2.1.2 Технологія проблемного навчання

Проблемний вид навчання у викладанні географії має велике значення, оскільки зміст географії в школі є надійною основою у використанні цього виду навчання.

Технологія проблемного навчання зародилась ще в 20-30 роках у радянських і зарубіжних закладах. А історичні дані свідчать про те, що проблемне навчання теоретично обгрунтував американський філософ, психолог і педагог Дж. Дьюї (1859-1952 рр).

У сучасний період проблемне навчання як вид навчання розповсюджене в педагогіці і в окремих методиках, в тому числі і в методиці навчання географії.

Під проблемним навчанням розуміють таку організацію навчальних занять, яка передбачає створення проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів у розв’язанні цих ситуацій. Як результат, відбувається творче оволодіння географічними знаннями, навичками і розвиток здібностей та пізнавального інтересу до предмета.

Проблемна ситуація – це психологічний стан інтелектуального утруднення, яке виникає в учня, якщо він не може пояснити новий факт за допомогою наявних знань, або виконати відому дію знайомими йому способами. Тут виникає потреба активно думати, відповідати на запитання «чому». Потреба породжує мотив, що спонукає учня думати і діяти, виникає інтерес. В цьому і є сутність проблемного навчання.

В психолого-педагогічній літуратурі (В. Оконь, В. Басова, Т. Ільїна та ін.) дослідники виділяють чотири рівні проблемності:

1. Учитель сам пропонує проблему (завдання) і сам її розв’язує при активному слуханні та обговоренні учнями. До цього рівня відноситься проблемний виклад.

2. Учитель пропонує розв’язати проблему, а учні самостійно або під керівництвом учителя розв’язують її, використовуючи часткеово-пошуковий метод. За цим рівнем учні позбавлені зразка, вони самостійно думають, шукають відповіді.

3. Учень пропонує проблему, вчитель допомогає її розв’язати.

4. Учень пропонує проблему і сам її розв’язує.

Рівні обираються вчителем відповідно до тієї категорії учнів, за якими вони можуть розв’язати проблеми і ситуації. Не обов’язково виконувати завдання за всіма рівнями, треба обирати один, другий, тобто підходи до виконання вибірково, чому й називається інколи це проблемним підходом.

Три останні рівні – дослідницького плану, тому проблемне навчання – це навчання, яке сприяє розв’язанню нестандартних завдань, при цьому учні засвоюють нові географічні знання та набувають навичок вмінь творчої діяльності.

І все ж таки, проблемне навчання повільно, але впевнено впроваджується в загальний процес навчання географії. Причини тут різні. У нас, в Україні, з географії немає жодного посібника з даного питання, не захищена жодна дисертація. Є окремі статті. Таким чином, учитель не захищений від звичайного репродуктивного навчання науковими, науково-методичними рекомендаціями щодо проблемного викладу, що впливає на розвиток творчої діяльності учнів. До цього слід додати, що розробка технології проблемності набагато складніша, ніж інших технологій. Це потребує багато часу і неабиякої майстерності для втілення ідей проблемного навчання.

До недоліків відноситься утруднення учнів у розв’язанні окремих завдань, на що відводиться значно більше часу, ніж при традиційному навчанні. Як пише Г.І. Щукіна, проблемне навчання – неекономне.

І все ж таки – воно має великі переваги перед традиційним. Головне, відкриває великий простір для розвитку уваги, спостережливості, активізації мислення і пізнавальної діяльності вцілому; розвиває самостійність – основний критерій проблемності, відповідальність, ініціативність, нестандартність мислення, обережність і рішучість тощо.

Важливою умовою проблемного навчання є забезпечення міцності одержаних географічних знань, тому що вони добуваються в самостійній діяльності. А, якщо учень не розв’язав проблемної ситуації у відведений йому час, то він, природно, доведе цю справу до кінця. Він знаходиться в такому стані як заворожений, загіпнотизований. Учень постійно думає про це і, врешті –решт, виконує завдання. Саме через свою невдосконаленість і перешкоди проблемного завдання в нього формується прагнення здобути міцні знання, навички і вміння.[11]

навчання технологія географія інноваційний