- •1.Місце аудиту в системі економічного контролю.
- •2, 16, 22, 43, 87.Аудиторський ризик.
- •3.Суть аудиту, його мета і завдання.
- •4, 6, 62.Зміст і характеристика міжнародних стандартів аудиту.
- •5.Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього.
- •7.Становлення і розвиток аудиту в Україні.
- •8.Характеристика кодексу етики аудиторів.
- •9, 14.Види аудиту та його класифікація.
- •11.Відмінності аудиту від інших форм контролю
- •10.Стандарти внутрішнього аудиту.
- •12. Критерії оцінки фінансової звітності
- •13.Види аудиторських послуг.
- •15.Концепції та постулати аудиту.
- •17, 59, 60.Класифікація робочих документів аудитора .
- •18, 49, 80.Аудиторські докази та їх характеристика.
- •24, 26,70.Особливості аудиту в середовищі електронної обробки даних
- •25, 64.Предмет і об’єкти аудиту.
- •27, 61. Метод аудиту.
- •28, 63.Звітність аудиторів (аудиторських фірм)
- •20, 29. Вибіркові прийоми аудиту
- •30, 73.Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю та її використання в процесі аудиту.
- •31. Види аудиторських тестів та їх роль в процесі аудиторської перевірки
- •32.Організація і методика внутрішнього аудиту
- •33. Планування аудиторської діяльності.
- •34, 89.Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •35, 72. Організація аудиторської діяльності та статус аудитора
- •36, 75, 76.Склад підсумкової документації аудиторських перевірок.
- •37. Організація і функціонування аудиторських фірм.
- •39, 71.Загальна характеристика процесу аудиту.
- •40. Аналітичні процедури.
- •41, 45.Інформаційне забезпечення аудиту.
- •Класифікація інформації, що використовується в аудиті
- •42, 84.Права та обов’язки аудиторів
- •44, 86.Аудиторська палата України, її повноваження та порядок створення
- •46.Сертифікація аудиту.
- •47, 82.Аудиторські процедури та їх класифікація.
- •48.Управління аудиторською діяльністю в Україні.
- •50, 65.Суть і завдання внутрішнього аудиту та його місце в системі внутрішнього контролю
- •51.Процедури отримання аудиторських доказів
- •52.Аудиторські висновки спеціального призначення.
- •53.Оцінка якості роботи аудитора
- •54.Зміст і структура аудиторського висновку.
- •55.Робочі документи аудитора та вимоги до них.
- •56, 81, 88.Аудиторський висновок та його види
- •57, 79.Функції робочих документів аудитора
- •58, 78. Законодавча база аудиторської діяльності в Україні
- •66. Викривлення у фінансовій звітності.
- •74.Суттєвість в аудиті.
- •85.Планування аудиту
56, 81, 88.Аудиторський висновок та його види
У законодавстві України зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським висновком (ст. 7 Закону України «Про аудиторську діяльність»).
Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Сучасна система класифікації видів аудиторських висновків, побудована на базі положень МСА, дозволяє виділити такі висновки:
А) в залежності від підсумків перевірки:
позитивний;
умовно-позитивний;
негативний;
відмова від висновку
Б) в залежності від виду аудиторської перевірки (комплексний чи тематичний аудит):
звичайний;
спеціального призначення.
Крім цього, слід розрізняти модифікації вказаних висновків. Вони пов’язані з виникненням незгоди або непевності аудитора щодо правильності рішень клієнта в деяких обставинах.
Вважається, що непевність має місце тоді, коли аудитор не може однозначно сформулювати висновок, а незгода - коли аудитор висловлює професійну думку, але вона відрізняється від позиції клієнта. Розрізняють фундаментальну і нефундаментальну незгоду (те саме стосується непевності).
Відповідно до МСА 700 “Формування аудиторського висновку про повний пакет фінансових звітів загального призначення” будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.
Непевність або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, є настільки значним, що може суттєво вплинути на відображення даних. Необхідно також враховувати сукупний ефект непевності та незгоди на фінансову звітність.
Аналогічна градація може бути застосована й до нефундаментальної непевності або незгоди. В окремих випадках, якщо заперечення в аудиторському висновку пов’язані з нефундаментальною незгодою, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку (або у додатках до нього) і подає позитивний висновок щодо фінансової звітності підприємства. Але можуть виникнути ситуації, коли наявність декількох випадків нефундаментальної незгоди і непевності призводить до надання клієнту умовно-позитивного висновку.
Розглядаючи процес вибору аудиторського висновку (рис.), необхідно відзначити, що у заголовку будь-якого висновку його різновид не вказується. Класифікувати аудиторські висновки за видами і модифікаціями можна лише за змістом останнього розділу, в якому наводиться загальна думка аудитора про фінансову звітність, стан бухгалтерського обліку і застереження та обмеження.
Рис. Процедура вибору виду аудиторського висновку
