19. Перехресна еластичність попиту

Ступінь зміни величини попиту на один товар, викликану зміною ціни на інший товар, називають перехресною еластичністю попиту. Перехресна еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом перехресної еластичності попиту (кЕПп), який визначається відношенням процентної зміни величини попиту па один товар до процентної зміни ціни на інший товар:

де %дЛх - процентна зміна величини попиту товару Х %Щу - процентна зміна ціни товару У. Для визначення коефіцієнта перехресної еластичності попиту використовують формулу центральної точки, як і для коефіцієнта цінової еластичності попиту, лише з тією різницею, що чисельник формули коефіцієнта першої показує на процентну зміну величини попиту одного товару (X), а знаменник - на процентну зміну ціни іншого товару (У):

Значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту залежить від того, як співвідносяться в комбінації один з одним різні товари. Можливі співвідношення двох товарів зображені на графіку 2-13.

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту дорівнює О, то товари X і У є незалежними один від одного: як би не змінювалась ціна на масло (товар У), величина попиту на фотоплівку (товар X) навряд чи зміниться. Ця ситуація зображена на графіку 2-13 прямою І, яка відображає динаміку попиту на фотоплівку, викликану зміною ціни на масло. Якщо товари X і У є взаємозамінними, то попит на товар X знаходиться в прямій залежності від зміни ціни товару У. Наприклад, при збільшенні ціни на мотоцикли (товар У) слід очікувати збільшення попиту на велосипеди (товар X). Коефіцієнт перехресної еластичності попиту для взаємозамінних товарів є більшим 0. Динаміка попиту на взаємозамінний товар (велосипед) зображена на графіку 2-13 кривою II з додатнім нахилом.Чим більший додатній коефіцієнт перехресної еластичності попиту, тим більш взаємозамінними є два товари.

Що торкається взаємопов'язаних товарів, то динаміка попиту одного (наприклад, фотоплівки) знаходиться в оберненій залежності від зміни ціни іншого товару (наприклад, фотоапаратів). Тому коефіцієнт перехресної еластичності попиту на взаємопов 'язаний товар є меншим 0, тобто має від' ємне значення. В цьому випадку динаміка попиту на взаємопов'язаний товар зображена на графіку 2-13 кривою Ш, яка має від' ємний нахил.

20. Еластичність попиту за доходом

Іншим фактором (окрім ціни товару і цін на інші товари), який впливає на попит на товар, є дохід споживача. Залежність між зміною попиту на товар і зміною доходу (при незмінних всіх інших умов) описується еластичністю попиту за доходом. Еластичність попиту за доходом визначається як відношення процентної зміни величини попиту на товар до процентної зміни доходу. Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (кЕПд) визначається за формулою:

де %АПх - процента зміна величини попиту на товар X; %ЛД-процента зміна доходу споживача.

Для обчислення цього коефіцієнта використовують формулу центральної точки, отже:

де Д2Д1 - кінцевий і початковий дохід споживача.

На перший погляд, визначити співвідношення доходу і попиту і, відповідно, їх змін дуже просто: чим вищий дохід, тим більший попит і навпаки. Але в дійсності єдиної універсальної закономірності, яка описує поведінку власників доходу на будь-яких товарних ринках не існує. І форми кривих попиту, які відображають динаміку величини попиту в залежності від величини доходу, і значення коефіцієнтів еластичності попиту за доходом залежать від того, які саме товари купуються.

Найбільш поширеним, як відомо, є поділ товарів на "нормальні" товари і товари "нижчої категорії". Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності попиту за доходом є більший 0, оскільки із збільшенням доходу попит на такі товари зростає. Крім того, значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом для нормальних товарів є різним: для товарів розкоші він є більшим І, а для товарів першої необхідності - меншим 1 (але більшим 0).Для товарів нижчої категорії цей коефіцієнт є меншим 0, так як на такі товари попит із збільшенням доходу зменшується.

Німецький статистик XIX ст. Е. Енгель вперше дослідив зв'язок між доходами покупця і структурою споживчих витрат. Він побачив певну закономірність: чим вища якість життя населення, тим меншу частину доходу споживач витрачає на придбання продовольчих товарів нижчої категорії. В цьому полягає сутність першого закону Енгеля.