або навантаження його зменшилася , час включення обмотки зменшується , якщо частота обертання зменшилася або навантаження зросло - збільшується. У схемі регулятора (див. рис.9) є елементи , характерні для схем всіх застосовуються на автомобілях регуляторів напруги. Діод VD3 при закритті складеного транзистора VT2 , VT3 запобігає небезпечні сплески напруги, що виникають через обрив ланцюга обмотки збудження зі значною індуктивністю . У цьому випадку струм обмотки збудження може замикатися через цей діод і небезпечних сплесків напруги не відбувається. Тому діод VD3 зветься що гасить . Опір R7 є опором жорсткої зворотного зв'язку.

Зміна сили струму в обмотці збудження JB по часу t при роботі регулятора напруги: tВКЛ , tвикл - відповідно час включення і виключення обмотки збудження регулятора напруги; n1 n2 - частоти обертання ротора генератора , причому n2 більше n1 ; JB1 і JB2 - середні значення сили струму в обмотці збудження

При відкритті складеного транзистора VT2 , VT3 воно виявляється підключеним паралельно опору R3 дільника напруги , при цьому напруга на стабілітроні VT2 різко зменшується , це прискорює перемикання схеми регулятора і підвищує частоту цього перемикання , що благотворно позначається на якості напруги генераторної установки. Конденсатор С1 є своєрідним фільтром, що захищає регулятор від впливу імпульсів напруги на його вході. Взагалі конденсатори в схемі регулятора або запобігають перехід цієї схеми в коливальний режим і можливість впливу сторонніх високочастотних перешкод на роботу регулятора , або , прискорюють перемикання транзисторів. В останньому випадку конденсатор , заряджаючись в один момент часу , розряджається на базову ланцюг транзистора в інший момент , прискорюючи кидком розрядного струму перемикання транзистора і, отже , знижуючи його нагрівання і втрати енергії в ньому.

З рис.9 добре видно роль лампи HL контролю працездатного стану генераторної установки (лампа контролю заряду на панелі приладів автомобіля). При непрацюючому двигуні автомобіля замикання контактів вимикача запалювання SA дозволяє току від акумуляторної батареї GA через цю лампу надходити в обмотку збудження генератора. Цим забезпечується первісне порушення генератора. Лампа при цьому горить , сигналізуючи , що в ланцюзі обмотки збудження немає обриву. Після запуску двигуна , на виводах генератора "D +" і "В +" з'являється практично однакова напруга і лампа гасне. Якщо генератор при працюючому двигуні автомобіля не розвиває напруги , то лампа HL продовжує горіти і в цьому режимі, що є сигналом про відмову генератора або обриві приводного ременя. Введення резистора R в генераторну установку сприяє розширенню діагностичних здібностей лампи HL . При наявності цього резистора у випадку обриву ланцюга обмотки збудження при працюючому двигуні автомобіля лампа HL загоряється . В даний час все більше фірм переходить на випуск генераторних установок без додаткового випрямляча обмотки збудження. У цьому випадку в регулятор заводиться висновок фази генератора. При непрацюючому двигуні автомобіля , напруга на виводі фази генератора відсутній і регулятор напруги в цьому випадку переходить в режим , що перешкоджає розряду акумуляторної батареї на обмотку збудження. Наприклад , при включенні вимикача запалювання схема регулятора переводить його вихідний транзистор в коливальний режим , при якому струм в обмотці збудження невеликий і становить частки ампера . Після запуску двигуна сигнал з виведення фази генератора переводить схему регулятора в нормальний режим роботи. Схема регулятора здійснює в цьому випадку і керування лампою контролю працездатного стану генераторної установки.

15,.

Щоб дістати надійний іскровий розряд, треба застосувати струм високої напруги до 10-12 кВ. При цьому зазор між електродами свічки запалювання має бути 0,5...0,7 мм, а тиск стиснутої робочої суміші в циліндрі —-1,0...1,2МПа (10...12 кгс/см2). У карбюраторних двигунах вітчизняних автомобілів застосовують систему батарейного запалювання  Система запалювання складається з котушки запалювання, розподільника, конденсатора, свічки запалювання, вимикача (замка) запалювання і проводів. Ці прилади і деталі утворюють два електричні кола — низької і високої напруги.