83. Перелік видів діяльності та об'єктів для обов'язкової екологічної експертизи

1. Атомна енергетика і промисловість (у тому числі збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, захоронення, знешкодження і утилізація усіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобуток нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи усі види продуктопроводів).

5. Видобуток і переробка природничого газу, побудова газосховищ.

6. Хімічна промисловість (включаючи засоби захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрів), текстильна промисловість (з фарбуванням тканин і обробкою їх другими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, горно видобувна промисловість, видобуток і переробка торфу, сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухівок і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревинної тирси з використанням синтетичних смол, консервування деревини).

14. Машинобудівництво і металообробка.

15. Побудова гідроенергетичних і гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи водосховища і шламонакопичувачи.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси більш, ніж 5000 голів, птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, цукрові заводи, спиртові заводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкір, виготовлення клею і технічного желатину).

20. Побудова каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Побудова водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем. Окремих промислових підприємств.

22. Другі окремі об’єкти, побудова і експлуатація яких може негативно вплинути на стан довкілля.

Попередня оцінка впливів на довкілля може проводитися неформально і у виді спеціального регламентованого процесу. У деяких системах результатом цього етапу може бути вибір однієї з декількох процедур екологічної експертизи, що допускаються національним законодавством. Ці процедури можуть розрізнятися по детальності і глибині проробки передбачуваних впливів, характеру передбачених заходів.

На цій же стадії може відбуватися більш точне визначення об'єкту екологічної експертизи. Це необхідно для того, щоб уникнути ситуації, коли оцінці піддається тільки частина реального задуму. Наприклад, якщо передбачається прокладка шосе, то екологічна експертиза потрібна не тільки для тої (невеликого) ділянки, на яку у даний момент виділяється фінансування, а на всю магістраль у цілому, з обліком під'їзних шляхів, бензоколонок і з обліком тих змін, що відбудуться на прилягаючих територіях.

Рішення про проведення екологічної експертизи в деяких системах приймається безпосередньо ініціатором діяльності на основі чинного законодавства. У багатьох національних системах відбір об'єктів експертизи проводиться органами охорони навколишнього середовища, при участі зацікавлених сторін і громадськості.

Наступною стадією є визначення задач експертизи. На цій стадії виявляються потенційно важливі впливи, що повинні детально вивчатися. На цій же стадії визначаються принципові альтернативи діяльності, що намічається, ці альтернативи аналізуються і порівнюються в процесі подальшої експертизи. На цій же стадії готується програма проведення експертизи (технічне завдання), яка включає одержання необхідних погоджень, консультацій із громадськістю та інші заходи.

Визначення задач і планування екологічної експертизи, здійснюється безпосередньо ініціатором і розробником, а також органами державної влади і зацікавленими сторонами.

Наступною, основною, стадією експертизи, є прогноз, аналіз і оцінка значущості очікуваних впливів на ОС. При цьому, вивчається не тільки фізична величина чинників, (об'єм викидів або концентрація шкідливих речовин), але й очікувані зміни в різних компонентах навколишнього середовища: воді, повітрі, грунті, ландшафті, фауні і флорі.

Вивчається стан здоров'я людини, історико-культурні цінності і соціально-економічні умови. Наслідки здійснення діяльності що намічається оцінюються в термінах їх розмірів, і в термінах їх значущості. Потенційні впливи на навколишнє середовище вивчаються для всіх альтернативних шляхів, що розглядаються у ході екологічної експертизи. Це роблять для того, щоб порівняти та вибрати найбільш припустиму альтернативу.

Ця стадія експертизи в більшості національних систем виконується ініціатором діяльності або, за його дорученням, спеціалізованими організаціями.

Наступна стадія полягає у розробці заходів щодо пом'якшення впливів. У процесі проведення експертизи проектів інформація про впливи на довкілля повинна приводити до вибору між запропонованими альтернативами або пошуку нових проектних рішень, спрямованих на пом'якшення впливу.

Під пом'якшенням розуміють запобігання або зменшення впливів (наприклад, шляхом установки очисних споруд або використання технології, що приводить до зменшення викидів), ліквідацію або зменшення збитку, нанесеного навколишньому середовищу, і, нарешті, різні форми компенсації. Прикладом компенсацій можуть бути, наприклад, заходи щодо благоустрою прилягаючих територій, зниження для місцевого населення тарифів на послуги компанії - ініціатора діяльності, а в деяких випадках - безпосередня виплата компенсацій місцевому населенню. Вибір мір повинен бути обґрунтований, їх екологічна ефективність описана в документації по екологічній експертизі, - це звичайно є відповідальністю ініціатора і розробника.

Потім у процесі експертизи наступає етап складання підсумкового документа екологічної оцінки (заява про вплив на навколишнє середовище ЗВОС). У більшості національних систем екологічної експертизи є обов'язком ініціатора діяльності і, як правило, здійснюється за його дорученням розробником проектної документації або спеціалізованими організаціями.