- •Інвестиційний менеджмент
- •«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
- •2. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •3. Специфічні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •4. Національні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •5. Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є:
- •6. Бартерні операції - це:
- •9. Вперше політика фритредерства була визначена та обґрунтована:
- •10. Відповідно теорії відносної переваги д.Рікардо - р.Торренса:
- •11. Відповідно теорії абсолютної переваги а.Сміта:
- •12. Відповідно теорії міжнародної вартості Дж. Ст. Мілля:
- •7. Операції з давальницької сировини - це:
- •8. До внутрішніх чинників управління зовнішньоекономічною діяльністю відносяться:
- •13. Відповідно теорії Хекшера-Оліна:
- •14. Вільна економічна зона – це:
- •15. Вільна торгова зона – це:
- •16. Експортно-промислова зона – це:
- •17. Міжнародний стратегічний альянс – це:
- •18. Багатонаціональна компанія – це:
- •19. Фінансово-промислова група – це:
- •20. Холдингова компанія – це:
- •21. Асоційований банк – це:
- •22. Міжнародний стратегічний альянс у формі функціональних угод – це:
- •23. Міжнародний стратегічний альянс горизонтального типу створюється з:
- •37. Стратегія розвитку ринку спрямована на:
- •38. Стратегія розроблення товару полягає у :
- •39. Стратегія диверсифікації передбачає:
- •40. Стратегія копіювання ("помилковий гриб") застосовується, коли:
- •47. Зона критичного ризику - це:
- •48. Регресне фінансування - це:
- •49. Нерегресне фінансування - це:
- •50. Стратегія інтернаціоналізації - це:
- •51. Стратегія диверсифікації - це:
- •52. Стратегія сегментації - це:
- •57. Організаційними формами управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств із значними обсягами експортних операцій є:
- •58. Якщо дрібне або середнє підприємство фінансово неспроможне з метою управління зовнішньоекономічною діяльністю воно може скористатися послугами:
- •59. Експортна асоціація є:
- •60. Спільною збутовою фірмою є:
- •61. Підбір та наймання персоналу як складова системи управління персоналом включає:
- •62. Мета концепції управління персоналом - це:
- •63. Підбір персоналу починається з:
- •64. Оцінювання персоналу включає:
- •65. Концепція "людських ресурсів" ґрунтується на:
- •66. Атестація персоналу - це:
- •67. На корпоративному рівні регулювання міжнародної торгівлі здійснюється через:
- •68. Обмежувальна ділова практика – це:
- •69. Інструментами обмежувальної ділової практики є:
- •70. Автаркія – це:
- •71. При наступальному (або агресивному) протекціонізмі: захищаються:
- •72. Вартісні мита нараховуються:
- •73. Компенсаційні мита – це мита, що:
- •79. Глобальна квота – це:
- •80. Генеральна ліцензія – це:
- •90. Розбійницькій демпінг – це:
- •91. Міжнародна міграція капіталів - це:
- •92. Поняття капіталу включає:
- •93. Вивіз капіталу у грошовій формі - це:
- •94. Вивіз підприємницького капіталу здійснюється у таких формах:
- •95. Прямі закордонні інвестиції - це:
- •96. Портфельні інвестиції - це:
- •97. Факторний ринок виконує функцію:
- •98. Міжнародний інвестиційний ринок - це:
- •99. Національні облігації - це:
- •100. Європейські облігації - це:
- •101. Іноземні облігації - це:
- •102. Прямі облігації - це:
- •103. Облігації з нульовим купоном - це:
- •104. Ноти з плаваючим відсотком - це:
- •109. Планування в транснаціональних корпораціях починається з:
- •110. Першим етапом еволюції «зовнішньої» структури фірм у процесі їх розвитку у транснаціональні корпорації за Дж. Мак-Дональдом і м.Паркером є:
- •111. Лідируючі позиції транснаціональних корпорацій на світових ринках є наслідком:
- •112. Основною формою експансії транснаціональних корпорацій є:
- •113. Найбільші транснаціональні корпорації за національною приналежністю відносяться до:
- •114. Функціональна організаційна структура застосовується транснаціональними корпораціями, що:
- •115. До каналів руху коштів усередині транснаціональної корпорації не відноситься:
- •116. До внутрішньофірмових короткострокових позик транснаціональних корпорацій не відноситься:
- •117. Відповідно пофазного переходу Дж. Стопфорда та л.Уелса друга фаза росту фірми характеризується:
- •118. Спільне підприємство як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності – це:
- •Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції
- •118. Ф’ючерси - це:
- •Міжнародний маркетинг
- •76. Забезпечення процесу планування та підприємницької діяльності поза національними межами для створення найсприятливіших умов для бізнесу.
- •79. Велика кількість підприємств, що ведуть зовнішню торгівлю, з часом засновують за кордоном власні виробничі філії для виготовлення товарів – це стратегія:
- •80. Поглиблення ступеню насичення товарами та послугами, що пропонуються для всіх груп споживачів, вибір максимальної глибини ринкового попиту
13. Відповідно теорії Хекшера-Оліна:
1. Національні виробничі розходження визначаються різною кількістю чинників виробництва - працею, землею, капіталом, а також різною внутрішньо. потребою в тих або інших товарах.
2. Існує ціна, яка оптимізує обмін товарів між країнами. Ця ринкова ціна залежить від попиту і пропозиції.
3. Якщо кожна нація має абсолютну перевагу у виробництві одного товару, а інша - другого, то кожна може спеціалізуватися у виробництві і торгівлі таким товаром, витрати виробництва якого найменші.
4. В інтересах кожної країни - спеціалізуватися на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість і для якого відносна вигода є найбільшою.
14. Вільна економічна зона – це:
1. Територія в прикордонній або інших регіонах країни, яка має особливий юридичний і митний економічний статус.
2. Територія, в якій відсутнє мито на ввіз та вивіз устаткування, вихідних і проміжних матеріалів, а також готової продукції на експорт при максимальному спрощенні всіх процедур, обумовлених експортно-імпортними операціями.
3. Територія, в якій існує пільговий режим оподаткування і вільний обіг конвертуємої валюти в умовах загальної свободи міжкраїнових фінансових трансакцій.
4. Територія, в межах якої зареєстрованим фірмам надається широке коло пільг та привілеїв, а також загальні гарантії від конфіскації іноземної власності.
15. Вільна торгова зона – це:
1. Безмитна торгова і складська зона, яка залишаючись частиною національної території, з погляду митного режиму розглядається як така, що знаходиться за межами державного кордону.
2. Зона, де діє пільговий режим, відсутній чи ослаблений контроль за рівнем дисконтної ставки, знижені нормативи відновлення власного капіталу до активів, обсягу обов’язкового резервування, здійснення банківських та страхових операцій.
3. Зона, що знаходиться в межах митної території країни, не має спеціальної орієнтації на залучення іноземного капіталу та обгороджених кордонів, а виділяється лише статусом розташованих там фірм.
4. Зона, яка залишаючись частиною національної території, заснована на застосуванні знижених ставок мит.
16. Експортно-промислова зона – це:
1. Зона, заснована не тільки на застосуванні пільгового торгового і митного режиму, а й додаткових стимулів і заохоченнях прямих іноземних інвестицій.
2. Безмитна торгова і складська зона, яка залишаючись частиною національної території, з погляду митного режиму розглядається як така, що знаходиться за межами державного кордону.
3. Територія, в якій існує пільговий режим оподаткування і вільний обіг конвертуємої валюти в умовах загальної свободи міжкраїнових фінансових трансакцій.
4. Територія, в межах якої зареєстрованим фірмам надається широке коло пільг та привілеїв, а також загальні гарантії від конфіскації іноземної власності.
17. Міжнародний стратегічний альянс – це:
1. Відносна тривала за часом міжорганізаційна угода зі співробітництва, яка передбачає спільне використання ресурсів та/або структур управління двох або більше самостійних організацій.
2. Функціональні угоди (наприклад, за спільними науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами, розвитку виробництва, вдосконаленню продукції тощо) та угоди про участь в активах з утворенням нової організації.
3. Угоди про участь в активах без утворення нової організації.
4. Міжорганізаційна угода зі співробітництва, яка передбачає спільне використання ресурсів двох або більше самостійних організацій, розташованих у двох країнах.