- •Інвестиційний менеджмент
- •«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
- •2. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •3. Специфічні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •4. Національні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це:
- •5. Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є:
- •6. Бартерні операції - це:
- •9. Вперше політика фритредерства була визначена та обґрунтована:
- •10. Відповідно теорії відносної переваги д.Рікардо - р.Торренса:
- •11. Відповідно теорії абсолютної переваги а.Сміта:
- •12. Відповідно теорії міжнародної вартості Дж. Ст. Мілля:
- •7. Операції з давальницької сировини - це:
- •8. До внутрішніх чинників управління зовнішньоекономічною діяльністю відносяться:
- •13. Відповідно теорії Хекшера-Оліна:
- •14. Вільна економічна зона – це:
- •15. Вільна торгова зона – це:
- •16. Експортно-промислова зона – це:
- •17. Міжнародний стратегічний альянс – це:
- •18. Багатонаціональна компанія – це:
- •19. Фінансово-промислова група – це:
- •20. Холдингова компанія – це:
- •21. Асоційований банк – це:
- •22. Міжнародний стратегічний альянс у формі функціональних угод – це:
- •23. Міжнародний стратегічний альянс горизонтального типу створюється з:
- •37. Стратегія розвитку ринку спрямована на:
- •38. Стратегія розроблення товару полягає у :
- •39. Стратегія диверсифікації передбачає:
- •40. Стратегія копіювання ("помилковий гриб") застосовується, коли:
- •47. Зона критичного ризику - це:
- •48. Регресне фінансування - це:
- •49. Нерегресне фінансування - це:
- •50. Стратегія інтернаціоналізації - це:
- •51. Стратегія диверсифікації - це:
- •52. Стратегія сегментації - це:
- •57. Організаційними формами управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств із значними обсягами експортних операцій є:
- •58. Якщо дрібне або середнє підприємство фінансово неспроможне з метою управління зовнішньоекономічною діяльністю воно може скористатися послугами:
- •59. Експортна асоціація є:
- •60. Спільною збутовою фірмою є:
- •61. Підбір та наймання персоналу як складова системи управління персоналом включає:
- •62. Мета концепції управління персоналом - це:
- •63. Підбір персоналу починається з:
- •64. Оцінювання персоналу включає:
- •65. Концепція "людських ресурсів" ґрунтується на:
- •66. Атестація персоналу - це:
- •67. На корпоративному рівні регулювання міжнародної торгівлі здійснюється через:
- •68. Обмежувальна ділова практика – це:
- •69. Інструментами обмежувальної ділової практики є:
- •70. Автаркія – це:
- •71. При наступальному (або агресивному) протекціонізмі: захищаються:
- •72. Вартісні мита нараховуються:
- •73. Компенсаційні мита – це мита, що:
- •79. Глобальна квота – це:
- •80. Генеральна ліцензія – це:
- •90. Розбійницькій демпінг – це:
- •91. Міжнародна міграція капіталів - це:
- •92. Поняття капіталу включає:
- •93. Вивіз капіталу у грошовій формі - це:
- •94. Вивіз підприємницького капіталу здійснюється у таких формах:
- •95. Прямі закордонні інвестиції - це:
- •96. Портфельні інвестиції - це:
- •97. Факторний ринок виконує функцію:
- •98. Міжнародний інвестиційний ринок - це:
- •99. Національні облігації - це:
- •100. Європейські облігації - це:
- •101. Іноземні облігації - це:
- •102. Прямі облігації - це:
- •103. Облігації з нульовим купоном - це:
- •104. Ноти з плаваючим відсотком - це:
- •109. Планування в транснаціональних корпораціях починається з:
- •110. Першим етапом еволюції «зовнішньої» структури фірм у процесі їх розвитку у транснаціональні корпорації за Дж. Мак-Дональдом і м.Паркером є:
- •111. Лідируючі позиції транснаціональних корпорацій на світових ринках є наслідком:
- •112. Основною формою експансії транснаціональних корпорацій є:
- •113. Найбільші транснаціональні корпорації за національною приналежністю відносяться до:
- •114. Функціональна організаційна структура застосовується транснаціональними корпораціями, що:
- •115. До каналів руху коштів усередині транснаціональної корпорації не відноситься:
- •116. До внутрішньофірмових короткострокових позик транснаціональних корпорацій не відноситься:
- •117. Відповідно пофазного переходу Дж. Стопфорда та л.Уелса друга фаза росту фірми характеризується:
- •118. Спільне підприємство як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності – це:
- •Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції
- •118. Ф’ючерси - це:
- •Міжнародний маркетинг
- •76. Забезпечення процесу планування та підприємницької діяльності поза національними межами для створення найсприятливіших умов для бізнесу.
- •79. Велика кількість підприємств, що ведуть зовнішню торгівлю, з часом засновують за кордоном власні виробничі філії для виготовлення товарів – це стратегія:
- •80. Поглиблення ступеню насичення товарами та послугами, що пропонуються для всіх груп споживачів, вибір максимальної глибини ринкового попиту
57. Організаційними формами управління експортною діяльністю дрібних і середніх підприємств із значними обсягами експортних операцій є:
1. Дочірня експортна компанія, експортний відділ.
2. Комерційний апарат власного підприємства (відділ збуту, збутова або торгова дочірня компанія).
3. Формування систем франчайзних договірних відносин, залучення закордонного представництва.
4. Використання збутового апарату інших підприємств та інституту агентів-комівояжерів.
58. Якщо дрібне або середнє підприємство фінансово неспроможне з метою управління зовнішньоекономічною діяльністю воно може скористатися послугами:
1. Збутового апарату інших підприємств ("приймальних фірм").
2. Власного комерційного апарату.
3. Експортних асоціацій.
4. Агентів-комівояжерів.
59. Експортна асоціація є:
1. Нестатутною організацією, що існує на внески засновників. Свою діяльність вони вибудовують не з метою отримання прибутку для власних цілей, а з метою обґрунтованого його розподілу між підприємствами-засновниками.
2. Юридичною особою. Вона купує товар у підприємств-засновників і реалізує його згідно з домовленістю від їх імені або під власною торговельною маркою. За згодою засновників вона може реалізовувати і продукцію інших підприємств.
3. Взаємовигідною формою співпраці великого і дрібного підприємництва, за якої відбувається надання невеликій фірмі ліцензії на товарний знак/технологією, права на виробництво/продаж продукції великої фірми.
4. Організацією, що діє як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, з метою здійснення якісного управлінського впливу з боку материнського підприємства та оперативного розподілу прибутків.
60. Спільною збутовою фірмою є:
1. Організацією, що діє як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, є юридичною особою. Вона купує товар у підприємств-засновників і реалізує його згідно з домовленістю від їх імені або під власною торговельною маркою.
2. Нестатутною організацією, що існує на внески засновників (фіксовані або у відсотках від прибутку). Свою діяльність вони вибудовують не з метою отримання прибутку для власних цілей, а з метою обґрунтованого його розподілу між підприємствами-засновниками.
3. Взаємовигідною формою співпраці великого і дрібного підприємництва, за якої відбувається надання невеликій фірмі ліцензії на товарний знак/технологією, права на виробництво/продаж продукції великої фірми.
4. Організація, яка здійснює експорт через систему комісійних нарахувань.
61. Підбір та наймання персоналу як складова системи управління персоналом включає:
1. Проведення співбесід, тестів, анкетування для вияву інтелектуального рівня, професіоналізму, комунікативності та інших необхідних якостей.
2. Персональну оцінку - рівня знань, умінь, майстерності та особистісної відповідальності.
3. Проведення заходів, спрямованих на вияв відповідності результатів діяльності, якостей і потенціалу особистості працівника вимогам, що висуваються до виконуваної роботи.
4. Оцінювання виконання персоналом своїх функціональних обов'язків.
62. Мета концепції управління персоналом - це:
1. На економічних стимулах і соціальних гарантіях, орієнтованих на зближення інтересів працівника з інтересами підприємства в одержанні найвищих економічних результатів діяльності.
2. На адміністративних методах, орієнтованих на підвищення ефективності виробництва.
3. На економічних інструментах і методах, орієнтованих на матеріальне заохочення працівників.
4. На психологічних методах та інструментах, орієнтованих на моральну мотивацію працівників.
