Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фин и кредит 2013 р.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
789 Кб
Скачать
☆

1.3 Основні елементи і учасники системи карткових розрахунків та їх взаємодія

В більшості випадків українські банки є членами міжнародних платіжних систем, а деякі з них випускають власні пластикові картки.

Для більш детального розуміння всіх процесів, пов’язаних з пластиковими картками, детально зупинимося на визначенні основних складових .

Платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, фінансових установ, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також зд1йснення інших операцій, передбачених відповідним договором [26,с.346].

Так, можна сказати, що платіжна картка являє собою пластину стандартних розмірів, виготовлену з спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція платіжної картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані – ім’я, номер рахунку і інші - можуть бути ембоссировані,тобто нанесені рел’єфним шрифтом.

Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак, для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблематична. Крім того, потрібно і зберігати на картці ряд конфеденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Ця задача може бути вирішена за допомогою різноманітних фізичних механізмів. В картках зі штрих-кодом в якості ідентифікаційного елементу використовується штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркировки товару.

Зчитування кода відбувається в інфрачервоних промінях. Картки з магнітною полосою на сьогоднішній день найбільш розповсюджені. Магнітна полоса розташована на зворотній стороні картки і складається з трьох доріжок. Дві перші потрібні для зберігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію. Захищеність карт з магнітною полосою, як і попередніх, відносно низька. Але, існуюча розвинена інфраструктура платіжних систем, що використовують їх, і відсутність у світових лідерів “карткового” бізнесу - компаній VISA i Europay повномаштабного стандарту на більш перспективний вид карток - смарт-карти - і є причинами інтенсивного використання карток з магнітною полосою і сьогодні. В смарт-картах носієм інформації є мікросхема. Стосовно вартості карт пам’яті, то вони мають відносно високу вартість ( в 5-7 разів вище відносно магнітної карти ).

Однак в останні роки ціни на них суттєво знизилися у зв’язку з вдосконаленням технології і ростом об’ємів виробництва. Також існують карти з мікропроцесором, які по суті відповідають характеристикам персональних комп’ютерів 80-х років. Ці два останні види карт розглядаються сьогодні як найбільш перспективний вид пластикових карт. Прикладом може бути багатоцільова карта фірми Toshiba, що використовується в системі VISA. В доповнення до всіх можливостей звичайної мікропроцесорної карти, ця карта також має невеликий дісплей і допоміжну клавіатуру для введення даних. Ця карта об’єднує в собі кредитну, дебетову і передоплатну карту, а також виконує функції годинника, календаря, калькулятора, здійснює конвертацію валюти, може служити книжкою для нотатків [41,с.449].

Банк-емітент – член платіжної системи, який займається випуском пластикових карток і наданням їх в розпорядження клієнтів. При цьому картки залишаються у власності банка, а клієнти отримують право на їх використання.

Функції цього банку коротко можна охарактеризувати так: видача картки клієнту починається з відкриття йому рахунку в банку-емітенті і, як правило, внесенням ним певної суми коштів на цей рахунок. При наданні картки, банк-емітент бере на себе тим самим гарантійні обов’язки по забепеченню платежів по картці. Характер цих гарантій залежить від платіжниж повноважень, наданих клієнту і зафіксованих класом картки. Прикладом може бути сімейство платіжних і кредитних карток компанії VISA International. Це картки наступних видів:

  • “Плас”;

  • “Інтерлінк”;

  • “Електрон”;

  • “Віза класік”;

  • “Віза бізнес”;

  • “Віза преміум голд”

Повноваження власника картки перевіряється під час авторизації. Авторизація проводиться протягом прийняття картки до оплати або видачі готівкових коштів. Для цього точка обслуговування робить запитання платіжній системі про підтвердження повноважень пред’явника картки і його фінансових можливостей. У випадку позитивного рішення система дає дозвіл на оплату і сповіщає код авторизації, який потім переноситься на чек (сліп). Авторизація може проводитись як вручну, коли продавець або касир передає запит по телефону оператору (голосова авторизація), так і автоматично. В останньому випадку картка кладеться в POS-термінал, дані зчитуються з картки, з клавіатури касиром вводиться сума платежа, а власник картки - секретний ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер). Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв’язок з базою даних платіжної системи (on-line режим), або здійснюючи додатковий обмін даними з самою карткою (off-line авторизація). У випадку видачі готівкових коштів процедура носить аналогічний характер з тою лише особливістю, що гроші в автоматичному режимі видаються спеціальним пристроєм - банкоматом, який і проводить авторизацію.

Сукупність операцій ,які супроводжують взаємодію держателя картки з платіжною системою при здійсненні платежу по картці або отриманні готівки часто називають транзакцією. Таким чином, транзакція включає в себе не тільки зчитування даних з картки, виконання запиту на авторизацію, оформлення чека, а і зміни інформації про фінансові ресурси власника картки у базі даних платіжної системи і на картці. В деяких випадках в поняття транзакції включають і відповідні операції по перерахуванню грошових коштів.

Наступним елементом платіжної системи є банк-еквайр. Початкову обробку запитів на авторизацію проводить еквайр-центр. На початковому етапі розвитку вітчизняних платіжних систем роль еквайр-центра інколи виконує процесінговий центр, однак в більшості випадків в якості таких центрів виступають банки - члени платіжної системи, тому часто кажуть банк- еквайр. Якщо банк-еквайр не володіє даними для виконання запиту (власник картки - клієнт іншого банку), то запит переправляється в процесіноговий центр, який, в свою чергу, або виконує його і передає відповідь банку-еквайру, або здійснює його подальшу маршрутизацію [79,с.298].

Процесінговий центр веде базу даних платіжної системи . База даних, як правило, містить відомості про банки - члени платіжної системи і власників карток, що забезпечує виконання запитів на авторизацію. Центр зберігає відомості про ліміти власників карток і виконує запити на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не має власної бази (додаток Б).

В іншому випадку процесінговий центр пересилає отриманий запит в банк-емітент аторизованої картки (додаток В).

Як ми бачимо, що центр забезпечує і пересилання відповіді банку-еквайру. Крім того, на основі накопичених за день протоколів транзакцій - що фіксуються при авторизації даних про проведення карткових платежів і видачі готівки - процесінговий центр готує і розсилає підсумкові дані для проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи, а також формує і розсилає банкам-еквайрам стоп-листи [79,с.231].

Як видно із вище сказаного, процесінговий центр є технологічним ядром платіжної системи. Він функціонує в достатньо жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. І дійсно, використання дебетової картки призводить до необхідності on-line авторизації кожної угоди в будь-якій точці обслуговування платіжної системи. Для операцій з кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх випадках, але , наприклад, при отриманні коштів в банкоматах вона теж проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певній організації розрахунків знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але загальна напруга на центр не зменшиться.

Також високі вимоги до розрахункових можливостей процесінгового центру висуває і підготовка даних для проведення взаємозаліків по підсумку дня, оскільки обробці належать протоколи значної частини транзакцій, а строки виконання розрахунків досить невеликі - декілька годин [52,с.126].

Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи потребує, по-перше, наявності великих розрахункових можливостей процесінгового центру, по-друге, розвиненої комунікаційної інфраструктури, оскільки процесінговий центр системи повинен мати можливість одночасно обслужити достатньо велике число географічно віддалених точок. Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще більш підвищує вимоги до комунікацій.

Наступним елементом платіжної системи є розрахунковий банк, який забезпечує оперативне проведення взаєморозрахунків. В розрахунковому банку банки-члени платіжної системи відкривають корреспондентські рахунки. Взаєморозрахунки необхідні для наступного. Кожний банк-еквайр здійснює перерахування точкам обслуговування по “картковим” платежам як своїх клієнтів, так і власників карток інших банків-емітентів, які входять в певну платіжну систему. Тому відповідні кошти повинні бути потім перераховані еквайру цими “іншими” банками.

Порівняння умов функціонування розрахунків за допомогою платіжних карток в країнах з розвинутою економікою та в Україні

Міжнародний ринок пластикових карток сьогодні - це найбільші платіжні асоціації VISA (включаючи міжнародну систему інформаційного обміну VISANet, міжнародну мережу банківських автоматів "Плас" (Plus) та інші системи), асоціація-альянс Євро-Кард/Мастер Кард (включаючи міжнародну систему інформаційного обміну "Банкнет", компанію Маестро Інтернейшнл (Maestro International), що об'єднує найбільшу світову систему платіжних терміналів eds/Maestro - 673 тис. терміналів у 35 країнах світу, компанія Циррус Сістем (Cirrus System inc.) - власник 234 тис. банківських автоматів у 64 країнах світу, компанії Амерікен Експрес та Дайнерз Клаб, що випускають картки типу Т&Е, з їхньою разгалуженою системою обслуговування, японська компанія JSB, та велика кількість інших банківських систем. Картину регіонального розподілу ринку пластикових карток щомісячно висвітлює найавторитетніший рейтинг в пластиковому бізнесі - "The Nilson Report", який охоплює близько 800 провідних банків в картковому бізнесі по частинах світу та регіонах (Азія-Тихоокеанський регіон, Канада, Європа, Сполучені Штати, Латинська Америка, Ближній Схід-Африка). Рейтинг складається по оборотах за операціями з картками та кількістю випущених карток по кожному з вищевикладених регіонів. [49,с.255]

Як видно, безсумнівним лідером на ринку залишаються США, але частка цього регіону поступово скорочується і бурхливого розвитку набувають нові регіональні ринки.

Вирішальну роль на ринку банківських пластикових карток відіграють дві міжнародні банківські платіжні асоціації Віза та Мастеркард Інтернейшнл. Кожна з асоціацій знаходиться у спільній власності банків-членів та фінансується за рахунок членських внесків та відрахувань за фінансові послуги.

Важливість асоціацій на ринку пояснюється функціями, які вони виконують, а саме:

- розробка операційних правил та тарифів в платіжній системі;

- ліцензування діяльності учасників карткового бізнесу в межах асоціації;

- розробка та охорона авторських прав, патентів та товарних знаків;

- розробка та підтримання комутаційних систем для підтвердження повноважень при проведенні операцій;

- створення та підтримання систем взаємообміну та взаєморозрахунків учасників асоціації;

- інформативна та рекламна діяльність (моніторинг ринку рекламні та маркетингові акції, тощо);

- створення нових послуг та поширення їх на ринок.

Завдяки великій кількості членів асоціації здатні зосереджувати дуже значні кошти і здатні фінансувати програми, які не зміг би реалізувати ні один з їх членів самотужки. Тому, завдяки величезним капіталовкладенням міжнародні платіжні асоціації підтримують індустрію банківських карток на передовому краю технологічних рішень та використовують на ринку останні досягнення науково-технічного прогресу.

Основою проведення операцій в будь-якій платіжній асоціації є операційні системи, за допомогою яких реєструються угоди та проводяться взаєморозрахунки між усіма її учасниками (банком емітентом карток, власником картки, торгівельною організацією та банком), а враховуючи транснаціональний характер розрахунків і вимоги незначних витрат часу на здійснення угоди - це є непростим завданням. Особливе місце в операційній системі займає проведення процедури авторизації - визнання повноважень власника картки на проведення певної угоди (як правило, покупки) від імені банку-емітенту картки, який цим самим підтверджує торгівцю правомірність угоди та гарантує оплату.

Код авторизації є дозволом на проведення операції, складається з шести символів (як правило, цифр) і є свого роду ідентифікатором угоди в операційній системі. Як вже зазначалося, отримання коду авторизації є лише початковим етапом в проведенні операції з використанням платіжної картки, бо в ній крім покупця та продавця беруть участь також платіжна система, банк-емітент картки та банк, що обслуговує продавця, кожен з яких повинен щось заробити на операції - отримати свою плату за інтерчейндж (Interchange - взаємообмін), згідно тарифів платіжної системи. Взагалі, інтерчейндж -ключова функція будь-якої платіжної асоціації. Ця функція дозволяє банкам по всьому світу обмінюватися інформацією про угоди, грошима, іншими елементами карткової індустрії на стабільній стандартизованій основі.

Важливим компонентом інтерчейнджу є встановлення величини оплати за нього. Операційні та інші витрати, оплата за ризик, що несе банк-емітент картки включаються до ставки інтерчейнджу. Національні асоціації встановлю-ють та регулярно коректують її. Існує одна ставка інтерчейнджу по угодах для Мастеркард Інтернейшнл - АЮ (Acquirer Interchange Discont) -дисконт з банку що обслуговує торгівця при взаємообміні та для Віза Інтернейшнл, ЕЖР (Electronic Interchange Reinbursement Fee - плата-компенсація за електронний взаємообмін), які носять різні назви, але призначені для одних і тих самих цілей та базується на електронних мережах зв'язку.

Таким чином, банк торгівця через систему взаєморозрахунків компенсує банку власника картки плату за взаємообмін, яка розрізняється в залежності від того, чи проведена операція через електронний термінал або надійшла до системи взаємообміну через певний проміжок часу (наприклад, в українських банках - 1,8% та 2,3% відповідно).

У розвинених країнах оплата товарів і послуг майже повсюдно здійснюється за допомогою кредитних карт, ринок яких в Україні знаходиться тільки в стадії становлення.

Особливо популярний пластик у США, де, по різних підрахунках, на одну середньостатистичну родину доводиться 8-13 кредитних карт.

Корпорації, що випускають кредитні карти, зустріли новий рік без ентузіазму - акції таких гігантів, як Citigroup, Bank of America, American Express і Discover Financial Services, втратили в 2008 році до 80% своєї вартості.

Цього року тенденція зниження доходів продовжилася. Експерти фірми Innovest Strategic Value Advisors затверджують, що торік карткові компанії понесли загальні збитки в розмірі 41 млрд. доларів, а до кінця 2009 року їхні втрати через безповоротні кредити досягнуть 96 млрд. доларів. І це тільки вершина айсберга, тому що восени 2008 року, по даним Федеральної резервний системи (Центральний банк США), загальна сума карточно-кредитної заборгованості наближалася до 1 трлн. доларів. Це ще до іпотечних боргів - близько 11 трлн. доларів.

Це стає тим більше очевидним, якщо врахувати, що більше чверті кредит-но-карткового портфеля в Citigroup, Bank of America, Capital One і Discover неякісні, тобто кредитні картки видані людям з поганими кредитними історіями, що не має стабільного заробітку або доходів. Також обтяжені подібними проблемами American Express і J.P.Morgan Chase.

Американські карткові компанії - мережі VISA і MasterCard стоять трохи осторонь і не так сильно порушені кризою, оскільки вони самі безпосередньо не кредитують клієнтів. Хоча в міру зниження споживання їхні прибутки теж падають. Аналітики вважають, що до середини 2010 року загальний обсяг карткового бізнесу в США може скоротитися на 45%.

Крім того, зіграє свою роль і набрання чинності в липні 2010 року нових законодавчих норм на користь карткоутримувачів, зокрема, норм, що обмежують підвищення компаніями комісійних (відсотків по кредиту).[84,c.28]

Не в останню чергу це зв'язано й з тим, що неякісних кредитів у картковій сфері більше (30% від загального обсягу), ніж в іпотечній (11%). І якщо дефолт іпотечних позичальників був першим ураганом, що обрушив ринки, то карткова заборгованість буде другим ураганом. Федеральна влада США не залишається байдужою до такої катастрофічної ситуації. Компанія Citigroup вже одержала зі скарбниці 45 млрд. доларів пільгових кредитів, Bank of America - 25 млрд. доларів, American Express - 3,4 млрд. доларів. Усього в кредитно-фінансовий сектор США влито 700 млрд. доларів.

У США кредитні карти випускають приблизно 16 тис. компаній, і, згідно даним Бюро перепису, на руках в американців перебуває близько 1,5 млрд. кре-диток. При цьому обсяг кредитно-карткового ринку досягає 2,7 трлн. доларів, а заборгованість середньої родини по кредитних картах, згідно CardWeb.com, становить 10 678 доларів.

Таке потужне охоплення населення пластиком здійснюється за допомогою добре продуманих рекламних кампаній. Кожна соціальна й вікова група обробляється по-своєму. Підвищена увага приділяється молоді й студентам, для яких карта - елемент престижу й символ благополуччя. Головне завдання карткових корпорацій зробити так, щоб людина робила покупки швидко й легко.

Один з капканів кредитно-карткового бізнесу - секьюритизация (від англ. security - безпека, забезпечення, гарантія). Даний процес має на увазі випуск особливих паперів - sеcurities, забезпечених якими-небудь активами. У картко-вому бізнесі - це клієнтська заборгованість. Як і у випадку з іпотекою, у картковій сфері секьюритизация стала інструментом фондування (залучення додаткових коштів) для збільшення обсягів карткових позик. З одного боку, секьюритизация сприяла зняттю тягаря боргів з балансу карткових компаній, з іншого боку, зробила їх менш обережними й акуратними при видачі карт і відкритті нових кредитних ліній.

Експерт із групи American Securitization Forum, затверджує, що передача карточно-кредитних ризиків інвесторам зробила картки доступними людям з невисокими доходами. В остаточному підсумку перетворення боргів у папери й продаж їх на сторону підштовхнула фінансові компанії до поспішної видачі карток чи ледве не всім бажаючим. Причому видавати картки людям з нестабільними доходами й поганою кредитною історією було набагато вигідніше, оскільки з них можна стригти більше грошей. Саме "завдяки" секьюритизації карткові компанії не встояли перед спокусою видавати ризиковані кредити. А щоб компенсувати ці ризики, вони стали накручувати ціни за послуги.

Популярність карток прямо пов'язана з підйомом економіки, ростом добробуту й стабільним збільшенням цін на житло. З 1997-го по 2006 рік ціна типового сімейного будинку виросла на 124%. Дешеві гроші (низькопроцентні позички) дозволяли людям легко рефінансувати свої іпотечні кредити по вигідних ставках, брати нові іпотечні позички на покупку других будинків і здобувати кілька кредитних карток. В 2005 році середня американська родина витрачала 99,5% всіх своїх чистих доходів на покупки й виплати відсотків по тим або інших придбанням, зробленим на позикові кошти.

В 2007 році з початком виробничого спаду ситуація стала мінятися. В 2008 році середнє зниження цін на житло склало 20-25%. Дома стали коштував-ти менше іпотечних кредитів, на які вони були куплені. Відповідно зросли й карткові неплатежі, і весь ланцюжок, що складається з безповоротних кредитів і не забезпечених нічим "коштовних" паперів, посипався. Ситуація збільшється тим, що підрахувати збиток від знецінених sеcurities досить складно, оскільки вони вільно розходяться по всьому світлу.

Таким чином, враховуючи зарубіжний досвід впливу фінансової кризи на ринок карткових послуг, в Україні у 2009 році різко згортається ринок кредитних карток та продовжується розвиток ринку дебетових розрахункових карток.

Так, Банк «Фінанси та кредит», реалізуючи досвід функціонування розрахунків за допомогою платіжних карток в країнах з розвинутою економікою реалізує наступні програми розвитку карткового бізнесу[45]:

1. Проект об’єднання з банками партнерами.

Для зручності користування платіжними картками Банк проводить об'єднання своєї банкоматної мережі з іншими банками, що мають розгалужену мережу банкоматів. Внаслідок цього клієнти, будучи власником платіжних карток Банку, мають можливість отримувати готівку по платіжних картках міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard WorldWide у всіх регіонах України по тарифах Банку.

На сьогоднішній день клієнти можуть знімати готівку за тарифами Банку в банкоматах банків-партнерів: АКБ "Укрсоцбанк", АКБ "Правекс-Банк", АКІБ "УкрСиббанк".

2. Проект випуску пластикових карт різних міжнародних платіжних систем, які працюють з одного мультивалютного карткового рахунку клієнта.

Відкриття карток різних платіжних систем до одного рахунку - в Банку Ви можете оформити на Ваш картковий рахунок одну або декілька платіжних карток. Відкриття на один рахунок карток різних платіжних систем VISA GOLD і MasterCard GOLD, VISA Classic і MasterCard Mass, VISA Electron і Maestro) дає можливість:

·    довіреною особою здійснювати операції по Вашому картковому рахунку;

·    розрахуватися карткою в будь-якій країні світу, незалежно того, якій платіжній системі віддає перевагу країна (Америка – Visa Int., Європа – Master-Card WorldWide); 

·    альтернативної оплати у випадку, якщо торгова точка приймає тільки певний вид картки; 

·    розділити оплату по певних видах операцій між картками різних платіжних систем;

·    у разі втрати/крадіжки/пошкодження однієї платіжної картки мати доступ до Вашого карткового рахунку.

Населення переводять на безготівку, оголосивши в країні «пластикову революцію». 

 Тепер картки можна використовувати у будь-якому місці: в перукарні або на пошті, маленьких магазинах і аптеках. Нова постанова (№706) Кабінету Міністрів запевнила, що з 2012 року в кожній торговельній точці та підприємстві сфери обслуговування за винятком торговельних рядів на базарах, де товар продають зі столів повинні з'явитися POS-термінали для оплати покупок пластиковою карткою.

 

Мета такого заходу досить прозора – це боротьба з тіньовими економікою та прибутками. Постанова стосується населених пунктів, населення яких налічує більше 25 тисяч чоловік, тому розрахуватися банківською карткою у сільських магазинах навряд чи вдасться.

 

Нововведення будуть постійно контролювати, виписуючи штрафи за відсутність або несправність спеціальних терміналів. Якщо в супермаркетах розрахунок карткою можна здійснити будь-де, то у сфері обслуговування терміналів досі недостатньо. Навіть у найбільшій мережі швидкого харчування «Макдоналдс» POS всього один, та й той у Києві на Хрещатику.

 

Щоправда, існує декілька проблем. По-перше, розрахунок банківською карткою затримує чергу, а по-друге, треба домовитися з банком, які відсотки він візьме за обслуговування.

ВИСНОВОК ДО 1 РОЗДІЛУ

Пластикова платіжна картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає клієнту можливість здійснення безготівкових платежів за куплені товари чи надані послуги і при необхідності отримувати чи поповнювати готівковими коштами поточний картковий рахунок.

Законом введений термін основного елементу автоматичних платіжних систем - банківський автомат самообслуговування (банківський автомат) - програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу;

Банкомати – це банківські автомати для видачі і инкасування готівки при операціях із пластиковими картками. Крім цього, банкомат дозволяє власнику картки одержувати інформацію про поточний стан рахунка (у тому числі і виписку на папері), а також проводити операції по перерахуванню коштів з одного рахунка на іншій. Банкомат обладнаний пристроєм для читання карти, а для інтерактивної взаємодії з власником картки - також дисплеєм і клавіатурою. Банкомат оснащений персональною ЕОМ, що забезпечує керування банкоматом і контроль його стану. Останнє дуже важливо, оскільки банкомат є сховищем готівки. На сьогоднішній день більшість моделей розрахована на роботу в on-line режимі з картками з магнітною смугою, однак з'явилися і пристрої, здатні працювати зі смарт-картами й у off-line режимі. Для забезпечення комунікаційних функцій банкомати оснащуються платами X.25, а, у деяких випадках, - модемами.

Міжнародний ринок пластикових карток сьогодні - це найбільші платіжні асоціації VISA (включаючи міжнародну систему інформаційного обміну VISANet, міжнародну мережу банківських автоматів "Плас" (Plus) та інші системи), асоціація-альянс Євро-Кард/Мастер Кард (включаючи міжнародну систему інформаційного обміну "Банкнет", компанію Маестро Інтернейшнл (Maestro International), що об'єднує найбільшу світову систему платіжних терміналів eds/Maestro - 673 тис. терміналів у 35 країнах світу, компанія Циррус Сістем (Cirrus System inc.) - власник 234 тис. банківських автоматів у 64 країнах світу

Інтенсивні інтеграційні процеси у світі, що у даний момент йдуть по різних напрямках, багато в чому сприяють уніфікації рішень при створенні і розвитку платіжних систем. Сьогодні у світі платіжних систем, заснованих на смарт-технологии, проглядаються три основні тенденції. Перша - це створення національних платіжних систем (Danmon у Данії, Mondex у Великобританії). Друга зв'язана з проектуванням системи EMV, і третя - це об'єднаний проект європейського союзу (система Cafe).

Як видно, безсумнівним лідером на ринку залишаються США, але частка цього регіону поступово скорочується і бурхливого розвитку набувають нові регіональні ринки.

Так, Банк «Фінанси та кредит», реалізуючи досвід функціонування розрахунків за допомогою платіжних карток в країнах з розвинутою економікою реалізує наступні програми розвитку карткового бізнесу :

1. Проект об’єднання з банками партнерами.

2. . Проект випуску пластикових карт різних міжнародних платіжних систем, які працюють з одного мультивалютного карткового рахунку клієнта.

 Тепер картки можна буде використовувати у будь-якому місці: в перукарні або на пошті, маленьких магазинах і аптеках. Нова постанова (№706) Кабінету Міністрів запевнила, що вже в кожній торговельній точці та підприємстві сфери обслуговування за винятком торговельних рядів на базарах, де товар продають зі столів повинні з'явитися POS-термінали для оплати покупок пластиковою карткою.

Розділ 2 Комплексний аналіз запровадження та використання розрахунків за допомогою пластикових карток