3.2. Вимоги до змісту бакалаврської роботи

3.2.1. Актуальність теми. Актуальність у перекладі з латинської мови означає важливість, практична значущість проблеми, що розглядається. Бакалаврська робота може претендувати на актуальність тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам функціонування підприємства, організації, галузі, регіону, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для соціально-економічного та інших аспектів розвитку об’єкта дослідження. Тема бакалаврської роботи формується, з урахуванням: актуальних проблем національної економіки України, освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра, наукової діяльності кафедри.

3.2.2. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога передбачає, що студент повинен розкрити обрану тему бакалаврської роботи на сучасному рівні розвитку економічної науки. При цьому слід використовувати такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища і події у сфері фінансів з позицій сьогодення. Крім того, студент повинен розкрити основні поняття і терміни, що стосується проблеми дослідження та включати в роботу тільки об’єктивні факти і достовірні дані.

3.2.3. Дослідницький характер. У бакалаврській роботі повинні міститись елементи дослідження, які передбачають:

• вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, статей та інших розробок ) вітчизняних та зарубіжних авторів;

• систематизацію та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, що розглядається;

• порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних підприємств (фірм); розроблення висновків та рекомендацій.

Цьому значною мірою сприятиме наявність аналітичного матеріалу та практичного досвіду студента.

3.2.4. Наявність у роботі достатньої кількості практичного матеріалу. Досвід показує, що студенти часто притримуються крайніх позицій: одні включають в роботу лише теоретичні концепції та підходи, а інші - викладають (а іноді лише описують) конкретні приклади з діяльності підприємств (організацій або різних аспектів регіонального розвитку). Необхідно розумно поєднувати теорію і практичний матеріал. Конкретні приклади потрібно підтверджувати теоретичними положеннями.

3.2.5. Практична спрямованість. Сенс даної вимоги полягає в тому, щоб тісно ув’язати теоретичні положення з реальними завданнями, які стоять перед суб’єктами фінансових відносин. Студентові корисно поставити перед собою питання: „Для чого я виконую бакалаврську роботу саме на дану тему?”. І якщо відповіддю на поставлене питання будуть практичні рекомендації або пропозиції, а ефективність їх буде підтверджена розрахунками, тоді практична спрямованість роботи за обраною темою буде досягнута.

3.3. Структура бакалаврської роботи

3.3.1. Титульний аркуш, оформлення якого не потребує особливих пояснень.

3.3.2. Анотація до бакалаврської роботи, яка подається після індивідуального завдання українською та англійською мовами. Анотація (від лат. Anotatio - зауваження) - це коротка узагальнена характеристика роботи, основне призначення якої подати уявлення про роботу, щоб рекомендувати її певному колу фахівців. Тому в анотації не вимагається викладення змісту роботи. Вона повинна містити стислу характеристику бакалаврської роботи. Мова в анотації має бути лаконічною, речення повинні мати просту конструкцію. Обсяг анотації - 10-15 рядків тексту.

3.3.3. Зміст бакалаврської роботи. В ньому вказуються назви розділів та підрозділів згідно з планом та сторінки, на яких вони розміщені. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту. Їх скорочення або інше формулювання та послідовність порівняно із заголовками у тексті не допускається.

3.3.4. Вступ, де обґрунтовуються актуальність та практичне значення обраної теми, чітко формулюються мета і завдання роботи, визначаються об’єкт, предмет і методологія дослідження та інформаційна база. Таким чином, вступ є відповідальною частиною бакалаврської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача на наступне розкриття теми, але й містить усі необхідні характеристики. Розглянемо основні частини вступу до роботи більш докладно.

Актуальність – є обов’язковою вимогою до дослідницької роботи. Те, як автор роботи вміє обрати тему та наскільки правильно він цю тему розуміє та оцінює з точки зору сучасності і соціального значення, характеризує його професійну підготовленість. Розкриття актуальності повинно бути стислим і конкретним. Достатньо в межах 2-3 сторінки машинописного тексту показати головне, з чого й буде видно актуальність обраної теми.

Огляд літератури за обраною темою повинен показати знайомство дослідника з спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, відокремлювати головне, оцінювати виконане раніше іншими дослідниками. Матеріали такого огляду слід систематизувати в логічному зв’язку та послідовності.

Оскільки бакалаврська робота присвячується порівняно «вузькій» темі, то огляд робіт попередників слід робити лише з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. В такому огляді не потрібно викладати все відоме досліднику з прочитаного матеріалу. Але усі цінні публікації, що мають пряме відношення до теми роботи, повинні бути названі та критично оцінені.

Іноді автор роботи, не знайшовши у доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в обраній тематиці, але пізніше це не підтверджується. Такі відповідальні висновки можна робити лише після всебічного огляду літературних джерел та консультацій з керівником бакалаврської роботи.

Після визначення проблеми дослідження потрібно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати на конкретні завдання, які потрібно вирішити відповідно до мети дослідження. Це, зазвичай, робиться у формі перерахувань (вивчити..., проаналізувати..., встановити... і т.п.). Формування цих завдань необхідно робити ретельно, оскільки їх рішення повинне складати зміст розділів роботи.

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження, який визначає тему бакалаврської роботи.

Обов’язковим елементом вступу до роботи є наведення методів дослідження, що служать інструментом в отриманні фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення мети.

У вступі наводяться також інші елементи наукового процесу, наприклад, зазначається на якому конкретному матеріалі виконано роботу. Тут також подається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних).

Наприкінці вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто подати перелік її структурних елементів та обґрунтувати послідовність їх розташування.

3.3.5. Теоретико-методологічна частина містить огляд сучасного стану теорії, методології та практичної реалізації проблем, що є предметом дослідження. Вона розробляється з використанням спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фінансово-статистичної інформації, досвіду інших країн, макро- і мікроекономічних об’єктів, систематизації методичних прийомів. Розглядаються такі аспекти проблеми: поняття предмету дослідження – категорії та характеристики процесу; його взаємозв’язок з іншими фінансовими категоріями, характеристиками та процесами; показники; фактори; алгоритми; формули розрахунків; еволюція досліджуваної проблеми та підходів до її розв’язання, передумови розв’язання проблеми дослідження; ступінь новизни проблеми та інше. Дослідження доцільно проводити на засадах порівняння, тобто враховувати динаміку розвитку об’єкта дослідження в світовій та вітчизняній економіці. Результатами теоретично-методологічної частини повинна бути певна теоретико-методологічна модель (графічна, словесна, математична) пошуку шляхів вирішення завдання, яке поставлено у бакалаврській роботі. Ця модель може бути достатньо узагальненою, але вона повинна мати наскрізний характер, тобто алгоритм цієї моделі використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, обґрунтування проектної частини, пропозицій і висновків.

В теоретико-методологічній частині повинна бути не тільки текстова інформація (погляди інших авторів), а й висловлена власна думка студента щодо конкретного положення. Власне ставлення до поглядів інших авторів подається за допомогою певних конструкцій, наприклад: „не можна не погодитись з думкою...”, „слушно вважати...”, „як справедливо вважав...”, „правомірно стверджувати...”.

3.3.6. В аналітичному розділі дається економіко-організаційна характеристика підприємства та відповідно до поставлених завдань аналізується досліджувана проблема з використанням фактичного цифрового матеріалу за останні три роки. Для оцінки рівня показників аналізованого об’єкта доцільно навести порівняльні дані інших підприємств галузі (регіону). Результати аналізу повинні бути узагальнені у вигляді аналітичних таблиць, графіків, діаграм.

При економіко-організаційній характеристиці підприємства необхідно проаналізувати такі показники, як виручка від реалізації продукції, товарів, робіт послуг, витрати та собівартість, прибуток (збиток), середньоспискова чисельність працюючих, продуктивність праці, фондовіддача, середня заробітна плата, рентабельність тощо.

В розділі необхідно показати вміння проводити наступні види аналізу:

• структурно-динамічний аналіз досліджуваного об’єкта;

• параметричний (коефіцієнтний) аналіз;

• факторний аналіз;

• прогнозний аналіз.

Структурно–динамічний аналіз полягає у системно­му комплексному дослідженні результатів господарської діяль­ності підприємства у вибраному аналітичному періоді. Він проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику та порівнян­ня кожної позиції звітності з попереднім періодом, що дозво­ляє виявити тенденції зміни економічних показників і на підставі цього обчислити темпи зростання й приросту.

Розрахунок фінансових (аналітичних) коефіцієнтів — це розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення їхнього взаємозв'язку.

Факторний аналіз заснований на визначенні роздільного впливу кожного фактора на показник, що аналізується. Існує три найбільш поширених методи факторного аналізу: метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних різниць, метод відносних різниць. В бакалаврській роботі слід застосувати два методи (на вибір).

Важливе місце в процесі управління діяльністю підприємства займає прогнозний аналіз. Його особливістю є розгляд інших процесів з точки зору перспективи подальшого розвитку. Основна мета прогнозного аналізу полягає у виявленні в процесі господарської діяльності можливих змін, здатних покращити чи погіршити фінансовий стан підприємства. Прогнозний аналіз необхідно проводити в табличній формі.

При дослідженнях доцільно також використовувати методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень (опитування, анкетування) та інші. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, моделі, схеми та структури, економічні, соціальні рішення, розроблені методики.

Методологія аналізу базується на теоретичних знаннях отриманих студентами при вивченні дисциплін: «Фінансова діяльність суб’єктів господа­рювання», «Національна економіка», «Регіональна економіка», «Місцеві фінанси», «Економічна інформатика», «Фінансова статистика», «Фінан­со­вий аналіз», «Бухгалтерський облік», «Аналіз господарської діяльності» та використанні довідкової літератури.

Аналітична частина носить дослідницький характер, тому, поряд з теоретичною частиною, вона є основою бакалаврської роботи. Вона базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об’єкта, їх стану у різні періоди часу. Важливою умовою є дослідження факторів, що визначають стан предмета та об’єкта дослідження, за матеріалами, які відображають цей стан у динаміці за кілька попередніх років і його вплив на ефективність виробничої та фінансової діяльності підприємства.

Бакалавр повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, давати наукову характеристику явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень.

Форма подання аналітичного мате­ріалу довільна (словесна, графічна, таблична, у вигляді блок-схем), але з обов’язковою відповідністю моделі, що розроблена в теоретичній частині.

3.3.7. Пропозиції. Розділ включає матеріали з обґрунтування та оцінки ефективності проектних пропозицій (опис змісту, обґрунтування наслідків), спрямованих на вирішення проблеми, обумовленої темою бакалаврської роботи, на конкретному об’єкті (підприємстві, галузі, регіоні). Проектні пропозиції визначаються на альтернативних засадах. Конкретний зміст проектної частини наводиться в анотації до бакалаврської роботи.

Оформляючи проектну частини слід дотримуватися таких вимог:

• матеріал в проектній частині розміщується в такій послідовності: формулювання мети і потреби проектування, з посиланням на теоретичну та аналітичну частини; проектні пропозиції (опис змісту заходу та обґрунтування наслідків його впровадження); характеристика передумов впровадження запропонованих заходів;

Пропоновані заходи розробляються з додержанням вимог комплексності і обґрунтованості. Вони можуть складатися з різних елементів - технічних, організаційних, економічних та інших. Вибір елементів і змісту заходу залежить від специфіки діяльності об’єкта дослідження. Заходи повинні спиратися на результати теоретичної та аналітичної частини бакалаврської роботи та індивідуальні завдання, затверджені кафедрою.

3.3.8. Висновки та пропозиції формуються у бакалаврській роботі з використанням результатів, отриманих при виконанні теоретичної та аналітичної частин. Вони містять у собі короткий виклад проведених досліджень та перелік запропонованих заходів, їх результатів, характеристику ступеня досягнення мети, поставленої у роботі.

3.3.9. Список літературних джерел, що були використані при написанні бакалаврської роботи, розміщується в алфавітному порядку.

У літературних джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання та кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, а також сторінки, на яких вони надруковані. Кожне літературне джерело, що включається у список, повинно мати відображення у рукопису дослідження. Якщо автор дипломної роботи робить посилку на які-небудь факти або цитує роботи інших авторів, то він повинен обов’язково вказати, звідки було взято наведені матеріали. Не слід включати в бібліографічний список роботи, що фактично не використовувалися.

3.3.10. Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (звіти, декларації, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки, зверху по центру пишуть слово «Додаток». Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо у бакалаврської роботи міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують літерами української абетки та складові додатку після крапки арабськими цифрами (наприклад: «Додаток А.1»). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині є обов’язковим.

За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для розкриття теми бакалаврської роботи:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики, які розроблені в процесі виконання бакалаврської роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- графіки, діаграми;

- документи бухгалтерської звітності.

3.3.12. Графічна частина містить 8-10 листів креслень (слайдів). Зміст креслень (слайдів) регламентується персональним завданням. Листи (слайди) графічної частини повинні бути взаємоузгодженими.

Звичайно, усі складові бакалаврської роботи мають органічно пов’язуватися між собою: теоретичні та методичні положення повинні бути відправними моментами для аналізу економічних, соціальних та фінансових показників досліджуваного об’єкта, результати проведеного аналізу слугують основою для викладення проектних пропозицій та розробки заходів. Кожен розділ (частина) бакалаврської роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті, завданням та направленості теми.