85. Методи і системи відбору проектів, для яких необхідна екологічна експертиза

86. Визначення задач екологічної експертизи

Однією за стадій є визначення задач експертизи. На цій стадії виявляються потенційно важливі впливи, що повинні детально вивчатися. На цій же стадії визначаються принципові альтернативи діяльності, що намічається, ці альтернативи аналізуються і порівнюються в процесі подальшої експертизи. На цій же стадії готується програма проведення експертизи (технічне завдання), яка включає одержання необхідних погоджень, консультацій із громадськістю та інші заходи.

Визначення задач і планування екологічної експертизи, здійснюється безпосередньо ініціатором і розробником, а також органами державної влади і зацікавленими сторонами.

На стадії визначення задач корисно знати думку громадськості про те, які саме впливи на навколишнє середовище викликають найбільшу занепокоєність і повинні бути вивчені.

Участь громадськості може використовуватися в якості інструменту рішення різних задач експертизи:

• виявлення можливих впливів;

• вивчення соціальної значущості проекту і визначення найбільш значимих впливів;

• вивчення альтернатив;

• планування заходів для зменшення і (або) пом'якшення впливів. Участь громадськості повинна сприяти поліпшенню якості прийнятих рішень.

Найважливішою задачею експертизи є зменшення негативних і збільшення позитивних впливів діяльності що намічається. При цьому самі поняття зменшення (збільшення) припускають порівняння з іншими варіантами рішень, що ведуть до тієї ж цілі. Можна сказати, що екологічна експертиза на безальтернативній основі взагалі не має змісту.

87. Методи виявлення значимих впливів

На етапі створення ОВНС проектованих об'єктів на перший план виступає прогнозування - це процес отримання даних про можливий стан досліджуваного об'єкта і природно-антропогенних ландшафтів у зоні його впливу на заданий період часу. Прогноз - результат прогнозних досліджень. ОВНС включає не тільки фізико-географічний, але й інженерно-геологічний, економічний, соціальний прогнози 

Методи прогнозування поділяються на інтуїтивні (експертні) і формалізовані (фактографічні). Експертні оцінки застосовуються у разі, якщо про об'єкт оцінювання немає достовірних відомостей і невідомі кількісні залежності між прогнозованими процесами і явищами. Експертні оцінки застосовують при побудові ранжируваних шкал оцінок впливу, вони можуть бути якісними, кількісними, або вплив вибудовується по мірі убування або зростання і виявляються супутні йому стану компонентів, ландшафтів, соціуму інших видів діяльності і т.д. Експертні оцінки широко застосовують при аналізі альтернативних рішень, визначенні невизначеності екологічного ризику і віддалених наслідків впливу.

Серед прогнозних методів відзначимо екстраполяцію і метод прогнозування за аналогіями. Екстраполяція застосовується за наявності статистичних рядів (просторово-часових рядів). 

Найбільший розвиток в 70-80-ті роки XX ст. у прогнозуванні отримав метод географічних аналогій, особливо при прогнозуванні наслідків створення великих водосховищ та меліоративних систем. Прогнозування за аналогією передбачає екстраполяцію закономірностей, знайдених на існуючих об'єктах, на проектовані за умови подібності природних умов двох районів і технології виробництва. Метод географічних аналогій, по суті, являє сукупність методів (картографічного, геохімічного, геофізичного, розрахункових тощо), використання яких підпорядковане одному стратегічному задуму. Об'єктом прогнозу виступають природно-територіальні комплекси, інтегровані потоками речовини, енергії та інформації від технічного об'єкта в геотехнічну систему. Прогнозування за аналогіями дозволяє: 1) визначити розміри зон і поясів впливу технічного споруди на окремі компоненти ПТК і на природні комплекси в цілому, 2) намітити основні тенденції у зміні окремих компонентів природи за сезонами року і залежно від специфіки функціонування технічного об'єкта; 3) виявити тимчасові стадії розвитку процесу впливу. Це в свою чергу створює основу для проведення оцінки (природного, екологічної, економічної, технологічної, соціальної) наслідків. 

Метод експертних оцінок. Головна перевага цього метод полягає в тому, що він може бути легко використаний і підготовлений, тому що складається головним чином з твердження списку необхідних баз даних без виділення певних впливів на параметри, навколишнього середовища, які можуть бути викликані даним проектом. Цей метод покликаний дати основну ідею у визначенні альтернатив для запропонованого проекту або якоїсь його частини. Серед недоліків даного методу можуть бути виділені наступні: неточне визначення всієї сукупності впливів; недостатньо чітка послідовність їх визначення; можлива неефективність через неповноту визначення відповідних груп для оцінки кожного впливу; суб'єктивність оцінок, не знімається навіть більшим числі експертів, тому що збільшення числа експертних думок може підвищити об'єктивність оцінок тільки при гарантії незалежності та незсуненості окремих думок. 

Метод списків. Є найбільш простим методом виявлення потенційно значимих впливів. Суть методу зазнається у складанні та аналізі списку компонентів довкілля з завданням виділення тих з них, які виявляться уразливими при реалізації проекту. Виявляються такі категорії списків: прості (списки природних параметрів без наявності методичних рекомендацій щодо їх вимірюванню або інтерпретації); описові (включають певні природні параметри методичні рекомендації щодо їх вимірюванню); масштабні (схожі на описові списки, але доповнюються інформацією, заснованої на суб'єктивно певній величині збитку); масштабно-зважені (масштабні списки з інформацією за суб'єктивною оцінкою кожного параметра щодо іншого параметра); запитальник (складається з серії пов'язаних питань по впливів проекту і виконується в рамках проведення процедури ЗОС). Різноманітність списків і можливостей їх використання є основним джерелом труднощів, пов'язаних з їх застосуванням. 

Матриці. Суть методу полягає у визначенні причинно-наслідкових зв'язків між можливими напрямками впливу і параметрами навколишнього середовища. Проста матриця є двовимірної, по вертикалі представляється перелік параметрів навколишнього середовища, а по горизонталі - напрямки впливу проекту. Таким чином, в клітинах матриці позначається власне факт взаємодії. Кількісні матриці з ваговими коефіцієнтами є модифікацією простий матриці з використанням бальних оцінок взаємодій за деякою шкалою.  Поряд зі списками матриці є основою експертного знання і при цьому вимагають невеликого обсягу інформації. Недоліком цього методу є те, що він не дає достатньо об'єктивних критеріїв в процесі прийняття рішень. Він може бути використаний при моніторингу впливів. Крім того, всі взаємодії і залежності представляються матрицею рівнозначними. За наявності ефектів віддалених і вторинних наслідків така властивість може зумовити отримання результатів прямо протилежного реальному. 

Мережевий метод був розроблений для визначення впливів другого, третього і наступних порядків. Мережа по суті є діаграмою, представленої у вигляді послідовності матриць. Таким чином, мережам притаманні всі достоїнства і недоліки методу матриць, за винятком можливості обліку віддалених наслідків, невловимих методом матриць.  Недоліком методу є «розростання» мережі на кожному кроці, так як алгоритмічно неможливо відсікання малозначних гілок мережі. 

Картографічні методи. Для процедури ОВНС може бути використана існуюча картографічна основа з наступною її відпрацюванням у відповідності з цілями і завданнями подання конкретного об'єкта оцінки або експертизи, тобто складання спеціальних карт. При цьому б'ект (пропонований проект) повинен мати достатньо стабільні просторово-часові характеристики. Якщо проводиться експертиза, яка зачіпає швидко мінливі процеси та явища - сезонне зміна зеленого покриву, виявлення зон деформації дерев, поширення лісових пожеж, забруднення водних об'єктів і так далі, то необхідно швидко складати кілька карт. Для висновків, в даному випадку необхідно проводити поєднаний аналіз карт (екологічного картування). За кожному цікавить фактору складається окрема карта аналізованої території. Рекомендується для аналізу використовувати не більше 10 карт. Проведення процедури ОВНС полягає в поєднанні осередків окремих карт послідовно або в певному поєднанні та аналізі на якісному рівні агрегованого впливу результатів реалізації обговорюваного проекту. Об'єктивність методу визначається достовірністю вихідної картографічної основи і кваліфікацією експертів, що виконують ОВНС. 

Метод Бателлі. (Лабораторія Бателлі, США). Заснований на аналізі чотирьох основних категорій: факторів (сфер): екологічної; фізико-хімічної; сфери чуттєвого сприйняття; сфери людської діяльності - соціуму. Вперше даний метод був використаний для оцінки впливу, що чиниться на навколишнє середовище очікуваними наслідками реалізації проектів розвитку водних ресурсів, контролю якості води, планів споруди автомагістралей та ін Для кожного чинника в методі Бателлі був розроблений індекс якості навколишнього середовища, ранжируваних від 0 до 1 за методу значимої функції. Кожен фактор - індикатор впливу - задавався як різниця між існуючим на момент оцінки станом навколишнього середовища і її станом після реалізації впливу. У класифікації факторів навколишнього середовища кожному з них були присвоєні відносні ваги. Прийнятий підхід дозволив використовувати кількісну оцінку або «чисельну зважування» чинників для прогнозу рівнів впливу і визначити різницю змін в об'єктах і компонентах середовища при реалізації альтернативних варіантів розглянутих проектів. 

Імітаційні моделі. Достовірність прогнозу залежить від правильного вибору і врахування всіх значущих чинників при складанні безлічі математичних моделей негативного впливу та адекватної оцінки реакції біосферного компонента - об'єкта впливу.  У загальному вигляді даний метод полягає в програванні варіантів, в кожному з яких по черзі в якості критерію оптимізації прінімаюттся різні значущі чинники. 

Методи багатовимірної статистики. Дані методи мають начительно можливості. До них відносять: корелляціі, регресії, кластерного та факторного аналізів, рангові статистичні моделі 

Метод потокових діаграм і мережевих графіків. Для визначення первинних змін і ланцюги їх наслідків застосовується також метод мереж або ступінчаста матриця, розроблена Дж. Соренсеном. Метод передбачає складання переліку різних варіантів землекористування і характерних для них типів впливів. Далі визначаються пов'язані з цими впливами початкові зміни стану окремих компонентів природного середовища (в даному прикладі - зміна стоку води в естуарій) і наступні, викликані вже порушеннями в природному середовищі (наприклад, скорочення популяцій риб). На відміну від матриці взаємодії компонентів цей метод наочно показує не тільки напрямок, а й сутність зв'язків різного порядку між компонентами природного середовища. Він дає можливість простежити за динамікою впливів, тобто показати можливі зміни як під час спорудження, так і після завершення будівництва об'єкта. Але при збільшенні числа аналізованих показників метод стає громіздким і складним для аналізу. Тому його застосування можливе для проектів з обмеженим числом впливів. Недолік методу полягає також в обліку змін лише елементів природного середовища.