Додаток 1.Тести для контролю початкового рівня підготовки

1.Під час доторкування до колби з гарячою водою (+60^оС) з заплющеними очима студент визначив стан поверхні колби (шершава чи гладенька) і рефлекторно відсмикнув руку, бо відчув біль. Така послідовність відчуттів обумовлена, скоріше за все тим, що має місце більша:

1. щільність тактильних рецепторів

2. щільність больових рецепторів

3. глибина розташуванням больових рецепторів

4. порогова сила для больових рецепторів

5. швидкість передачі інформації

2.Визначення структури поверхні пучками пальців здійснюється завдяки активації одного з тактильних рецепторів:

1. Пачині

2. Волоскових

3. Руфіні

4. Мейсснера

5. Ноцицепторів

3.Найбільша точність локалізації дотику до шкіри на пучках пальців у порівнянні зі шкірою передпліччя є наслідком:

1. більшої щільності рецепторів

2. меншої швидкості адаптації

3. більшої швидкості передачі інформації

4. більшого представництва у сенсорній корі

5. видом рецепторів

4.Інформація від теплових рецепторів передається до ЦНС аферентними нервовими волокнами, які належать до групи:

1. Аβ

2. Аγ

3. Аδ

4. В

5. С

5. Інформація від холодових рецепторів передається до ЦНС аферентними нервовими волокнами, які належать до групи:

1. Аβ

2. Аγ

3. Аδ

4. В

5. С

6.Вібрація сприймається одним з видів рецепторів:

1. дисками Мерк еля

2. тільцями Пачині

3. волосковими рецепторами

4. ноцицепторами

5. вільними нервовими закінченнями

7.Інформація від суглобових рецепторів передається до соматосенсорної кори одним з висхідних провідних шляхів:

1. неоспіноталамічними

2. палеоспіноталамічними

3. лемнісковими

4. латеральними спіноталамічними

5. спіносеребеллярними

8.Відчуття болю виникає при подразненні значної сили одного з видів рецепторів:

1. тільця Пачині

2. диски Меркеля

3. тільця Мейсснера

4. вільні нервові закінчення

5. волоскові рецептори

9.Пресинаптичні енкефалінергічні нервові закінчення на аферентних нервових волокнах у задніх рогах спинного мозку викликають явище:

1. потенціації

2. просторової сумації збудження

3. збільшення виділення медіатору

4. збільшення частоти генерації ПД

5. пресинаптичне гальмування

10.Під час дотику до гарячої поверхні відчуття болю виникає завдяки подразненню рецепторів:

1. тактильних

2. теплових

3. хеморецепторів

4. ноцицепторів

5. пропріорецепторів

Додаток 2. Тести для контролю кінцевого рівня підготовки

1.Адаптаптація тактильних рецепторів є наслідком зменшення:

1. сили подразника

2. величини рецепторного потенціалу

3. величини мембранного потенціалу

4. частоти генерації ПД у нервовому волокні

5. амплітуди ПД у нервовому волокні.

2.Під час уколу голкою шкіри виникає біль завдяки передачі інформації одним з провідних шляхів:

1. лемніскових

2. неоспіноталамічних

3. палеоспіноталамічних

4. неспецифічних

5. асоціативних

3.Людина відчуває біль у ділянці кінцевої фаланги 2-го пальця лівої кисті після випадкового порізу шкіри напередодні. Медіатором, що здійснює передачу інформації від аферентного нейрона у задніх рогах спинного мозку може бути:

1. глутамат

2. ацетилхолін

3. серотонін

4. енкефалін

5. речовина Р

4.Подразнення великих ядер шва в експерименті призводить до виникнення:

1. тактильного відчуття

2. відчуття вібрації

3. відчуття сильного болю

4. відчуття структури поверхні

5. аналгезії

5.М’язовий біль після тяжкого фізичного тренування може бути наслідком подразнення:

1. м’язових веретен

2. рецепторів Руфіні

3. механоноцицепторів

4. термоноцицепторів

5. хемоноцицепторів

6. Алгетики викликають біль завдяки виникненню деполяризаційного рецепторного потенціалу у одному з видів високопорогових рецепторів:

1. механо-

2. хемо-

3. теплових

4. холодових

7.При подразненні однієї з ділянок кори під час нейрохірургічного втручання людина може відчувати дотик з точною локалізацією завдяки активації:

1. соматосенсорної кори – поле S І

2. соматосенсорної кори – поле S ІІ

3. премоторної кори – поле 6

4. моторної кори – поле 4

5. Сильвієвої борозни

8.Під час анестезії шкіри новокаїном знеболення виникає завдяки одному з процесів:

1. адаптації рецепторів

2. натрієвій інактивації у мембрані нервового волокна

3. гіперполяризації мембрани нервового волокна

4. закриванню активаційних воріт натрієвих каналів

5. збільшенню порогу деполяризації

9.Опіатні пептиди викликають аналгезію завдяки зменшенню величини ноцицептивного сигналу на різних рівнях ЦНС шляхом:

зменшення в нейронах:

1. цАМФ

2. цГМФ

3. ацетилхоліну

4. норадреналіну

5. глутамату

10.Подразнення з яких наведених структур могли б спричинити появу свербіння:

1. задні корінці – С-волокна

2. периферійні нерви – В-волокна

3. дорсальні стовпи у спинному мозку

4. рецептори дотику

5. моторні волокна у передніх корінцях спінальних нервів

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем.

Практичне заняття № 2

Тема: Дослідження зорової та слухової сенсорних систем.

1.Навчальні цілі:

• Пояснювати структуру та функціональну організацію зорової та слухової сенсорних систем.

• Зображувати схематично будову зорової та слухової сенсорних систем.

• Пояснювати фізіологічне значення та характеристики допоміжних структур у зоровій та слуховій сенсорних системах.

• Характеристика процесів, що відбуваються на різних рівнях організації зорової та слухової сенсорних систем.

• Обирати адекватні методи дослідження основних функції зорової та слухової сенсорних систем.

• Аналізувати особливості функцій сенсорних систем у віковому у віковому діапазоні життя людини.