- •31. Дайте загальну характеристику хімічної промисловості України
- •32. Що відноситься до мінеральних добрив і який вплив вони здійснюють на рослини?
- •33 Приведіть класифікацію мінеральним добривам
- •34. Дайте характеристику фосфатним добривам, а також поясніть технологічну сутність процесів виробництва фосфатних добрив.
- •35. Зробіть технологічну систему виробництва суперфосфату безперервним способом та дайте до неї характеристику.
- •36. Поясніть суть технологічних процесі виробництва азотних добрив.
- •37. Назвіть де використовується сірчата кислота і опишіть властивості цієї кислоти.
- •38. Зобразіть технологічну схему вирбництва сірчаної кислоти і дайте до неї пояснення
- •39. Які ви знаєте особливі способи і методи переробки нафти у нафтопродукти
- •40.Що представляє собою процес дистиляції нафти і яке обладнання при цьому використовуєьбся?
40.Що представляє собою процес дистиляції нафти і яке обладнання при цьому використовуєьбся?
Практично вся сира нафта після попереднього очищення піддіється перегонці на фракції, фракційна перегонка заснована на різниці в температурі кипіння окремих фракцій вуглеводів, близьких за фізичними властивостями.
Кипіння суміші почиінається при температурі, рівній середній температурікипіння складових частин. При цьому в пароподібну фазу переважно переходять низькокиплячі компоненти, а в рідкій залишаються висококиплячі компоненти, а в пароподібній фазі залишаться переважно легкі компоненти.
Таким чином, з вихідної суміші одержують три фракції. Одна з них, що залишилася рідкою при кипінні, містить переважно висококиплячі компоненти; третя, пароподібна, містить переважно низькокиплячі компоненти.
За рахунок однократних або багаторазових процесів кипіння і конденсації отриманих фракцій можно домогтисядосить повного поділу низько- і висококиплячих компонентів. Така перегонка дозволяє розділити нафту на фракції за температурами їхнього кипіння.
Технологічний процес пергонки складається з чотирьох операцій: нагрівання суміші, випаровування, конденсації й охолодження отриманних фракцій.
Нагрівання нафти і нафтопродуктів здійснюється в трубчастих печах, поділ сумішей на фракції проводиться в ректифікаційних колонах.
Нагріту суміш подають у нижню частину колони. Тиск у колоні нижче, ніж у трубках печі, тому суміш закипає і розділяється на дві фракції: пароподібну і рідку. Рідкі продукти ствкають у низ, а пари піднімаються на гору по колоні. У верхню частину колони подаються рідина, що зрошує, флегма- легка фракція, що протікає вниз з тарілки на тарілку по перелевних патрубках.
Пари, що знизу піднімаються, підходять під ковпак і барботують через шар рідини на тарілці. Зустрічаючись з гарячими парами, що піднімаються, рідина що зрошує колону, нагрівається і частково випаровується. Пари, віддаючи їй тепло, конденсуються ( конденсат стікає в нижню частину колони).
Цей процес багаторазово повторюється по усій висоті колони на кожній тарілці. Таким чином, на кожній тарілці утвориться флегма визначеного фракційного складу, а до верху колони доходять пари найбільш легкої фракції. Вниз колони збирається рідина, що містить найбільш важкі фракції. Продукти прямої перегонки нафти умовно розділяють на три групи: паливні фракції, масляні дистиляти і гудрон. Найбільш цінна масляна фракція- бензинова. Масляні дистиляти відокремлюються при температурі 350-550 С і складаються з вуглеводів циклічної будови. Вихід масляних дистилятів з нафти становить 20-25%. Гідрон складається зі смолистих речовин, парафинів і важких вуглеводів щильної будови Вихід його залежить від повноти відгону мастил і становить 15-30%.
Таким чином первинна перегонка нафти дає лише грубі фракції порівнянно невисокого виходу і низької якості. Тому більшість з цих фракцій піддають додатковій вторинній термічній переробці.
.
