- •Змістовий модуль 1. Становлення та розвиток краєзнавства в україні
- •Тема 1. Теоретико-методологічні засади краєзнавства
- •Завдання курсу:
- •Взаємозв’язок дисципліни “Туристичне краєзнавство” з іншими дисциплінами курсу:
- •2. Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства
- •3. Джерела туристичного краєзнавства
- •Інтернет-ресурси:
- •Форми та види краєзнавства.
- •Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •1. Етапи розвитку українського краєзнавства Основні риси етапів формування краєзнавства в Україні
- •Етап - початку (зародження) наукового краєзнавства - з XVIII ст. До середини XIX ст.
- •Тема 2. Історія становлення й розвитку краєзнавства в україні
- •Етапи розвитку українського краєзнавства
- •2. Форми та види краєзнавства
- •3. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців
- •Тема 3. Кластеризація в туристичній діяльності
- •Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Особливості створення та функціонування туристичного кластера
- •Характеристика туристичних кластерів України
- •1. Роль кластеризації в розвитку туристичного бізнесу
- •Найбільш поширені визначення кластеру
- •Класифікація видів кластерів
- •Порівняльна характеристика туристичного кластеру та об’єднання підприємств
- •2. Особливості створення та функціонування туристичного кластера Алгоритм створення туристичного кластера:
- •До таких показників слід віднести:
- •3. Визначення місії і цілей діяльності туристичного кластера
- •Етапи реалізації проекту щодо функціонування туристичного кластеру на прикладі туристичного кластеру малих міст-партнерів «Південне туристичне кільце» (тк «птк»):
- •3. Характеристика туристичних кластерів України
- •Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон»
- •Туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини»
- •Туристично-рекреаційний кластер “Зелена Кремінна”
- •Центр надає такі види послуг:
- •Туристичний кластер "Кам'янець"
- •Основні завдання діяльності:
- •«Кластер водного туризму в Чернігівській області».
- •Змістовий модуль 2. Характеристика природно-географічного туристичного потенціалу україни
- •Тема 4. Сутність та склад природних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •1.Поняття та класифікація краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •2. Основні види природно-географічних туристичних ресурсів
- •3. Проблеми рекреаційного навантаження на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій
- •4. Охорона природних краєзнавчо-туристичних ресурсів
- •Інтернет-ресурси:
- •Тема 5. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси україни
- •До природно-заповідного фонду України належать:
- •2. Поняття та характеристика біосферних і природних заповідників та пам'яток природи України
- •Біосферні заповідники України
- •Природні заповідники України
- •Кам’яна Багачка
- •Протяте Каміння і Соколине Око
- •3. Поняття та характеристика національних парків і памяток садово-паркового мистецтва України
- •Азово-Сиваський національний природний парк
- •Національний природний парк Великий Луг
- •Національний природний парк «Вижницький»
- •Національний природний парк «Голосіївський»
- •Національний природний парк «Гомільшанські ліси»
- •Національний природний парк «Гуцульщина»
- •Деснянсько-Старогутський національний природний парк
- •Ічнянський національний природний парк
- •Карпатський національний природний парк
- •Мезинський національний природний парк
- •Національний природний парк Подільські Товтри
- •Національний природний парк Святі Гори
- •Національний природний парк Синевир
- •Національний природний парк Сколівські Бескиди
- •Ужанський національний природний парк
- •Шацкий національний природний парк
- •Яворівський національний природний парк
- •Природний парк «Айвазовський»
- •Природний парк «Місхорський»
- •Природний парк «Масандрівський»
- •Природний парк «Гурзуфський»
- •Природний парк «Фороський»
- •4. Заказники природи. Характеристика найбільш відомих в Україні
- •5. Ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки. Характеристика найбільш відомих в Україні
- •Список ботанічних садів України
- •Нікітський ботанічний сад
- •Криворізький ботанічний сад нану
- •Донецький ботанічний сад нану
- •Дендрологічні парки України
- •Дендропа́рк «Софіївка»
- •Дендропа́рк «Красноку́тський»
- •Перелік українських зоологічних парків:
- •Міні-зоопарки й зооуголки:
- •Докучаєвський зоопарк
- •6. Особливості природно-заповідного фонду Донеччини
- •Тема 6. Водні рекреаційні ресурси
- •Рекреаційну придатність і цінність акваторій в цілому або окремих ділянок визначають такі фактори:
- •Умови рекреаційного використання водних об’єктів
- •Основні природні фактори, що визначають рекреаційну придатність і цінність водних об'єктів:
- •Гігієнічні нормативи регламентують якість води в зонах рекреації з органолептичних, хімічних і бактеріологічних показників:
- •Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів
- •Тема 7. Спелеотуристичні ресурси україни
- •1. Печери – характеристика та основні види за походженням
- •2. Етапи розвитку спелеології в Україні
- •3. Печери України як пам’ятки природи
- •Цікаві факти про печери України:
- •Характеристика найбільш відомих печер України
- •4. Використання печер в рекреаційних цілях
- •Види туристичних медичних послуг:
- •2. Розвиток медичного туризму в Україні. Чим Україна може залучити медичних туристів?
- •Тема 8. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси
- •Найбільш популярні у медичному туризмі клініки України
- •3. Основні кліматичні комплекси та їх значення для розвитку медичного туризму
- •4. Кліматотерапія – сутність та основні види До основних методів кліматотерапії належать такі:
- •5. Особливості лікувальної дії мінеральних вод
- •6. Лікувальні грязі як туристичний ресурс
- •7. Кліматична характеристика основних курортів України
- •8. Кліматолікування в соляних шахтах Артемівська
- •І. Основна література
- •Іі. Додаткова література
2. Форми та види краєзнавства
Форми краєзнавства
Залежно від завдань та масштабу досліджень розрізняють
державне (наукове) краєзнавство,
учбове краєзнавство
громадське краєзнавство.
Державне краєзнавство - це комплексні наукові краєзнавчі дослідження територій країни державними науковими установами (музеями, науково-дослідними закладами, державними органами влади тощо).
Учбове краєзнавство - це система краєзнавчої освіти в навчально-виховній роботі школи, вузу, інших навчальних установ, яка проводиться за різними напрямками: літературне, історичне, географічне, природознавче, етнографічне, фольклорне.
Усі ці напрямки є частинами цілого, основними структурними елементами загальноосвітнього краєзнавства, тісно пов'язані між собою.
Суть учбового краєзнавства полягає у всебічному вивченні учнями з навчально-виховною метою території свого краю за різними джерелами, переважно на основі попередніх спостережень під керівництвом викладача.
Найпоширенішими з організаційних форм туристично-краєзнавчої діяльності є: гурток, секція, клуб, товариство.
Гурток - самодіяльна група учнів (студентів), що займаються поглибленим вивченням рідного краю. Це основна і найпоширеніша форма туристично-краєзнавчої роботи в ВНЗ
Секція - первинна форма студентських краєзнавчих об'єднань (гуртків, клубів, товариств), їхня складова частина. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує 10. Секції організовуються в гуртках, де налічується від 18 до 25 членів.
Клуб - найвища форма організації туристично-краєзнавчої роботи. Він об'єднує різні секції і гуртки. Членами клубу можуть бути 60 і більше студентів.
Товариство (громадська організація) - самодіяльна організація, із понад 30-40 членами, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство може складається з 3-5 споріднених за змістом роботи секцій (географічних, біологічних, історичних, літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців).
В студентській туристично-краєзнавчій роботі виділяють стаціонарні і похідні форми.
Стаціонарні форми: робота на географічному майданчику, фенологічні спостереження, зустрічі із славетними земляками, уявні подорожі краєм, краєзнавчі олімпіади, конференції, лекторії, краєзнавчі естафети, конкурси, виставки, вікторини, випуск краєзнавчого журналу, радіо- і стінна газета, листування та обмін краєзнавчою літературою, видання альманахів та інші заходи, що проводяться на місці, в умовах ВНЗ, населеного пункту.
Похідні форми: прогулянки, екскурсії, одноденні та багатоденні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти тощо.
Основні етапи туристично-краєзнавчої роботи: підготовчий, польовий і заключний.
Підготовчий період - упродовж цього періоду студенти ознайомлюються з програмою і методикою проведення того чи іншого виду краєзнавчих досліджень, вивчають територію маршруту за літературними і картографічними джерелами, складають картосхему району і план маршруту, готують усе необхідне для спостережень.
Польовий період - це краєзнавчі дослідження під час екскурсій, походів чи експедицій за складеним у підготовчий період планом. Польові дослідження - це збирання відомостей про природу, історію й економіку краю, а також топонімічного, археологічного, етнографічного та інших матеріалів.
Заключний період - у цей період проводиться оформлення та облік результатів проведення туристично-краєзнавчої роботи, створення нових і поповнення існуючих краєзнавчих музеїв новими експонатами і матеріалами.
Громадянське краєзнавство - це діяльність різноманітних громадських (недержавних) товариств, спілок, клубів, об'єднань щодо організації краєзнавчих досліджень, конференцій, виставок тощо. З метою популяризації кращих доробків місцевих краєзнавців, традицій і звичаїв українського народу, історії і мистецтва рідного краю в Україні надається всебічна підтримка ентузіастам і прихильникам громадського краєзнавчого руху.
Розрізняють різні масштабні рівні організації краєзнавчого руху в Україні.
До загальнодержавного рівня відносимо такі організації:
Всеукраїнську спілку краєзнавців,
Товариство охорони пам'яток історії та культури,
Українське товариство охорони природи,
Географічне товариство України тощо.
Реґіональний і місцевий рівні представленні численними громадськими організаціями, фондами і товариствами (наприклад, Товариство дослідників Волині).
