Термоiнгаляцiйнi ураження органів подиху

Діагностичні критерії:

1. Ознаки термічного ураження шкіри голови, обличчя та шиї.

2. Стан слизових оболонок ротоглотки, гортані та роговиць.

3. Обпалення волосків носових ходів, осиплiсть голосу, стридорозний подих, дзвінкий кашель, виражений тахiпное.

4. Ознаки отруєння продуктами горіння.

5. Рівень гемодинамiки, явища опікового шоку.

6. ЕКГ- контроль або моніторинг вітальних функцій.

Алгоритм медичної допомоги:

1. Винести із закритого приміщення, автомобіля.

2. Інгаляція 100%-го кисню через лицьову маску в кількості 10-12 л/хв.

3. У разі ДН-III ступеня або відсутності подиху - після попередньої в/в премедикацiї 0,1%-м атропіном сульфатом 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл), в/в ввести кетамiн у дозі 5 мг/кг, провести iнтубацiю трахеї та перевести хворого на ШВЛ із подачею 100%-го кисню.

4. За наявності ознак клінічної смерті – СЛЦР за загальною схемою.

5. У випадку термічних поразок важкого ступеня або часу транспортування більше 30 хв - iнфузiя сольових розчинів зі швидкістю 20-30 мл/кг/год або 7,5%-го розчину натрію хлориду - 2-4 мл/кг/год, або препаратів гидроксиетилкрохмалю в дозі 4-8 мл/кг/год.

6. Анальгезія ненаркотичними анальгетиками.

7. Глюкокортикоїди: преднізолон 2-6 мг/кг або дексазон 0,2-0,5 мг/кг в/в.

8. За наявності ознак ОДШ із явищами ларингобронхiолоспазму - інгаляція саль-бутамолу (вентолiну) 2-3 мг через інгалятор протягом 5-10 хв або беродуалу 1-2 мл (20-40 крапель), або ввести в/во 2,4% розчин еуфiлiну в дозі 2-4 мг/кг.

9. Зонд у шлунок.

10. За показниками (набряк гортані, неусунутий ларингоспазм) - ургентна крико-конiкотомiя.

11. Госпіталізація до опікового центру або відділення інтенсивної терапії.

Отруєння продуктами горіння

Діагностичні критерії:

1. Тяжкі ушкодження органів дихання виникають у всіх осіб, які знаходилися поблизу вогню, особливо під час пожеж у закритих приміщеннях.

2. Важка патологія може розвиватися y потерпілих навіть без видимих ознак опіку шкіри, однак можуть бути опіки лиця, грудної клітки, ротоглотки, обпалені волоски носових ходів, сажа в мокротинні.

3. Об'єктивно спостерігаються диспное, захриплість голосу, стридор і рiзнокалiбернi хрипи на видиху.

4. Синдром нерідко поєднується із черепно-мозковими травмами та травмами кiсток, іншою патологією, що супроводжується порушенням свідомості.

5. Виникають ознаки наростаючої гiпоксемiї з метаболiчним ацидозом.

6. Причинами важких ускладнень і смерті є значні порушення гемодинамiки та перфузії тканин, гiповолемiя, карбоксигемоглобiнемiя, отруєння ціанідами, пригнiчення функцій міокарда, аритмії серцевої діяльності, падіння вазомоторного тонусу, обструкція дихальних шляхів унаслідок набряку слизової і/або тотального бронхiолоспазмy.

Алгоритм медичної допомоги:

1. Корекція загрозливих для життя розладів: гiповолемiї, обструкції дихальних шляхів, коматозних станів.

2. Інгаляція 100%-го кисню в кількості 6-10 л/хв.

3. При явищах обструкції дихальних шляхів - інгаляція бета-2-агонiстiв (сальбу-тамол, вентолiн) 2-3 мг через інгалятор протягом 5-10 хв або комбінованих бронхолiтикiв (беродуал 1-2 мл).

4. У разі необхідності - після попередньої в/в премедикацiї 0,1%-го атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл), в/в введення кетамiну в дозі 5 мг/кг - iнтубацiя трахеї та переведення на ШВЛ із подачею 100%-го кисню.

5. Термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії.

Хімічні опіки

Діагностичні критерії:

1. Хімічні опіки викликають корозійні рідини - концентровані кислоти та їдкі луги.

2. Кислоти виконують припікальну та некротичну дію, коагуляцію білків тканин; луги розчиняють білки та викликають калiквацiйнi некрози.

3. Ознаки хімічного опіку в разi попадання рідини усередину: опік шкіри обличчя, слизової оболонки губ, ротоглотки, осиплiсть голосy, болючий синдром, задишка.

Алгоритм медичної допомоги:

1. Видалити одяг з ураженої поверхні, видалити зі шкіри тверді (порошкові) хімічні речовини.

2. Промити опікову поверхню (за винятком опіків вапном) великою кількістю проточної води.

3. При опіках очей необхідно підтримувати віка під час промивання, нахилити голову набік для вільного витікання рідини.

4. Визначити наявність або відсутність ознак ОДШ.

5. Анальгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 або 50%-й анальгін 0,3-0,5 мг/кг із діазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг в/м; у випадку великого ураження або вираженого болючого синдрому - промедол 0,01 мг/кг або 1%-й розчин 0,1 мл/рік життя, але не більше 1 мл в/м або в/в.

6. У разі попадання рідини всередину та порушення подиху - після попередньої премедикацiї 0,1%-го атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більше 0,5 мл) в/в введення кетамiну в дозі 5 мг/кг - iнтубацiя трахеї та переведення хворого на ШВЛ із подачею 100%-го кисню.

7. При явищах ларингобронхiолоспазму - інгаляція сальбутамолу (вентолiну) 2-3 мг через інгалятор протягом 5-10 хв або беродуал 1-2 мл (20-40 крап), або в/в 2,4%-ий розчин еуфiлiну 2-4 мг/кг, потім – 0,75 мл/кг/год.

8. За наявності явищ шоку - iнфузiя сольових розчинів об΄ємом 20-30 мл/кг/год або препаратів гідроксиетилкрохмалю 8 мл/кг/год; преднізолон 2-3 мг/кг або гідрокортизон 5-10 мг/кг в/в або в/м.

9. Увести товстий шлунковий зонд, змазаний вазеліном, промити шлунок до чистих промивних вод.

10. Терміново госпіталізувати до відділення інтенсивної терапії.