3.Суть аудиту, його мета і завдання.

Широке тлумачення ролі і місця аудиту в світі полягає у тому, що аудит - це системний процес отримання й оцінки об'єктивних даних про економічні дії та події, що встановлює рівень їх відповідальності визначеному критерію і подає результати зацікавленим користувачам.

Популярною думкою серед зарубіжних економістів є те, що аудит - це процес зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для користу­вачів фінансових звітів. аудит - це процес, за допомогою якого компетентний працівник збирає і нагромаджує дані про господарські явища і факти з метою їх об'єктивної кіль­кісної й якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти дослі­дження.

Аудит виконує такі завдання:

- завдання коригування передбачає надання аудитором керівництву підпри­ємства (замовнику) тих чи інших вказівок і рекомендацій щодо можливого ви­правлення виявлених суттєвих помилок у системі бухгалтерського обліку і зві­тності.

- завдання оперативного контролю вирішуються аудитором у тих випадках, коли він співпрацює з суб'єктом перевірки протягом тривалого часу/ на основі довгострокового договору. При цьому аудитор має можливість здійснювати перманентну (безперервну) аудиторську перевірку підприємства-замовника протягом всього контрольованого звітного періоду.

- стратегічні завдання здебільшого виникають у процесі надання аудитор­ських послуг. До стратегічних завдань аудитора можна віднести, проведення стратегічного аналізу, складання фінансових прогнозів, визначення стратегії та перспектив розвитку підприємства.

- оцінка ефективності системи внутрішнього контролю;

- реальність визначення фінансових результатів тощо.

Таким чином, конкретні завдання аудиту найбільшою мірою визначаються характером наданих послуг і конкретизуються у договорі на виконання тих, чи інших робіт аудиторськими службами.

4, 6, 62.Зміст і характеристика міжнародних стандартів аудиту.

Одним з робочих органів МФБ є Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ), яка розробляє Міжнародні стандарти аудиту (МСА), Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), а також відповідні положення з міжнародної практики (рис.). Ці стандарти та положення є орієнтиром для створення національних стандартів аудиту та надання впевненості в усіх країнах світу.

Рис. Структура стандартів, виданих Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості

РМСАНВ розробляє також стандарти контролю якості для фірм та груп із завдань, що стосуються аудиту, надання впевненості та супутніх послуг.

Якість застосування професійних стандартів в аудиторській професії значною мірою визначається дотриманням професіоналами кодексу етики, особливо вимог до незалежності аудитора. Ця проблема неодноразово перебувала у епіцентрі конфліктів між аудиторами та суспільством, оскільки будь-які сумніви щодо незалежності аудиторів, тобто їх здатності робити об’єктивні та неупереджені висновки, негайно відображалися як на аудиторській професії в цілому, так і на її окремих представниках.

Стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до якості та надійності аудиту і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні. Аудиторські стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникати між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують:

• високу якість аудиторських перевірок;

• впровадження в аудиторську практику нових наукових досліджень;

• допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки;

• створюють високий громадський імідж професії;

• допомагають аудитору вести переговори з клієнтом;

• забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу.