- •2.4 Розрахунок і конструювання другорядної балки
- •2.4.1 Розрахункова схема та зусилля
- •Приклад 6
- •2.4.2 Розрахунок міцності нормальних перерізів
- •Приклад 7
- •Висота перерізу см, робоча висота см.
- •2.4.3 Розрахунок похилих перерізів
- •2.4.3.2 Розрахунок похилих перерізів на дію поперечної сили
- •Приклад 8
- •2.4.3.3 Перевірка міцності стиснутої смуги
- •2.4.4 Конструювання другорядної балки
Приклад 6
Побудувати обвідну епюру зусиль у другорядній балці.
Вихідні дані:
Крок другорядних балок
= 2,22 м;Проліт другорядної балки
= 6 м;Кількість прольотів другорядної балки
= 5;Висота перерізу плити
= 6 см;Висота перерізу другорядної балки = 40 см;
Ширина перерізу другорядної балки
= 15 см;Ширина перерізу головної балки = 200 мм;
Розрахунковий опір бетону стиску при класі бетону В = 15
= 8,5 МПа;Робоча арматура класу А ІІІ при Æ 10 і більше
= 365 МПа;Розрахункове навантаження (табл. 2.2)
від підлоги й плити
= 2,35
,
тимчасове для торгівельної
зали крамниці
= 4,8 кПа.
Розрахункова схема.
Подумки вирізаємо з монолітного перекриття смугу завширшки = 2,22 м. Оскільки = 5, то розрахункова схема другорядної балки – п’ятипролітна нерозрізна балка, що завантажена рівномірно розподіленим навантаженням за двома схемами:
повне навантаження q в 1, 3, 5 прольотах, умовне навантаження q' – в 2, 4 прольотах;
повне навантаження q в 2, 4 прольотах, умовне навантаження q' – в 1, 3, 5 прольотах.
Розрахункові прольоти, навантаження й зусилля.
Перший розрахунковий проліт:
Другий (третій, четвертий) розрахунковий проліт:
Розрахункове повне навантаження складається з суми постійного й тимчасового:
де g – постійне навантаження,
що складається з ваги підлоги й плити
g1
і власної ваги другорядної балки:
=2,35 × 2,22 × 0,95 = 4,95 кН/м;
де площа перерізу другорядної балки визначається за наступною формулою
Постійне навантаження g = 4,95 + 1,33 = 6,28 кН/м.
Тимчасове навантаження, розподілене по довжині
Отже, повне навантаження q = 6,28 + 10,1 = 16,38 кН/м.
Умовне навантаження q' = 6,28 + 0,25 × 10,1 = 8,8 кН/м.
Для визначення розрахункових
зусиль знайдемо значення відношення
тимчасового навантаження до постійного
Згинальні моменти знаходимо за формулами:
кНм;
;
У проміжних точках по довжині
балки знаходимо значення згинальних
моментів за формулою
,
після чого будуємо параболу обвідної
епюри моментів. Обвідна епюра моментів
враховує дві схеми завантаження. Значення
визначаємо з рисунка 2.27, а також
інтерполяцією (табл. В). Розрахунки
зводимо в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 – Визначення згинальних моментів по точках балки
Проліт |
Номер точки |
Коефіцієнт |
Розрахунковий проліт, м |
Згинальний момент, кНм |
|
І проліт |
внизу |
1 |
0,065 |
5,825 |
36,13 |
2 |
0,09 |
50,02 |
|||
3 |
0,075 |
41,70 |
|||
ІІ проліт |
вгорі |
6 |
—0,028 |
5,8 |
—15,44 |
7 |
—0,0054 |
—2,97 |
|||
8 |
—0,0024 |
—1,31 |
|||
9 |
—0,0216 |
—11,90 |
|||
внизу |
7 |
0,058 |
28,05 |
||
8 |
0,058 |
28,05 |
|||
Для побудови обвідної епюри моментів необхідно знати положення нульових точок:
в першому прольоті вгорі на відстані
і внизу на відстані
від опори В;в другому прольоті внизу на відстані від опор В і С
Будуємо епюру моментів для зручності на розлінованому папері (наприклад, на міліметрівці), як це зроблено на рисунку 2.28. Епюри першої і другої схеми завантаження вирізняємо лініями.
Знаходимо максимальні поперечні сили на опорах:
Знаходимо мінімальні поперечні сили на опорах:
Рисунок 2.28 – Обвідні епюри зусиль другорядної балки
