3.1 Порівняння умов функціонування розрахунків за допомогою платіжних карток в країнах з розвинутою економікою та в Україні

Міжнародний ринок пластикових карток сьогодні - це найбільші платіжні асоціації VISA (включаючи міжнародну систему інформаційного обміну VISANet, міжнародну мережу банківських автоматів "Плас" (Plus) та інші системи), асоціація-альянс Євро-Кард/Мастер Кард (включаючи міжнародну систему інформаційного обміну "Банкнет", компанію Маестро Інтернейшнл (Maestro International), що об'єднує найбільшу світову систему платіжних терміналів eds/Maestro - 673 тис. терміналів у 35 країнах світу, компанія Циррус Сістем (Cirrus System inc.) - власник 234 тис. банківських автоматів у 64 країнах світу, компанії Амерікен Експрес та Дайнерз Клаб, що випускають картки типу Т&Е, з їхньою разгалуженою системою обслуговування, японська компанія JSB, та велика кількість інших банківських систем. Картину регіонального розподілу ринку пластикових карток щомісячно висвітлює найавторитетніший рейтинг в пластиковому бізнесі - "The Nilson Report", який охоплює близько 800 провідних банків в картковому бізнесі по частинах світу та регіонах (Азія-Тихоокеанський регіон, Канада, Європа, Сполучені Штати, Латинська Америка, Ближній Схід-Африка). Рейтинг складається по оборотах за операціями з картками та кількістю випущених карток по кожному з вищевикладених регіонів.

Як видно, безсумнівним лідером на ринку залишаються США, але частка цього регіону поступово скорочується і бурхливого розвитку набувають нові регіональні ринки.

Вирішальну роль на ринку банківських пластикових карток відіграють дві міжнародні банківські платіжні асоціації Віза та Мастеркард Інтернейшнл. Кожна з асоціацій знаходиться у спільній власності банків-членів та фінансується за рахунок членських внесків та відрахувань за фінансові послуги.

Важливість асоціацій на ринку пояснюється функціями, які вони виконують, а саме:

- розробка операційних правил та тарифів в платіжній системі;

- ліцензування діяльності учасників карткового бізнесу в межах асоціації;

- розробка та охорона авторських прав, патентів та товарних знаків;

- розробка та підтримання комутаційних систем для підтвердження повноважень при проведенні операцій;

- створення та підтримання систем взаємообміну та взаєморозрахунків учасників асоціації;

- інформативна та рекламна діяльність (моніторинг ринку рекламні та маркетингові акції, тощо);

- створення нових послуг та поширення їх на ринок.

Завдяки великій кількості членів асоціації здатні зосереджувати дуже значні кошти і здатні фінансувати програми, які не зміг би реалізувати ні один з їх членів самотужки. Тому, завдяки величезним капіталовкладенням міжнародні платіжні асоціації підтримують індустрію банківських карток на передовому краю технологічних рішень та використовують на ринку останні досягнення науково-технічного прогресу.

Основою проведення операцій в будь-якій платіжній асоціації є операційні системи, за допомогою яких реєструються угоди та проводяться взаєморозрахунки між усіма її учасниками (банком емітентом карток, власником картки, торгівельною організацією та банком), а враховуючи транснаціональний характер розрахунків і вимоги незначних витрат часу на здійснення угоди - це є непростим завданням. Особливе місце в операційній системі займає проведення процедури авторизації - визнання повноважень власника картки на проведення певної угоди (як правило, покупки) від імені банку-емітенту картки, який цим самим підтверджує торгівцю правомірність угоди та гарантує оплату.

Код авторизації є дозволом на проведення операції, складається з шести символів (як правило, цифр) і є свого роду ідентифікатором угоди в операційній системі. Як вже зазначалося, отримання коду авторизації є лише початковим етапом в проведенні операції з використанням платіжної картки, бо в ній крім покупця та продавця беруть участь також платіжна система, банк-емітент картки та банк, що обслуговує продавця, кожен з яких повинен щось заробити на операції - отримати свою плату за інтерчейндж (Interchange - взаємообмін), згідно тарифів платіжної системи. Взагалі, інтерчейндж -ключова функція будь-якої платіжної асоціації. Ця функція дозволяє банкам по всьому світу обмінюватися інформацією про угоди, грошима, іншими елементами карткової індустрії на стабільній стандартизованій основі.

Важливим компонентом інтерчейнджу є встановлення величини оплати за нього. Операційні та інші витрати, оплата за ризик, що несе банк-емітент картки включаються до ставки інтерчейнджу. Національні асоціації встановлю-ють та регулярно коректують її. Існує одна ставка інтерчейнджу по угодах для Мастеркард Інтернейшнл - АЮ (Acquirer Interchange Discont) -дисконт з банку що обслуговує торгівця при взаємообміні та для Віза Інтернейшнл, ЕЖР (Electronic Interchange Reinbursement Fee - плата-компенсація за електронний взаємообмін), які носять різні назви, але призначені для одних і тих самих цілей та базується на електронних мережах зв'язку.

Таким чином, банк торгівця через систему взаєморозрахунків компенсує банку власника картки плату за взаємообмін, яка розрізняється в залежності від того, чи проведена операція через електронний термінал або надійшла до системи взаємообміну через певний проміжок часу (наприклад, в українських банках - 1,8% та 2,3% відповідно).

У розвинених країнах оплата товарів і послуг майже повсюдно здійснюється за допомогою кредитних карт, ринок яких в Україні знаходиться тільки в стадії становлення.

Особливо популярний пластик у США, де, по різних підрахунках, на одну середньостатистичну родину доводиться 8-13 кредитних карт.

Цього року тенденція зниження доходів продовжилася. Експерти фірми Innovest Strategic Value Advisors затверджують, що торік карткові компанії понесли загальні збитки в розмірі 41 млрд. доларів, а до кінця 2012 року їхні втрати через безповоротні кредити досягнуть 96 млрд. доларів. Це стає тим більше очевидним, якщо врахувати, що більше чверті кредит-но-карткового портфеля в Citigroup, Bank of America, Capital One і Discover неякісні, тобто кредитні картки видані людям з поганими кредитними історіями, що не має стабільного заробітку або доходів. Також обтяжені подібними проблемами American Express і J.P.Morgan Chase.

Американські карткові компанії - мережі VISA і MasterCard стоять трохи осторонь і не так сильно порушені кризою, оскільки вони самі безпосередньо не кредитують клієнтів. Хоча в міру зниження споживання їхні прибутки теж падають. Аналітики вважають, що до середини 2013 року загальний обсяг карткового бізнесу в США може скоротитися на 45%.

Крім того, грає свою роль і набрання чинності в липні 2010 року нових законодавчих норм на користь карткоутримувачів, зокрема, норм, що обмежують підвищення компаніями комісійних (відсотків по кредиту).

Не в останню чергу це зв'язано й з тим, що неякісних кредитів у картковій сфері більше (30% від загального обсягу), ніж в іпотечній (11%). І якщо дефолт іпотечних позичальників був першим ураганом, що обрушив ринки, то карткова заборгованість буде другим ураганом. Федеральна влада США не залишається байдужою до такої катастрофічної ситуації. Компанія Citigroup вже одержала зі скарбниці 45 млрд. доларів пільгових кредитів, Bank of America - 25 млрд. доларів, American Express - 3,4 млрд. доларів. Усього в кредитно-фінансовий сектор США влито 700 млрд. доларів.

У США кредитні карти випускають приблизно 16 тис. компаній, і, згідно даним Бюро перепису, на руках в американців перебуває близько 1,5 млрд. кре-диток. При цьому обсяг кредитно-карткового ринку досягає 2,7 трлн. доларів, а заборгованість середньої родини по кредитних картах, згідно CardWeb.com, становить 10 678 доларів.

Таке потужне охоплення населення пластиком здійснюється за допомогою добре продуманих рекламних кампаній. Кожна соціальна й вікова група обробляється по-своєму. Підвищена увага приділяється молоді й студентам, для яких карта - елемент престижу й символ благополуччя. Головне завдання карткових корпорацій зробити так, щоб людина робила покупки швидко й легко.

Один з капканів кредитно-карткового бізнесу - секьюритизация (від англ. security - безпека, забезпечення, гарантія). Даний процес має на увазі випуск особливих паперів - sеcurities, забезпечених якими-небудь активами. У картко-вому бізнесі - це клієнтська заборгованість. Як і у випадку з іпотекою, у картковій сфері секьюритизация стала інструментом фондування (залучення додаткових коштів) для збільшення обсягів карткових позик. З одного боку, секьюритизация сприяла зняттю тягаря боргів з балансу карткових компаній, з іншого боку, зробила їх менш обережними й акуратними при видачі карт і відкритті нових кредитних ліній.

Експерт із групи American Securitization Forum, затверджує, що передача карточно-кредитних ризиків інвесторам зробила картки доступними людям з невисокими доходами. В остаточному підсумку перетворення боргів у папери й продаж їх на сторону підштовхнула фінансові компанії до поспішної видачі карток чи ледве не всім бажаючим. Причому видавати картки людям з нестабільними доходами й поганою кредитною історією було набагато вигідніше, оскільки з них можна стригти більше грошей. Саме "завдяки" секьюритизації карткові компанії не встояли перед спокусою видавати ризиковані кредити. А щоб компенсувати ці ризики, вони стали накручувати ціни за послуги.

Популярність карток прямо пов'язана з підйомом економіки, ростом добробуту й стабільним збільшенням цін на житло. З 1997-го по 2006 рік ціна типового сімейного будинку виросла на 124%. Дешеві гроші (низькопроцентні позички) дозволяли людям легко рефінансувати свої іпотечні кредити по вигідних ставках, брати нові іпотечні позички на покупку других будинків і здобувати кілька кредитних карток. В 2005 році середня американська родина витрачала 99,5% всіх своїх чистих доходів на покупки й виплати відсотків по тим або інших придбанням, зробленим на позикові кошти.

В 2007 році з початком виробничого спаду ситуація стала мінятися. В 2008 році середнє зниження цін на житло склало 20-25%. Дома стали коштував-ти менше іпотечних кредитів, на які вони були куплені. Відповідно зросли й карткові неплатежі, і весь ланцюжок, що складається з безповоротних кредитів і не забезпечених нічим "коштовних" паперів, посипався. Ситуація збільшється тим, що підрахувати збиток від знецінених sеcurities досить складно, оскільки вони вільно розходяться по всьому світлу.

Таким чином, враховуючи зарубіжний досвід впливу фінансової кризи на ринок карткових послуг, в Україні у 2009 році різко згортається ринок кредитних карток та продовжується розвиток ринку дебетових розрахункових карток.

Так, Банк «Фінанси та кредит», реалізуючи досвід функціонування розрахунків за допомогою платіжних карток в країнах з розвинутою економікою реалізує наступні програми розвитку карткового бізнесу [45] :

1. Проект об’єднання з банками партнерами.

Для зручності користування платіжними картками Банк проводить об'єднання своєї банкоматної мережі з іншими банками, що мають розгалужену мережу банкоматів. Внаслідок цього клієнти, будучи власником платіжних карток Банку, мають можливість отримувати готівку по платіжних картках міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard WorldWide у всіх регіонах України по тарифах Банку.

На сьогоднішній день клієнти можуть знімати готівку за тарифами Банку в банкоматах банків-партнерів: АКБ "Укрсоцбанк", АКБ "Правекс-Банк", АКІБ "УкрСиббанк".

2. Проект випуску пластикових карт різних міжнародних платіжних систем, які працюють з одного мультивалютного карткового рахунку клієнта.

Відкриття карток різних платіжних систем до одного рахунку - в Банку Ви можете оформити на Ваш картковий рахунок одну або декілька платіжних карток. Відкриття на один рахунок карток різних платіжних систем VISA GOLD і MasterCard GOLD, VISA Classic і MasterCard Mass, VISA Electron і Maestro) дає можливість:

·    довіреною особою здійснювати операції по Вашому картковому рахунку;

·    розрахуватися карткою в будь-якій країні світу, незалежно того, якій платіжній системі віддає перевагу країна (Америка – Visa Int., Європа – Master-Card WorldWide); 

·    альтернативної оплати у випадку, якщо торгова точка приймає тільки певний вид картки; 

·    розділити оплату по певних видах операцій між картками різних платіжних систем;

·    у разі втрати/крадіжки/пошкодження однієї платіжної картки мати доступ до Вашого карткового рахунку.

Українців посилено продовжують переконувати в тому, що від переходу на безготівкові розрахунки з обмеженням готівки 150 тис. грн буде тільки користь. Мовляв, давно пора, подивіться на Європу – там взагалі більше 1-2 тис. євро готівкою ніхто не розраховується. Та й статистика говорить про те, що навіть і без обмеження українці самі починають все частіше розраховуватися карткою.

Так, за даними Національного банку України, в Україні налічується вже 44 млн власників платіжних карток, з яких 33 млн – активні картки. В цілому, в 2012 році обсяг безготівкових розрахунків майже подвоївся, склавши майже 92 млрд грн. Також важливо, що показник забезпеченості платіжними картками становить 1,53 на одного українця, тоді як у середньому в Європі – 1,57 на одного жителя.

При цьому в Україні відкрита достатня кількість банкоматів. Про це і багато інших аспектів безготівкових розрахунків розповіли банкіри і представники НБУ під час дискусії на тему: “Банківський бізнес в 2013 році”.

“Якщо в Україні на мільйон населення припадає 792 банкомати, то в Європі – Швеції, Фінляндії – 890. Разом з тим, що стосується кількості терміналів, у нас є ще чотирикратний запас, нам є куди зростати. В Україні 2938 платіжних терміналів на мільйон населення, а в Європі – 25-27 тисяч. В цьому напрямку нам разом з виконавчою владою потрібно працювати, тому що не можна пропонувати безготівкові розрахунки, не маючи достатньої кількості платіжних терміналів”, – сказала директор департаменту платіжних систем Національного банку Наталія Лапко.[ http://news.finance.ua/ua/~/2/40/all/2013/03/27/299286]

З нею згоден і заступник голови правління АТ “Ощадбанк” Антон Тютюн. За його словами, банки переходять від машин зі зняття готівки до машин з розрахунків грошима.[/////]“Банкоматів, на мою думку, достатньо. Наприклад, ми їх дійсно ще закуповуємо, тому що ми великий банк і наші відділення цього потребують. Це не вуличні банкомати, яких у нас більше, ніж в Європі. Ми потребуємо того, щоб наші клієнти могли знімати готівку не приходячи в касу. Цей напрямок ми безумовно будемо просувати”, – сказав він.

Чому такий важливий для банків перехід на безготівкові розрахунки? Це, напевно, головне питання, яке виникає у населення: яка вигода банку збільшити потік безготівкових розрахунків, і як це позначиться на тарифах і комісіях. Адже багато українців вважають, що розраховуватися готівкою дешевше.

Зараз конкуренція банків дуже велика. І багато банків ставлять комісії нижчі, ніж собівартість самого процесу, тому що вони заробляють на інших послугах. Дають інші картки з кредитування, або депозитні картки нав’язують інші послуги. Тож сказати про те, що це збільшить кількість комісійних доходів безпосередньо за картками або зменшить витрати не можна.

Яка ж зараз межа розрахунків? Це питання також досить важливе в темі переходу на безготівкові розрахунки. У НБУговорять, що ця сума обмеження була зустрінута з розумінням.

У НБУ зараз іде мова про те , що є пропозиції знизити планку до 50 тис. грн і навіть менше. Або зафіксувати ліміт не в абсолютній сумі, а в кількості мінімальних зарплат. Звучить і думка, що потрібно обмежити комісійні за переказ коштів в безготівкову форму. Так чи інакше, при такому переказі громадянам не потрібно надавати додаткові документи, будуть потрібні тільки традиційні платіжні інструменти. В той же час ми пропонуємо ширше використовувати зберігання грошей на рахунках нотаріусів”, У той же час, заступник голови “Ощадбанку” вважає, що на першому етапі ця сума оптимальна. А далі вже можна буде цю суму знижувати.

І наостанок, що думають банкіри про безпеку безготівкових розрахунків. Адже напевно кожен українець, у якого є картка, стикався так чи інакше з неправильним списанням грошей, а хтось і зовсім попався на виверти шахраїв, які можуть зчитати ПІН-код картки прямо з банкомату.

Захист надійності розрахунків насамперед перебуває в руках клієнта. Він повинен знати цей інструментарій. Якщо він не хоче його знати, то він повинен зняти собі 20 тис. грн, носити їх, і в якомусь переході у нього витягнуть ці 20 тис., або по голові дадуть і заберуть ці гроші”, – зазначив він.

Також він сказав, що смс-сповіщення про банківську транзакцію по картковому рахунку знижує ймовірність того, що людину обкрадуть шахраї. Але тут виникає невеликий нюанс – не завжди мобільний зв’язок працює без збоїв.

Певну статистику наводить НБУ, що кількість шахрайських операцій з картками складає всього 0,0015% від загальної суми збитків банків.